1 Коли побачиш теля свого брата чи його вівцю, що блукає по дорозі, — не оминай їх; неодмінно поверни їх своєму братові. 2 Якщо ж твій брат не житиме близько від тебе, і ти не знатимеш його, то приведи їх до свого дому, і нехай вони будуть з тобою, доки твій брат не шукатиме їх, — і тоді віддаси їх йому. 3 Так учиниш з його ослом, так учиниш з його одягом і так учиниш з будь-якою загубленою річчю свого брата, яку б він не загубив, і яку б ти не знайшов: не можеш оминути їх . 4 Не дивися байдуже на осла свого брата чи його теля, що впали на дорозі, не оминай їх, — неодмінно підніми їх разом із ним. 5 Хай на жінці не буде чоловічої речі, а чоловік хай не одягає жіночого одягу, бо кожний, хто чинить таке, є огидним для Господа, твого Бога. 6 Якщо в дорозі натрапиш перед своїм обличчям на пташине гніздо, чи то на якомусь дереві, чи то на землі, з пташенятами чи з яйцями, і мати сидітиме на пташенятах чи на яйцях, то не забирай матері разом з малятами. 7 Матір обов’язково відпустиш , а малят можеш забрати собі, — щоб тобі було добре, і щоб ти був довголітнім. 8 Якщо збудуєш новий дім, то зроби на своєму даху поруччя, — і так ти не скоїш у своєму домі вбивства, якщо хтось упаде з нього. 9 Не засівай свого виноградника різним насінням , щоб не стали посвячені і врожай, і разом з урожаєм твого виноградника насіння, яке ти посієш. 10 Не ори волом та ослом укупі. 11 Не одягайся в одяг з мішаного прядива з вовни та льону разом. 12 На чотирьох краях свого одягу, в який ти одягаєшся, зроби собі китиці. 13 Якщо хтось візьме дружину, співжитиме з нею та зненавидить її, 14 наговорить на неї наклепницьких слів, пустить про неї погану славу та скаже: Я взяв цю жінку та, зблизившись з нею, не знайшов у неї ознак дівоцтва, — 15 то нехай батько й мати дівчини, взявши ознаки дівоцтва дівчини, винесуть їх до старійшин, до брами, 16 й нехай батько дівчини скаже старійшинам: Я віддав цю свою дочку тому чоловікові за дружину, а він, зненавидівши її, 17 тепер сам наговорює на неї наклепницькі слова, кажучи: Я не знайшов у твоєї дочки ознак дівоцтва, — але ось ознаки дівоцтва моєї дочки! — і розгорнуть перед старійшинами міста одяг. 18 Тоді старійшини того міста візьмуть цього чоловіка й покарають його, 19 стягнуть з нього сто сиклів і віддадуть їх батькові дівчини за те, що він пустив погану славу про ізраїльську дівчину, а вона буде його дружиною, і він більше ніколи не зможе її прогнати. 20 Якщо ж те слово справдиться, і ознаки дівоцтва дівчини не будуть знайдені, 21 то нехай ту дівчину приведуть до дверей її батька, і мешканці міста поб’ють її камінням, і вона помре за те, що скоїла безумство в Ізраїлі, чинячи розпусту в домі свого батька, — і так викорениш зло з-посеред вас самих. 22 Якщо буде спійманий якийсь чоловік, який спатиме з жінкою, одруженою з іншим чоловіком, то вбийте обох: чоловіка, який спав з тією жінкою, і ту жінку, — і так викорениш зло з Ізраїлю. 23 Якщо якась незаймана дівчина буде заручена із чоловіком, і якийсь інший чоловік, зустрівши її в місті, переспить із нею, 24 то виведіть обох до брами їхнього міста, і нехай вони будуть побиті камінням та помруть: дівчина — тому що не кричала в місті, а чоловік — тому що збезчестив жінку ближнього, — і так викорениш зло з-посеред вас самих. 25 Якщо ж якийсь чоловік зустріне заручену дівчину в полі й насильно переспить із нею, то вбийте тільки чоловіка, який спав з нею, 26 а дівчині не чиніть нічого. Дівчина не має смертного гріха, бо це те ж саме, наче якийсь чоловік напав би на ближнього й убив його душу. 27 Адже він зустрів її в полі, і заручена дівчина кричала, та не було кому допомогти їй. 28 Якщо хтось зустріне незайману дівчину, яка ні з ким не заручена, насильно переспить з нею й буде спійманий на цьому , 29 то нехай чоловік, який переспав із нею, віддасть батькові дівчини п’ятдесят дідрахм срібла, і вона буде його дружиною, тому що він збезчестив її, — і він більше ніколи не зможе її прогнати.
