1 Того часу Господь сказав мені: Витеши собі дві кам’яні скрижалі, такі , як і попередні, і піднімися до Мене на гору. Виготов собі теж дерев’яний ковчег. 2 А Я напишу на тих скрижалях слова, що були на попередніх скрижалях, які ти розбив, і ти покладеш їх у ковчег. 3 Тож я виготовив ковчег із гнилостійкого дерева, витесав дві кам’яні скрижалі, такі , як і попередні, та піднявся на гору з двома скрижалями у своїх руках. 4 І Він написав на скрижалях, як було написано раніше, — десять слів, які Господь оголосив вам на горі з-посеред вогню. І Господь дав їх мені. 5 Тоді я повернувся, зійшов з гори й поклав скрижалі в ковчег, який виготовив раніше ; і вони були там, як Господь мені звелів. 6 Тоді ізраїльські сини вирушили з Верота синів Якима до Місадая. Там помер Аарон і був там похований, а замість нього священиком став його син Елеазар. 7 Звідти вони вирушили до Ґадґада, а з Ґадґада до Єтевати, землі водного потоку. 8 Того часу Господь відділив плем’я Левія, щоб левіти носили ковчег Господнього завіту, стояли перед Господом, священнодіяли та приносили молитви Його Імені, як це і є аж до цього дня. 9 Тому в левітів немає частки чи спадщини серед їхніх братів. Сам Господь — його спадщина, як Він і сказав йому. 10 Я перебував на горі сорок днів та сорок ночей, — і Господь вислухав мене й цього разу, і Господь більше не хотів вас вигубляти. 11 Тоді Господь сказав мені: Іди, рушай на чолі цього народу, і нехай вони ввійдуть та заволодіють землею, яку Я поклявся їхнім батькам дати їм. 12 А тепер, Ізраїлю, що Господь, твій Бог, вимагає від тебе, як не те, щоб ти боявся Господа, свого Бога, ходив усіма Його дорогами, любив Його, служив Господу, своєму Богові, з усього свого серця і з усієї своєї душі 13 та дотримувався заповідей Господа, свого Бога, і Його постанов, які я тобі сьогодні заповідаю, щоб тобі було добре? 14 Ось небо й небеса небес, земля та все, що на ній, належать Господу, твоєму Богові. 15 Однак Господь уподобав лише твоїх батьків, щоб їх любити, і з усіх народів обрав вас, їхніх нащадків після них, як це і є цього дня. 16 Обріжте ж своє твердосердя і більше не будьте тугошиїми. 17 Адже Господь, ваш Бог, — Бог богів і Владика владик, великий, сильний і страшний Бог, Який не зважає на особу, ані не бере подарунку, 18 Який чинить суд захожому, сироті та вдові й любить захожого, щоб дати йому хліб та одяг. 19 Тож і ви любіть захожого, адже й ви були захожими в Єгипетській землі. 20 Бійся Господа, свого Бога, Йому служи, Його тримайся і Його Ім’ям клянися. 21 Він — твоя похвала і Він — твій Бог, Який здійснив посеред тебе ці великі й славні речі , які бачили твої очі. 22 Твої батьки прийшли в Єгипет в кількості сімдесяти душ; сьогодні ж Господь, твій Бог, учинив тебе в кількості як небесні зорі!
Другі таблиці. Ааронова смерть. Левити
1 Того часу сказав був до мене Господь: “Витеши собі дві камінні таблиці, як перші, та й вийди до Мене на гору, і зроби собі дерев’яного ковчега.
2 А Я напишу на тих таблицях слова, що були на перших таблицях, які ти побив, і покладеш їх у ковчезі”.
3 І зробив я ковчега з акаційного дерева, і витесав я дві камінні таблиці, як перші, та й зійшов на гору, а обидві таблиці в руці моїй.
4 І Він написав на тих таблицях, як перше письмо, Десять Заповідей, що Господь говорив був до вас на горі з середини огню в день зборів. І Господь дав їх мені.
5 І обернувся я, та й зійшов із гори, і поклав ті таблиці, що зробив, до ковчегу. І були вони там, як наказав був Господь.
6 А Ізраїлеві сини рушили з Беероту Яаканових синів до Мосери. Там помер Аарон, і був там похований, а священиком став замість нього його син Елеазар.
7 А звідти рушили до Ґудґоди, а з Ґудґоди до Йотвати, до краю водних потоків.
8 Того часу Господь відділив був Левієве плем’я, щоб носило ковчега Господнього заповіту, щоб стояло перед Господнім лицем, щоб служило Йому, і щоб благословляло Його Йменням аж до цього дня.
9 Тому не було Левієві частки та спадку з братами. Господь — Він спадщина його, як промовляв був Господь, Бог твій, йому.
10 А я стояв на горі, як за тих перших днів, сорок день і сорок ночей. І вислухав Господь мене також цього разу, — не захотів Господь погубити тебе.
11 І сказав був до мене Господь: “Устань, іди в похід перед народом. І ввійдуть вони, і посядуть той Край, що Я присягнув був їхнім батькам дати їм”.
Чого жадає Господь
12 А тепер, Ізраїлю, чого жадає від тебе Господь, Бог твій? Тільки того, щоб боятися Господа, Бога твого, ходити всіма Його дорогами, і любити Його, і служити Господеві, Богу твоєму, усім серцем своїм і всією душею своєю,
13 виконувати заповіді Господа та постанови Його, що я наказую тобі сьогодні, щоб було тобі добре.
14 Тож належить Господеві, Богу твоєму, небо, і небо небес, земля й усе, що на ній.
15 Тільки батьків твоїх уподобав Господь, щоб любити їх, і вибрав вас, їхнє насіння по них, зо всіх народів, як бачиш цього дня.
16 І ви обріжете крайню плоть свого серця, а шиї своєї не зробите більше твердою,
17 бо Господь, Бог ваш — Він Бог богів і Пан панів, Бог великий, сильний та страшний, що не подивиться на обличчя, і підкупу не візьме.
18 Він чинить суд сироті та вдові, і любить приходька, щоб дати йому хліба й одежу.
19 І будете ви любити приходька, бо приходьками були ви самі в єгипетськім краї.
20 Господа, Бога свого, будеш любити, Йому будеш служити, і до Нього будеш горнутись, а Йменням Його будеш присягати.
21 Він хвала твоя, і Він Бог твій, що з тобою зробив був великі та страшні діла, які бачили очі твої.
22 Сімдесятьма душами зійшли були твої батьки до Єгипту, а тепер, щодо численности, Господь, Бог твій, зробив тебе, як зорі на небі!