1 Добре ім’я краще, ніж добра олія, і день смерті, ніж день народження. 2 Краще йти в дім плачу, ніж іти в дім розпивання, оскільки це — кінець усякого чоловіка, і хто живе, покладе до свого серця. 3 Кращий смуток від сміху, бо в смутку обличчя серце зробиться добрим. 4 Серце мудрих — у домі плачу, а серце безумних — у домі радості. 5 Краще слухати картання мудрого, ніж чоловіка, що слухає пісню безумних. 6 Адже сміх безумних, як голос тернини під казаном. І це — марнота. 7 Бо пригноблення виводить із рівноваги мудрого й губить серце його шляхетності. 8 Краще кінець справи від її початку, кращий довготерпеливий від того, що надимається духом.
9 Не поспішай палати гнівом у твоєму дусі, бо гнів спочине в подолі беззаконних. 10 Не скажи: Що сталося, чому ранішні дні були кращі від цих? Бо ти про це не запитав у мудрості. 11 Мудрість добра з роздаванням спадку і корисна для тих, що бачать сонце. 12 Адже мудрість у своїй тіні, як тінь срібла, і надмір знання мудрості оживить того, що її посідає. 13 Поглянь на Божі створіння. Бо хто зможе прикрасити того, кого Бог скрутив? 14 У день доброти живи в добрі, а в дні зла гляди. І це співзвучним цьому зробив Бог задля того, щоб людина після себе не знайшла нічого.
15 Я все побачив у днях моєї марноти. Є праведний, що гине у своїй праведності, і є безбожний, що залишається у своєму злі. 16 Не ставай дуже праведним і не мудруй надмірно, щоби часом ти не зійшов з розуму. 17 Не будь дуже безбожним і не стань твердим, щоб ти не помер не у свій час. 18 Добре тобі триматися цього, і тим не опогань свою руку, бо хто боїться Бога, тому пощастить в усьому. 19 Мудрість допоможе мудрому більше, ніж десять володарів, що є в місті. 20 Адже немає на землі праведної людини, яка чинитиме добро і не згрішить. 21 І не прикладай твоє серце до всіх слів, які скажуть, щоб ти не почув твого раба, який тебе проклинає, 22 бо він багаторазово заподіє тобі зло, із численними повтореннями зробить зло твоєму серцю, щоб і ти інших проклинав.
23 Це все я випробував мудрістю. Я сказав: Стану мудрим, — 24 і вона віддалилася від мене, подалі від того, що була, і глибину глибини, хто її знайде? 25 Обійшов я і моє серце, щоб пізнати, аби розвідати і знайти мудрість і ліки, і пізнати безумність, твердість і крутійство безбожних. 26 І знаходжу я гіркіше за смерть, жінку, яка є пасткою, і її серце — сіті, її руки — кайдани. Добре перед обличчям Бога звільнитися від неї, і хто грішить, схоплений буде нею.
27 Поглянь, це я знайшов, — сказав Екклезіаст, — одне по одному, щоб віднайти задум, 28 який ще шукала моя душа, та я не знайшов. Я знайшов одного чоловіка з тисячі, та жінки в усьому цьому я не знайшов. 29 Лише ось це я знайшов, що Бог зробив людину праведною, а вони вишукували численні вимисли.
Кращий день смерти від дня народження
1 Краще добре ім’я від оливи хорошої, а день смерти людини — від дня її вродження!
2 Краще ходити до дому жалоби , ніж ходити до дому бенкету, бо то — кінець кожній людині, і живий те до серця свого бере!
3 Кращий смуток від сміху, бо при обличчі сумнім добре серце!
4 Серце мудрих — у домі жалоби, а серце безглуздих — у домі веселощів.
5 Краще слухати докір розумного, аніж слухати пісні безумних,
6 бо як тріскот тернини під горщиком, такий сміх нерозумного. Теж марнота й оце!..
7 Коли мудрий кого утискає, то й сам нерозумним стає, а хабар губить серце.
8 Кінець діла ліпший від початку його; ліпший терпеливий від чванькуватого!
Усе Господь учинив
9 Не спіши в своїм дусі, щоб гніватися, бо гнів спочиває у надрах глупців.
10 Не кажи: “Що це сталось, що перші дні були кращі за ці?”, бо не з мудрости ти запитався про це.
11 Добра мудрість з багатством, а прибуток для тих, хто ще сонечко бачить,
12 бо в тіні мудрости — як у тіні срібла, та користь пізнання у тому , що мудрість життя зберігає тому, хто має її.
13 Розваж Божий учинок, — бо хто може те випростати, що Він покривив?
14 За доброго дня користай із добра, за злого ж — розважуй: Одне й друге вчинив Бог на те, щоб людина нічого по собі не знайшла!
Тримайся середини
15 В днях марноти своєї я всього набачивсь: буває справедливий, що гине в своїй справедливості, буває й безбожний, що довго живе в своїм злі.
16 Не будь справедливим занадто, і не роби себе мудрим над міру: пощо нищити маєш себе?
17 Не будь несправедливим занадто, і немудрим не будь: пощо маєш померти в нечасі своїм?
18 Добре, щоб ти ухопився за це, але й з того своєї руки не спускай, бо богобоязний втече від усього того.
19 Мудрість робить мудрого сильнішим за десятьох володарів, що в місті.
20 Немає людини праведної на землі, що робила б добро й не грішила,
21 тому не клади свого серця на всякі слова, що говорять, щоб не чути свого раба, коли він лихословить тебе,
22 знає‑бо серце твоє, що багато разів також ти лихословив на інших!
23 Усе це я в мудрості випробував, і сказав: “Стану мудрим!” Та далека від мене вона!
24 Далеке оте, що було, і глибоке, глибоке, — хто знайде його?
25 Звернувся я серцем своїм, щоб пізнати й розвідати, та шукати премудрість і розум, та щоб пізнати, що безбожність — глупота, а нерозум — безумство!
Жінка — гірша від смерти
26 І знайшов я річ гіршу від смерти — то жінку, бо пастка вона, її ж серце — тенета, а руки її — то кайдани!.. Хто добрий у Бога — врятований буде від неї, а грішного схопить вона!
27 Подивися, оце я знайшов, сказав Проповідник: рівняймо одне до одного, щоб знайти зрозуміння!
28 Чого ще шукала душа моя, та не знайшла: я людину знайшов одну з тисячі, але жінки між ними всіма не знайшов!..
29 Крім того, поглянь, що знайшов я: що праведною вчинив Бог людину, та вигадок усяких шукають вони!..