Про заблудле й про згубу
1 Коли побачиш вола свого брата або щось із отари, що заблудили, то ти не сховаєшся від них, а конче вернеш їх своєму братові.
2 А якщо брат твій не близький до тебе, чи ти не знаєш його, то забереш те до дому свого, і воно буде з тобою, аж поки брат твій не буде шукати його, — і повернеш його йому.
3 І так зробиш ослові його, і так зробиш одежі його, і так зробиш усякій згубі брата свого, що згублена в нього, а ти знайдеш її, — не зможеш ховати її.
4 Коли побачиш осла свого брата або вола його, що впали на дорозі, то ти не сховаєшся від них, — конче підіймеш їх разом із ним.
Різні накази
5 Не буде чоловіча річ на жінці, а мужчина не зодягне жіночої одежі, бо кожен, хто чинить це, — огида він для Господа, Бога свого.
6 Коли спіткається на дорозі пташине кубло перед тобою на якому‑будь дереві чи на землі з пташенятами або з яйцями, а мати сидить на пташенятах або на яйцях, то не візьмеш тієї матері з дітьми, —
7 конче відпустиш ту матір, а дітей візьмеш собі, щоб було добре тобі, і щоб ти продовжив свої дні.
8 Коли збудуєш новий дім, то зробиш поруччя для даху свого, і не напровадиш крови на дім свій, коли спаде з нього хтось.
9 Не будеш засівати свого виноградника подвійним насінням, щоб не зробити заклятим усе насіння: і що засієш, і врожай виноградника.
10 Не будеш орати волом і ослом разом.
11 Не одягнеш одежі з двійного матеріялу, — з вовни й льону разом.
12 Поробиш собі кутаси на чотирьох краях свого покриття, що ним покриваєшся.
Дівоцтво жінки
13 Коли хто візьме жінку, і ввійде до неї, але потім зненавидить її,
14 і зводитиме на неї ганьбливі слова, і пустить про неї неславу та й скаже: “Жінку цю взяв я, і зблизився з нею, та не знайшов у неї дівоцтва”,
15 то візьме батько тієї дівчини та мати її, і віднесуть доказа дівоцтва тієї дівчини до старших міста, до брами.
16 І скаже батько тієї дівчини до старших: “Я дав тому чоловікові дочку свою за жінку, та він зненавидів її.
17 І ось він зводить на неї ганьбливі слова, говорячи: “Я не знайшов у твоєї дочки дівоцтва”, а оце знаки дівоцтва моєї дочки”. І розтягнуть одежу перед старшими міста.
18 А старші того міста візьмуть того чоловіка, та й покарають його,
19 і накладуть на нього пеню, сто шеклів срібла, — і дадуть батькові тієї дівчини, — бо він пустив неславу на Ізраїлеву дівчину, а вона буде йому за жінку, — він не зможе відпустити її по всі свої дні.
20 А якщо правдою було це слово, — не знайдене було дівоцтво в тієї дівчини, —
21 то приведуть ту дівчину до дверей дому батька її, і вкаменують її люди її міста камінням, — і вона помре, бо зробила негідність між Ізраїлем на спроневірення дому батька свого, — і вигубиш зло з‑посеред себе.
Перелюб
22 Коли буде знайдений хто, що лежить із заміжньою жінкою, то помруть вони обоє, — той чоловік, що лежав із жінкою, і та жінка, і вигубиш зло з Ізраїля.
23 Коли дівчина буде заручена чоловікові, і спіткає її хто в місті, і ляже з нею,
24 то виведете їх обох до брами того міста, і вкаменуєте їх камінням, і вони помруть, — ту дівчину за те, що не кричала в місті, а того чоловіка за те, що збезчестив жінку свого ближнього, і вигубиш зло серед себе.
25 А як хто на полі спіткає заручену дівчину, і схопить її та й ляже з нею, то помре той чоловік, що ліг із нею, він сам,
26 а тій дівчині не зробиш нічого, — нема тій дівчині смертельного гріха, бо це таке , як повстане хто на свого ближнього й уб’є його, така це річ.
27 Бо в полі він спіткав її, — кричала та заручена дівчина, та не було кому врятувати її.
28 Коли хто спіткає дівчину, що не була заручена, і схопить її, і ляже з нею, і застануть їх,
29 то той чоловік, що лежав із нею, дасть батькові тієї дівчини п’ятдесят шеклів срібла, і вона стане йому за жінку, за те що збезчестив її, — не зможе він відпустити її по всі свої дні.