Ісус з’являється Савлові
1 Савло, ще дихаючи погрозою і вбивством на Господніх учнів, підійшов до первосвященика
2 й випросив у нього листів у Дамаск — до синагог, аби привести зв’язаними в Єрусалим тих, кого знайде з того напряму вчення , — чоловіків і жінок.
3 Коли ж він ішов і наближався вже до Дамаска, раптом його осяяло світло з неба.
4 Він упав на землю і почув голос, який говорив йому: Савле, Савле, чому ти Мене переслідуєш?
5 А він запитав: Хто ти, Господи? Він же відповів : Я — Ісус, Якого ти переслідуєш. [Важко тобі бити ногою колючку!]
6 Тож встань, увійди до міста, і скажуть тобі, що тобі потрібно робити!
7 Люди, які подорожували з ним, стояли й дивувалися, бо чули голос, але нікого не бачили.
8 Савло ж підвівся із землі, і хоч очі його були відкриті, він нічого не бачив. Тож, ведучи його за руку, вони ввійшли в Дамаск.
9 Три дні він не бачив, не їв і не пив.
Господь посилає Ананію до Савла
10 У Дамаску був один учень на ім’я Ананій. І Господь у видінні сказав йому: Ананію! А той відповів: Ось я, Господи!
11 Господь же промовив до нього: Встань, піди на вулицю, що зветься Рівна, у домі Юди шукай тарсянина на ім’я Савло, бо ось він молиться.
12 У видінні він побачив, що муж на ім’я Ананій прийшов і поклав на нього руки, щоб він прозрів.
13 Та Ананій відповів: Господи, чув я від багатьох про цього чоловіка, скільки зла він наробив твоїм святим у Єрусалимі!
14 І тут має владу від первосвящеників ув’язнювати всіх, хто кличе Твоє Ім’я.
15 А Господь йому сказав: Іди, бо для Мене він є вибраною посудиною, аби понести Моє Ім’я до народів, до царів і до синів Ізраїля.
16 Тому що Я покажу йому, скільки має він постраждати за Моє Ім’я!
17 Тож Ананій пішов, увійшов до хати, поклав на нього руки й сказав: Савле, брате! Послав мене Господь Ісус, Який з’явився тобі в дорозі, котрою ти йшов, щоб ти прозрів і наповнився Духом Святим.
18 І в мить наче якась луска відпала з його очей, і він став бачити, а вставши, охрестився
19 і прийняв їжу, аби підкріпитися. Декілька днів він пробув з учнями, які перебували в Дамаску.
Савло проповідує Ісуса
20 І в синагогах він відразу ж почав проповідувати про Ісуса, що Він — Син Божий.
21 Тож дивувалися всі, хто слухав, і говорили: Хіба це не той, котрий переслідував у Єрусалимі тих, які прикликають це Ім’я, а сюди прийшов, щоби в’язати їх і вести до первосвящеників?
22 Савло ще більше міцнів і бентежив юдеїв, які жили в Дамаску, доводячи, що Він є Христос.
23 А як минуло чимало днів, юдеї змовилися вбити його.
24 Савлові ж їхня змова стала відома. І вони стерегли брами день і ніч, щоб його вбити.
25 Та учні, взявши його, вночі спустили по стіні в кошику.
Повернення в Єрусалим
26 Прийшовши в Єрусалим, він намагався приєднатися до учнів, та всі боялися його, не вірячи, що він є учнем.
27 А Варнава, взявши його, привів до апостолів і розповів їм, як Павло в дорозі побачив Господа, Який говорив до нього, та як у Дамаску він відважно промовляв в Ім’я Ісуса.
28 І він був з ними, входячи й виходячи з Єрусалима, сміливо проповідуючи в Ім’я Господа.
29 Говорив же й диспутував з елліністами, а вони шукали його, щоб убити.
Загроза для апостола
30 Довідавшись про це, брати повели його до Кесарії, а звідти відіслали до Тарса.
