1 І до мене було Господнє слово, що промовляло: 2 І ти, людський сину, хіба судитимеш місто крові? І покажи йому всі його беззаконня, 3 і скажеш: Так говорить Господь: О, місто, що проливаєш кров посеред себе, щоб прийшов його час, і що чиниш задумами згідно зі своїми, щоб його опоганити, 4 ти вчинило переступ у їхній крові, яку ти пролило, і ти опоганилося у твоїх задумах, які ти здійснило, і ти наблизило твої дні, і ти привело час твоїх років. Через це Я тебе дав на погорду народам і на сміх усім країнам, 5 що близько до тебе, і тим, що далеко віддалені від тебе, і кепкуватимуть з тебе. Славна нечистотою і численна беззаконнями.
6 Ось володарі дому Ізраїля, кожний зійшовся в тобі до своїх кровних, щоб пролити кров. 7 На батька і матір говорять у тобі зло і поводилися неправедно в тобі з приходьком, у тобі насилували сироту і вдову. 8 І зневажили Мої святощі, і опоганили Мої суботи в тобі. 9 У тобі — мужі-розбійники, щоб у тобі проливати кров, і на пагорбах у тобі їли, неправедне робили посеред тебе. 10 Сором батька відкрили в тобі й відставлену в нечистотах у тобі впокорили. 11 Вони — кожний з жінкою свого ближнього — чинили беззаконня, і кожний опоганив свою невістку в безбожності, і кожний свою сестру, дочку свого батька, впокорив у тобі. 12 Дари брали в тобі, щоб пролити кров, лихву і понад міру брали в тобі. І ти завершило повноту твоєї злоби, що в насильстві, а Мене ти забуло, — говорить Господь.
13 Якщо ж приведу Мою руку до Моєї руки над тим, що ти виповнило, що ти зробило, і на твою кров, що була посеред тебе, 14 то хіба твоє серце встоїть? Чи твої руки будуть сильні в дні, в які Я чиню проти тебе? Я, Господь, сказав і зроблю! 15 І розсію тебе в народах, і розкину тебе в країнах, і від тебе зникне твоя нечистота, 16 і дам спадок у тобі перед очима народів. І пізнаєте, що Я — Господь.
17 І до мене було Господнє слово, що промовляло: 18 Людський сину, ось для Мене весь дім Ізраїля став змішаний міддю, залізом, оловом і свинцем. Він — домішка посеред срібла. 19 Через це скажи: Так говорить Господь: Тому що ви всі сталися на одне змішання, через це ось Я приймаю вас до середини Єрусалима. 20 Так, як приймається срібло, мідь, залізо, олово і свинець посеред печі, щоби дихнути на нього вогнем, щоб розплавити, так Я прийму в Моєму гніві й зберу, і розплавлю вас, 21 і дихну на вас вогнем Мого гніву, і розплавитеся посеред нього. 22 Так, як плавиться срібло посеред печі, так розплавитеся посеред неї. І пізнаєте, що Я, Господь, вилив Мій гнів на вас.
23 І до мене було Господнє слово, що промовляло: 24 Людський сину, скажи йому: Ти є земля не наводнена, і не було на тобі дощу в дні гніву. 25 Його старійшини посеред нього, як леви, що ричать, що здійснюють грабунок, що їдять душі силою, що приймають честь, і твої вдови помножилися посеред тебе. 26 І його священики відцуралися Мого закону і опоганили Мої святощі. Вони не розрізнили між святим і не святим, і не розрізнили між нечистим і чистим, і від моїх субот закрили свої очі, і Я був осквернений посеред них. 27 Його володарі посеред нього, як вовки, що вихапують здобич, аби пролити кров, щоб тільки отримати наживу . 28 І його пророки, що себе намазують, упадуть — ті, які бачать марне, які чаклують брехню, які говорять: Так говорить Господь! — а Господь не говорив. 29 Вони неправедно гнітять народ землі й здійснюють грабунок, насилують бідного й убогого, і не поводяться праведно з приходьком.
30 І Я шукав у них чоловіка, що живе праведно, і що стоїть перед Моїм обличчям досконало в часі землі, щоб до кінця її не вигубити, та Я не знайшов! 31 І Я вилив на нього Мій гнів у вогні Мого гніву, щоб вигубити. Їхні дороги Я дав на їхні голови, — говорить Господь! Господь!
