1 Ось імена синів Ізраїля, які прийшли в Єгипет разом зі своїм батьком Яковом, і кожен прийшов з усією своєю родиною: 2 Рувим, Симеон, Левій, Юда, 3 Іссахар, Завулон і Веніамин, 4 Дан і Нефталим, Ґад і Асир. 5 А Йосиф уже перебував у Єгипті. Усіх же душ від Якова було сімдесят п’ять. 6 Та минув час , і Йосиф, усі його брати і все те покоління померли. 7 Сини ж Ізраїля все зростали: вони розмножилися, стали численними і дуже-дуже сильними; і земля сприяла їхньому розмноженню. 8 Та над Єгиптом постав інший цар, який не знав Йосифа, 9 і він сказав своєму народові: Ось рід синів Ізраїля — великий числом і сильніший за нас. 10 Тож давайте перехитримо їх, щоб не множилися. Щоб вони, коли нагряне на нас війна, не пристали до ворогів та не побороли нас і не покинули землю. 11 Тож він настановив їм наглядачів над роботами, щоб гнобили їх працею. І вони збудували фараонові укріплені міста — Пітом, Рамсес та Он, — місто Сонця. 12 Та чим більше їх гнобили, тим численнішими й сильнішими вони ставали. А єгиптяни відчували огиду до Ізраїльських синів. 13 Тож єгиптяни безжалісно чинили насильство над синами Ізраїля, 14 і робили гірким їхнє життя важкою працею з глиною та цеглою, усякими роботами на полі, — усякими роботами, до яких примушували їх силоміць. 15 І тоді єгипетський цар звернувся до єврейських повитух (ім’я першої з них — Сепфора, ім’я другої — Фуа) 16 і сказав: Коли допомагаєте єврейкам при пологах, то якщо буде хлопчик — убивайте його, а якщо дівчинка, — залишайте її живою . 17 Та повитухи боялися Бога і не робили так, як звелів їм цар Єгипту. Вони залишали в живих і хлопчиків. 18 Тож єгипетський цар покликав повитух і запитав їх: Чому це ви так чините — залишаєте живими хлопчиків? 19 А повитухи відповіли фараонові: Єврейки не такі , як єгипетські жінки, бо народжують ще до того, як до них прийдуть повитухи! Тож вони народжували. 20 І Бог чинив добро повитухам, а народ множився і ставав дуже сильним. 21 Оскільки повитухи боялися Бога, то набули собі доми. 22 Тоді фараон наказав усьому своєму народові, кажучи: Кожного хлопчика, який тільки народиться в єврейки, кидайте в ріку, а кожну дівчинку залишайте живою.
Яковів рід
1 А оце ймення Ізраїлевих синів, що прийшли з Яковом до Єгипту . Кожен із домом своїм прибули:
2 Рувим, Симеон, Левій і Юда,
3 Іссахар, Завулон і Веніямин,
4 Дан і Нефталим, Ґад і Асир.
5 І було всіх душ, що вийшли з стегна Якового, сімдесят душ. А Йосип був ув Єгипті.
6 І вмер Йосип і всі браття його, та ввесь той рід.
7 А Ізраїлеві сини плодилися сильно, і розмножувались, та й стали вони надзвичайно сильні. І наповнився ними той край.
Переслідування синів Ізраϊлевих
8 І став над Єгиптом новий цар, що не знав Йосипа.
9 І сказав він до народу свого: “Ось народ Ізраїлевих синів численніший і сильніший від нас!
10 Станьмо ж мудріші за нього, щоб він не множився! Бо буде, коли нам трапиться війна, то прилучиться й він до ворогів наших, — і буде воювати проти нас, і вийде з цього краю”.
11 І настановили над ним начальників податків, щоб його гнобити своїми тягарами. І він будував міста на запаси фараонові: Пітом і Рамесес.
12 Але що більше його гнобили, то більше він множився та більше ширився. І жахалися єгиптяни через Ізраїлевих синів.
13 І Єгипет змушував синів Ізраїля тяжко працювати.
14 І вони огірчували їхнє життя тяжкою працею коло глини та коло цегли, і коло всякої праці на полі, кожну їхню працю, яку змушували тяжко робити.
Наказ бабам‑сповитухам убивати єврейських синів
15 І звелів був єгипетський цар єврейським бабам‑сповитухам, що одній ім’я Шіфра, а ім’я другій — Пуа,
16 і говорив: “Як будете бабувати єврейок, то дивіться на порід: коли буде син, то вбийте його, а коли це дочка, — то нехай живе”.
17 Але баби‑сповитухи боялися Бога, і не робили того , як казав їм єгипетський цар. І вони лишали хлопчиків при житті.
18 І покликав єгипетський цар баб‑сповитух, та й сказав їм: “Нащо ви робите цю річ, та лишаєте дітей при житті?”
19 І сказали баби‑сповитухи до фараона: “Бо єврейки не такі , як єгипетські жінки, — бо вони самі баби‑сповитухи: поки прийде до них баба‑сповитуха, то вони вже й народять”.
20 І Бог чинив добро бабам‑сповитухам, а народ розмножувався, і сильно міцнів.
21 І сталося, тому , що ті баби‑сповитухи боялися Бога, то Він будував їм доми.
22 І наказав фараон усьому народові своєму, говорячи: “Кожного народженого єврейського сина — кидайте його до Річки , а кожну дочку — зоставляйте при житті!”