1 А Господній гнів продовжував палати в Ізраїлі, і підбурив у цьому Давида, закликаючи: Іди, перерахуй Ізраїля і Юду! 2 І цар промовив до Йоава, начальника війська, який був з ним: Обійди всі племена Ізраїля, від Дана і до Вирсавії, і перерахуй народ, і знатиму чисельність народу! 3 А Йоав сказав цареві: І нехай додасть твій Господь Бог до народу скільки їх є і скільки їх є стократно, і очі мого володаря-царя бачать! Навіщо мій володар-цар бажає цієї справи? 4 Та слово царя взяло верх над словом Йоава і над словом вождів війська. І вийшов Йоав і вожді війська перед царем перерахувати ізраїльський народ. 5 І перейшли Йордан, і пішли до Ароіра з правої сторони міста, що посеред долини Ґада і Елієзера, 6 і пішли до Ґалаада та в землю Тавона, що є Адасай, і пішли до Данідани і Удани, обійшли до Сідони 7 і пішли до Мапсара тирського і до всіх міст евейця і ханаанця, пішли на південь Юди до Вирсавії 8 і обійшли всю землю, а по закінченні дев’яти місяців і двадцяти днів вони прибули в Єрусалим. 9 Тоді Йоав передав кількість перепису народу цареві, і було Ізраїля вісімсот тисяч військових мужів, які носять меч, а мужів Юди було п’ятсот тисяч військових мужів.
10 І серце Давида вразило його після того, як перелічив народ, і промовив Давид до Господа: Згрішив я сильно тим, що я вчинив! Тепер, Господи, відніми беззаконня Твого раба, бо я дуже нерозумно вчинив! 11 І встав Давид вранці. І було Господнє слово до пророка, провидця Ґада, для Давида, кажучи: 12 Піди і скажи Давидові, промовляючи: Так каже Господь: Три речі Я можу навести на тебе. Тож вибери собі одну з них, і вчиню тобі! 13 І ввійшов Ґад до Давида, і сповістив, кажучи: Вибери собі, щоб сталися: або найде на тебе три роки голоду у твоїй землі, або три місяці тобі втікати з-перед твоїх ворогів, а вони будуть тебе переслідувати, або три дні буде смерть у твоїй землі. Тож тепер знай і дивись! Яке слово відповім Тому, Хто мене послав? 14 А Давид промовив до Ґада: Мені дуже тісно звідусіль! Упаду ж у руку Господа, бо Його милосердя дуже велике, а в руки людини не бажав би попасти! І Давид вибрав собі смерть.
15 І були дні жнив пшениці, і Господь дав смерть в Ізраїлі від ранку аж до обідньої години, і почалася смертність у народі, і померло з народу від Дана й аж до Вирсавії сімдесят тисяч чоловік. 16 І Божий ангел простягнув свою руку проти Єрусалима, щоб його знищити, і вблагали Господа за зло, і Він сказав ангелові, який нищив народ: Досить тепер, опусти твою руку! А Господній ангел був біля току Орни, євусейця. 17 І промовив Давид до Господа, коли він побачив ангела, який убивав народ, і сказав: Ось я, згрішив! Я пастир, який учинив зло, а ці вівці, що вчинили? Нехай Твоя рука буде на мені та на домі мого батька!
18 І в той день прийшов Ґад до Давида, і сказав йому: Піди і постав Господу жертовник на току Орни, євусейця! 19 І пішов Давид за словом Ґада, як і заповів йому Господь. 20 А Орна виглянув у вікно і побачив царя та його слуг, які проходили перед ним. Тож Орна вийшов і поклонився цареві своїм обличчям до землі. 21 І сказав Орна: Як це, що мій володар-цар, прийшов до свого раба? Я прийшов купити в тебе тік, аби збудувати жертовник Господу, — сказав Давид, — щоби спинилася смертність народу! 22 А Орна відповів Давидові: Нехай мій володар-цар візьме і збудує Господу те, що добре в його очах. Ось — воли на всепалення, а колеса та знаряддя волів — на дрова! 23 Це все дав Орна цареві й сказав Орна царю: Твій Господь Бог нехай поблагословить тебе!
24 Та цар відповів Орні: Ні, я натомість за відповідну ціну таки викуплю їх у тебе для Господа, мого Бога, і не приноситиму всепалення безплатно! І Давид придбав тік і волів за п’ятдесят сиклів срібла. 25 Давид збудував там жертовник Господу і приніс всепалення та мирні жертви . А пізніше Соломон додав до жертовника, бо спочатку він був малим. І Господь вислухав землю, і забрано смертність від Ізраїля.