Єрусалим повний гріхів
1 І було мені слово Господнє таке:
2 “А ти, сину людський, чи будеш судити, чи судитимеш ти місто крови? І завідом його про всі гидоти його,
3 та й скажеш: Так говорить Господь Бог: Місто проливає кров у своїй середині, щоб прийшов його час, і робить божків собі, щоб занечищуватися!
4 Кров’ю, що ти проливала, о дочко Єрусалиму , грішила ти, а божками, яких ти робила, занечистилася, і наблизила свої дні, і прийшла аж до своїх років. Тому дам тебе народам на ганьбу, і на посміховисько для всіх країв!
5 Близькі та далекі від тебе насміхаються з тебе, нечистойменна, багатозаколотна!
6 Ось Ізраїлеві князі, кожен за раменом своїм, були в тебе, щоб кров проливати.
7 Батька та матір у тебе легковажать, чужинцеві роблять утиск серед тебе, сироту та вдову пригнічують у тебе.
8 Моїми святощами ти погорджуєш, а суботи Мої зневажаєш.
9 У тебе є наклепники, щоб кров проливати, і на пагірках їдять у тебе, розпусту чинять серед тебе.
10 Наготу батька в тебе відкривають, жінку , у часі її місячної нечистоти, безчестять у тебе.
11 І один робить гидоту з жінкою свого ближнього, а той занечищує розпустою невістку свою, а той безчестить у тебе сестру свою, дочку батька свого…
12 Підкуп беруть у тебе, щоб кров проливати, лихву та відсотка береш ти й ошукуєш утиском ближніх своїх. А Мене ти забуваєш, говорить Господь Бог…
13 І ось сплеснув Я руками Своїми за твою кривду, яку ти робила, та за кровопролиття твої, що були в тебе.
14 Чи встоїть твоє серце, чи будуть міцні твої руки на ті дні, що Я буду з тобою чинити? Я, Господь, говорив це й зробив!
15 І розпорошу тебе серед народів, і розсиплю тебе по краях, і викину твою нечистість із тебе.
16 І станеш ти збезчещеною через себе на очах народів, і пізнаєш, що Я — Господь!”…
Притча про горна
17 І було мені слово Господнє таке:
18 “Сину людський, дім Ізраїлів став мені за жужелицю; усі вони мідь, і цина, і залізо, і оливо в середині горна, жужелицею срібла сталися.
19 Тому так говорить Господь Бог: За те, що всі ви стали жужелицею, тому ось Я позбираю вас до середини Єрусалиму.
20 Як збирають срібло, і мідь, і залізо, і оливо, і цину до середини горна, щоб дмухати на нього огнем, щоб розтопити, — так зберу у Своїм гніві та в люті Своїй, і покладу, і розтоплю вас!
21 І позбираю вас, і дмухну на вас огнем Свого гніву, і ви будете розтоплені в середині його…
22 Як розтоплюється срібло в середині горна, так будете розтоплені ви в середині його, і пізнаєте, що Я, Господь, вилив гнів Свій на вас!”…
Ізраїль — земля, дощем не политая
23 І було мені слово Господнє таке:
24 “Сину людський, скажи до неї: Ти земля неочищена, у дні гніву дощем не политая!
25 Змова її пророків серед нього, як ревучий лев, що здобич шматує: жеруть душу, маєток та багатство забирають, прибільшують удів її в середині її.
26 Священики її ламають Закона Мого, і зневажають Мої святощі, не розрізняють між святим та несвятим, і не оголошують різниці між нечистим та чистим, і від субот Моїх закривають свої очі. І був Я зневажений серед них.
27 Князі її в середині її, немов ті вовки, що здобич шматують, щоб розливати кров, щоб губити душі ради користи.
28 А пророки її все замазують болотом, бачать марноту, і чарують собі неправдою, вони кажуть: “Так говорить Господь Бог”, а Господь не говорив…
29 Народи Краю тиснуть утиском та грабують грабунком, а вбогого та бідака гноблять, а чужинця тиснуть у безправ’ї…
30 І шукав Я між ними чоловіка, що поставив би загороду, і став би в виломі перед Моїм обличчям за цей Край, щоб Я не знищив його, — та Я не знайшов!
31 І Я вилив на них Свій гнів, огнем пересердя Свого повигублював їх, їхню дорогу Я дав на їхню голову, каже Господь Бог”…