Петро в Лідді. Оздоровлення Енея
31 Отже, Церква по всій Юдеї, Галилеї та Самарії мала мир, збудовуючись і ходячи в Господньому страсі, наповнювалася втіхою Святого Духа.
32 Коли Петро обходив усіх, прибув він і до святих, які жили в Лідді.
33 Знайшов там одного чоловіка на ім’я Еней, котрий вісім років лежав у ліжку, бо був паралізований.
34 І сказав йому Петро: Енею, зціляє тебе Ісус Христос! Устань і прибери свою постіль! І той відразу встав.
35 Побачили його всі, які жили в Лідді та в Сароні, і навернулися до Господа.
Петро в Йопії. Воскресіння Тавити
36 А в Йопії була одна учениця на ім’я Тавита, що в перекладі означає Сарна; вона була сповнена добрих діл і милостинь, які чинила.
37 А сталося так, що вона тими днями захворіла й померла. Обмили її й поклали у верхній кімнаті.
38 Оскільки Лідда була близько до Йопії, то учні, почувши, що Петро там, послали до нього двох мужів, благаючи: Не полінуйся прийти до нас!
39 Уставши, Петро пішов з ними. Коли прийшов, завели його до верхньої кімнати. Усі вдови обступили його, плачучи й показуючи одяг і покривала, які робила Сарна, коли була з ними.
40 А Петро, випровадивши всіх і схилившись на коліна, помолився. І повернувшись, сказав тілу: Тавито, встань! Вона розплющила свої очі і, побачивши Петра, сіла.
41 Подавши їй руку, він підвів її. І, покликавши святих і вдовиць, він поставив її перед ними живою.
42 Це стало відомо по всій Йопії, і люди повірили в Господа.
43 Сталося так, що багато днів він залишався в Йопії, в одного Симона, який виправляв шкури.
Навернення Савла і його перша діяльність
Савл поспішає в Дамаск
1 А Савл, іще дишучи грізьбою й убивством на учнів Господніх, приступивши до первосвященика,
2 попросив від нього листи у Дамаск синагогам, щоб, коли знайде яких чоловіків та жінок, що тієї дороги вони, то зв’язати й привести до Єрусалиму.
Ісус з’явився Савлові
3 А коли він ішов й наближався до Дамаску, то ось нагло осяяло світло із неба його,
4 а він повалився на землю, і голос почув, що йому говорив: “Савле, Савле, — чому ти Мене переслідуєш?”
5 А він запитав: “Хто Ти, Пане?” А Той: “Я Ісус, що Його переслідуєш ти. [Трудно тобі бити ногою колючку !”
6 А він, затрусившися та налякавшися, каже: “Чого, Господи, хочеш, щоб я вчинив?” А до нього Господь:] “Уставай, та до міста подайся, а там тобі скажуть, що маєш робити!”
7 А люди, що йшли з ним, онімілі стояли, бо вони чули голос, та нікого не бачили.
Савл і Ананій
8 Тоді Савл підвівся з землі, і хоч очі розплющені мав, нікого не бачив… І за руку його повели й привели до Дамаску.
9 І три дні невидющий він був, і не їв, і не пив.
10 А в Дамаску був учень один, на ймення Ананій. І Господь у видінні промовив до нього: “Ананію!” А він відказав: “Ось я, Господи!”
11 Господь же до нього: “Устань, і піди на вулицю, що Простою зветься, і пошукай в домі Юдовім Савла на ймення, тарсянина, ось бо він молиться,
12 і мужа в видінні він бачив, на ймення Ананія, що до нього прийшов і руку на нього поклав, щоб став він видющий”.
13 Відповів же Ананій: “Чув я, Господи, від багатьох про цього чоловіка, скільки зла він учинив в Єрусалимі святим Твоїм!
14 І тут має владу від первосвящеників, щоб в’язати усіх, хто кличе Ім’я Твоє”.