Гріх Давидів і кара за нього
1 І знову запалився Господній гнів на Ізраїля, і намовив сатана Давида проти них, говорячи: “Іди, перелічи Ізраїля та Юду!”
2 І сказав цар до Йоава, вождя війська, що з ним: “Перемандруй серед усіх Ізраїлевих племен від Дану аж до Беер‑Шеви, і перелічіть народ, — і я пізнаю число цього народу”.
3 І сказав Йоав до царя: “Нехай же Господь, Бог твій, додасть до народу в сто раз стільки, скільки є, а очі мого пана, царя, бачать. Та нащо пан мій, цар, уподобав собі таку річ?”
4 Та цареве слово до Йоава та на військових провідників перемогло. І вийшов Йоав та військові провідники від царя, щоб перелічити Ізраїлів народ.
5 І перейшли вони Йордан, і таборували в Ароері, з правого боку міста, що лежить у середині долини Ґаду та при Язері.
6 І прийшли вони до Ґілеаду та до краю Тахтім‑Ходші. І прийшли до Дан‑Яану, і навколо до Сидону.
7 І прийшли вони до твердині Цор і до всіх міст хіввеянина та ханаанеянина, і вийшли до Юдиного Неґеву, до Беер‑Шеви.
8 І мандрували вони по цілому краю, і прийшли в кінці дев’яти місяців та двадцяти днів до Єрусалиму.
9 І дав Йоав цареві число переліку народу. І було Ізраїля вісімсот тисяч сильних мужів, що витягають меча, а Юдиних мужів — п’ятсот тисяч чоловік.
10 І збентежилося Давидове серце, як перелічив він народ. І сказав Давид до Господа: “Я дуже згрішив, що зробив це ! А тепер, Господи, відсунь же провину Свого раба, бо я дуже немудро вчинив!”…
11 І встав Давид рано‑вранці, а Господнє слово було до пророка Ґада, Давидового прозорливця, говорячи:
12 “Іди, та й скажеш Давидові: Так сказав Господь: Три кари кладу Я на тебе, — вибери собі одну з них, і Я зроблю її тобі”.
13 І прийшов Ґад до Давида, і розповів йому та й до нього сказав: “Чи прийдуть тобі сім літ голоду в твоїм краї, чи теж три місяці твого втікання перед ворогами твоїми, а вони тебе гнатимуть, чи теж буде три дні моровиця в твоїм Краї? Подумай тепер та й ріши, яке слово верну я Тому, Хто послав мене”.
14 І сказав Давид до Ґада: “Сильно скорблю я! Нехай же впадемо ми до Господньої руки, “бо велике Його милосердя”, а в руку людську нехай я не впаду!”…
15 І дав Господь моровицю в Ізраїлі від ранку й аж до часу умовлення, — і померло з народу від Дану й аж до Беер‑Шеви сімдесят тисяч чоловік…
16 І простяг той Ангол свою руку на Єрусалима, щоб вигубити його, та Господь пожалував щодо того зла. І сказав Він до Ангола, що вигубляв серед народу: “Забагато тепер, попусти свою руку!” А Ангол Господній був при тоці євусеянина Аравни.
17 І сказав Давид до Господа, коли побачив того Ангола, що побивав серед народу, і проказав: “Я ось згрішив, і пішов проти Закону. А ці вівці, — що зробили вони? Нехай же рука Твоя буде на мені та на домі батька мого!”…
18 І прийшов того дня Ґад до Давида, та й сказав йому: “Устань, постав Господеві жертівника на току євусеянина Аравни”.
19 І пішов Давид за словами Ґадовими, як наказав був Господь.
20 І виглянув Аравна, і побачив царя та його слуг, що йдуть до нього. І вийшов Аравна, і вклонився цареві обличчям своїм до землі.
21 І сказав Аравна: “Чого прийшов пан мій, цар, до свого раба?” А Давид відказав: “Купити від тебе цього тока, щоб збудувати жертівника для Господа, — і буде стримана зараза від народу”.
22 І сказав Аравна до Давида: “Нехай пан мій, цар, візьме, і нехай принесе жертву, що добре в очах його. Дивися, — ось худоба на цілопалення, а молотилки та ярма — на дрова.
23 Усе віддає Аравна, о царю, цареві”. І сказав Аравна до царя: “Господь, Бог твій, нехай уподобає Собі тебе!”
24 І сказав цар до Аравни: “Ні, — бо тільки куплю від тебе за ціну, і не принесу дармо цілопалень Господеві, Богові моєму”. І купив Давид тока й худобу за срібло п’ятдесяти шеклів.
25 І Давид збудував там жертівника для Господа, і приніс цілопалення та мирні жертви. І Господь був ублаганий для Краю, — і була стримана зараза від Ізраїля.