1 Так показав мені Господь: ось ранній рій сарани, що приходить, і одна личинка сарани — цар Ґоґ. 2 Станеться, що коли він закінчить пожирати траву землі, я скажу: Господи, Господи, будь милосердний! Хто підніме Якова? Адже він — нечисленний. 3 Розкайся над цим, Господи. Цього не буде, — говорить Господь.
4 Так мені показав Господь, і ось Господь закликав суд у вогні, і він пожер велику безодню та пожер частку. 5 І я сказав: Господи, Господи, зупини! Хто підніме Якова? Бо він — нечисленний. 6 Розкайся над цим, Господи. І цього не станеться! — говорить Господь.
7 Так показав мені Господь, і ось хтось стоїть на адамантовій стіні, і в його руці — адамант. 8 І промовив Господь до мене: Що ти бачиш, Амосе? Я ж відказав: Адамант. І сказав Господь мені: Ось Я ставлю адамант посеред Мого народу Ізраїля, більше не продовжуватиму його минати. 9 І знищені будуть жертовники сміху, жертви Ізраїля будуть спустошені, і повстану мечем на дім Єровоама.
10 Амасія, священик Ветиля, послав до ізраїльського царя Єровоама, кажучи: Проти тебе Амос чинить заколоти посеред дому Ізраїля. Земля не може витримати всіх його слів! 11 Тому що Амос так говорить: Від меча прийде до кінця Єровоам, а Ізраїль буде поведений полоненим зі своєї землі! 12 І промовив Амасія до Амоса: Видючий, іди геть! Відійди собі до землі Юди і там живи, там і пророкуватимеш! 13 А у Ветилі більше не будеш пророкувати, бо це — святощі царя і дім царства.
14 Амос відповів і сказав Амасії: Я не був пророком ні сином пророка, проте я був лишень пастухом і збирачем ягід з дерев. 15 Та Господь узяв мене від овець, і Господь сказав мені: Іди, пророкуй проти Мого народу Ізраїля! 16 І тепер послухай Господнє слово: Ти говориш: Не пророкуй проти Ізраїля і не докучай домові Якова. 17 Через це так говорить Господь: Твоя жінка в місті буде розпусницею, твої сини і твої дочки впадуть від меча, а твоя земля шнурком буде розміряна, і ти скінчишся в нечистій землі, а Ізраїль буде відведений полоненим зі своєї землі.
Три видіння про суд над Ізраїлем та Юдою
1 Господь Бог учинив, що я бачив таке: Ось Він утворив сарану, коли почала виростати отава, — і ось отава як по сінокосі царському!
2 І сталось, як вона вже пожерла траву на землі, я сказав: Господи, Боже, прости! Як же Яків устояти може, бо такий він малий?
3 І Господь пожалів був про те. “Не станеться це ”, промовив Господь.
4 Господь Бог учинив, що я бачив таке: Ось Господь Бог покликав судитись огнем, і пожер той велику безодню, і частку пожер.
5 І сказав я: О, Господи, Боже, спини! Як же Яків устояти може, бо такий він малий?
6 І Господь пожалів був про те. “Не станеться й це!” — сказав Господь Бог!
7 І Він знов учинив, що я бачив таке: Ось на мурі стрімкому стоїть Господь Бог , а в руці Його висок.
8 І промовив до мене Господь: “Що ти бачиш, Амосе?” А я відказав: “Виска”. І промовив Господь: “Ось Я цього виска покладу посеред народу Мого, Ізраїля, — уже більше йому не прощу!
9 І спустошіють жертовні підгірки Ісакові, і поруйновані будуть святині Ізраїлеві, і Я стану з мечем на дім Єровоамів”.
Донос Амації на Амоса
10 І послав Амація, священик Бет-Елу, до Єровоама, царя Ізраїлевого, кажучи: “Амос змовлюється на тебе серед Ізраїлевого дому, — не може земля змістити всіх його слів!
11 Бо так говорить Амос: Єровоам помре від меча, а Ізраїль конче піде на вигнання з своєї землі!”
12 І сказав Амація до Амоса: “Ясновидче, іди, утікай собі до Юдиного краю, і їж там хліб, і там пророкуй.
13 А в Бет‑Елі вже більше не будеш пророкувати, бо він святиня царя та дім царства”.
14 І відповів Амос і сказав до Амації: “Я не пророк, і не син я пророків, — я пастух та оброблювач диких фіґовниць.
15 І взяв мене Господь від отари, і промовив до мене Господь: Іди, пророкуй Моєму народові Ізраїлеві!
16 А тепер послухай Господнього слова: Ти кажеш: Не будеш пророкувати на Ізраїля, і не будеш проповідувати на Ісаків дім.
17 Тому так промовляє Господь: Твоя жінка в місті буде блудлива, і сини твої та дочки твої попадають від меча, а земля твоя буде поділена шнуром, і ти помреш на нечистій землі, а Ізраїль конче піде на вигнання з своєї землі!”