15 І промовив до нього Господь: “Іди, бо для Мене — посудина вибрана він, щоб носити Ім’я Моє перед народами, і царями, і синами Ізраїля.
16 Бо Я покажу йому, скільки має він витерпіти за Ім’я Моє”.
17 І Ананій пішов, і до дому ввійшов, і руки поклавши на нього, промовив: “Савле брате, Господь Ісус, що з’явився тобі на дорозі, якою ти йшов, послав ось мене, щоб став ти видющий, і наповнився Духа Святого!”
18 І хвилі тієї відпала з очей йому ніби луска, і зараз видющий він став… І, вставши, охристився,
19 і, прийнявши поживу, на силах зміцнів.
Проповідь Савла в Дамаску
20 І він зараз зачав у синагогах звіщати про Ісуса, що Він — Божий Син.
21 І дивом усі дивувалися, хто чув, і говорили: “Хіба це не той, що переслідував в Єрусалимі визнавців оцього Ім’я, та й сюди не на те він прибув, щоб отих пов’язати й привести до первосвящеників?”
22 А Савл іще більше зміцнявся, і непокоїв юдеїв, що в Дамаску жили, удоводнюючи, що Той — то Христос.
23 А як часу минуло доволі, юдеї змовилися його вбити,
24 та Савлові стала відома їхня змова. А вони день і ніч чатували в воротях, щоб убити його.
25 Тому учні забрали його вночі, та й із муру спустили в коші.
Савл в Єрусалимі
26 А коли він до Єрусалиму прибув, то силкувався пристати до учнів, та його всі лякалися, не вірячи, що він учень.
27 Варнава тоді взяв його та й привів до апостолів, і їм розповів, як дорогою той бачив Господа, і як Він йому промовляв, і як сміливо навчав у Дамаску в Ісусове Ймення.
28 І він із ними входив і виходив до Єрусалиму, і відважно звіщав в Ім’я Господа.
29 Він також розмовляв й сперечався з огреченими, а вони намагалися вбити його.
30 Тому браття, довідавшися, відвели його до Кесарії, і до Тарсу його відіслали.
Петро вздоровлює Енея
31 А Церква по всій Юдеї, і Галілеї, і Самарії мала мир, будуючись і ходячи в страсі Господньому, і сповнялася втіхою Духа Святого.
32 І сталося, як Петро всіх обходив, то прибув і до святих, що мешкали в Лідді.
33 Знайшов же він там чоловіка одного, на ймення Еней, що на ліжку лежав вісім років, — він розслаблений був.
34 І промовив до нього Петро: “Енею, тебе вздоровляє Ісус Христос. Уставай, і постели собі сам!” І той зараз устав…
35 І його оглядали усі, хто мешкав у Лідді й Сароні, які навернулися до Господа.
Петро воскрешає Тавіту
36 А в Йоппії була одна учениця, на ймення Тавіта , що в перекладі Сарною зветься. Вона повна була добрих вчинків та милостині, що чинила.
37 І трапилося тими днями, що вона занедужала й умерла. Обмили ж її й поклали в горниці.
38 А що Лідда лежить недалеко Йоппії, то учні, прочувши, що в ній пробуває Петро, послали до нього двох мужів, що благали: “Не гайся прибути до нас!”
39 І, вставши, Петро пішов із ними. А коли він прибув, то ввели його в горницю. І обступили його всі вдовиці, плачучи та показуючи йому сукні й плащі, що їх Сарна робила, як із ними була.
40 Петро ж із кімнати всіх випровадив, і, ставши навколішки, помолився, і, звернувшись до тіла, промовив: “Тавіто, вставай!” А вона свої очі розплющила, і сіла, уздрівши Петра…
41 Він же руку подав їй , і підвів її, і закликав святих і вдовиць, та й поставив живою її.
42 А це стало відоме по цілій Йоппії, і багато хто в Господа ввірували.
43 І сталось, що він багато днів пробув у Йоппії, в одного гарбарника Симона.