1 І до мене було Господнє слово, що промовляло: 2 Людський сину, було дві жінки — дочки в однієї матері, 3 і вони чинили розпусту в Єгипті у своїй молодості. Там опали їхні груди, там вони втратили дівоцтво. 4 А їхні імена були: Оола, старша, і її сестра — Ооліва. І вони були Моїми, і породили синів і дочок. Тож їхні імена: Самарія — Оола, і Єрусалим — Ооліва.
5 І Оола в розпусті відступила від Мене і поклалася на своїх коханців, на ассирійців, що наближалися до неї, — одягнені в синій одяг, володарі та вожді. 6 Молодці всі вибрані, кіннотники, що їздять на конях. 7 І вона дарувала їм свою розпусту. Усі вибрані сини ассирійців, і всіма, на яких клалася, вона опоганювалася всіма своїми пожаданнями. 8 І вона не покинула своєї розпусти з Єгипту, бо з нею спали в її молодості, і вони позбавили її дівоцтва, і проливали свою розпусту на неї. 9 Через це Я її видав у руки її коханців, у руки синів ассирійців, на яких вона клалася. 10 Вони відкрили її сором, взяли її синів і дочок, а її вбили мечем. І вона стала поговіркою між жінками, і вчинили на ній помсту за дочок.
11 А її сестра Ооліва побачила і перевищила її своїм намаганням, і її розпуста більша за розпусту її сестри. 12 Вона клалася на ассирійських синів, володарів і вождів, що близькі з нею, одягнені в гарний одяг, кіннотники, що їздять на конях. Усі — вибрані молодці. 13 І Я побачив, що вона опоганилася. Одна дорога в обох! 14 І вона додала до своєї розпусти, і вона позначила чоловіків, намальованих на стіні, образи халдеїв, намальованих олівцем, 15 підперезаних різнобарвними поясами по їхніх стегнах, і головний убір пофарбований на їхніх головах, у всіх потрійний вигляд, подоба халдейських синів землі їхньої батьківщини, 16 і вона клалася на них поглядом своїх очей, і посилала до них послів у землю халдеїв. 17 І до неї прийшли сини Вавилону, на ліжко спочинку, і зробили її нечистою в її розпусті, і вона опоганилася ними. І її душа відступила від них. 18 І вона відкрила свою розпусту, і відкрила свій сором, і Моя душа відступила від неї, як відступила Моя душа і від її сестри. 19 І ти помножила твою розпусту, щоб згадати дні твоєї молодості, в які ти чинила розпусту в Єгипті, 20 і ти клалася на халдеїв, в яких їхні тіла, як тіла ослів, а їхні члени, як члени коней. 21 І ти навідалася до беззаконня твоєї молодості, яке ти чинила в Єгипті у твоїй кімнаті, де груди твоєї молодості.
22 Через це, Ооліво, так говорить Господь: Ось Я підіймаю проти тебе твоїх коханців, від яких відстала твоя душа від них, і наведу їх довкола на тебе, 23 синів Вавилону і всіх халдеїв, Факуда і Суя, і Куя, і всіх синів ассирійців з ними, вибраних молодих, усіх володарів і вождів, потрійних і славних, що їздять на конях. 24 Вони всі виступлять проти тебе з півночі, колісниці та колеса з юрбою народів, щити і лучники, і довкола виставлять варту проти тебе. І дам суд перед їхнім обличчям, і помстяться на тобі своїми судами. 25 І дам Мої ревнощі на тебе, і вчинять з тобою в гніві обурення. Твої ніздрі і твої вуха відріжуть, і твоїх позосталих повалять мечем. Вони захоплять твоїх синів і твоїх дочок, а твоїх позосталих пожере вогонь. 26 І вони тебе роздягнуть з твого одягу, і візьмуть предмети твоєї хвали.
27 І Я відверну твоє безчестя від тебе і твою розпусту з єгипетської землі, і не піднімеш до них твоїх очей, і більше не згадаєш Єгипет. 28 Тому що так говорить Господь, Господь: Ось Я тебе видаю в руки тих, кого ти ненавидиш, від яких від них відступила твоя душа. 29 І вчинять з тобою в ненависті, і візьмуть усі твої труди і твої праці, і будеш оголеною і засоромленою, і відкриється сором твоєї розпусти і твоє безчестя. І твоя розпуста 30 вчинила це тобі, коли ти чинила розпусту за прикладами народів, і ти опоганилася їхніми пожаданнями.
31 Ти пішла дорогою твоєї сестри, і дам її чашу у твої руки. 32 Так говорить Господь: Питимеш глибоку і широку чашу твоєї сестри надмірно, щоб довести до краю 33 сп’яніння, щоб ти наповнилася знесиленням. І чашу знищення, чашу твоєї сестри Самарії, 34 і її питимеш. І Я поверну її свята і нові місяці, тому що Я промовив, — говорить Господь. 35 Через це так говорить Господь: Тому що ти Мене забула, і ти Мене відкинула від твого тіла, то ти візьми твоє безчестя і твою розпусту.
36 І Господь сказав мені: Людський сину, чи ти не судиш Оолу і Ооліву? І ти сповістиш їм їхні беззаконня, 37 бо вони чинили перелюб, і кров на їхніх руках. Пожаданнями їхніми чинили перелюб і своїх дітей, які породили Мені, проводили їх через вогонь. 38 І аж до цього Мені зробили. Осквернили Мої святощі й опоганили Мої суботи, 39 коли вони вбивали своїх дітей для своїх ідолів і входили до Мого святого, щоб його опоганити. І тому що так учинили посеред Мого дому, 40 і тому що так учинили чоловікам, які приходили здалека, тим, які до них посилали послів. І як тільки вони приходили, то вона відразу вмивалася, малювала свої очі, прикрашалася прикрасою 41 і сідала на розстеленому ліжку, а перед її обличчям — прикрашений стіл, Мій ладан і Моя олія, і вони веселилися ними! 42 І піднімали звук музики. І до чоловіків, що з безлічі людей приходили з пустелі, і давали на їхні руки обручки і вінець похвали на їхні голови.
43 І я сказав: Хіба не в цьому чинять перелюб? Це — діла розпусниці, і вона чинила розпусту. 44 І входили до неї, як входять до жінки-розпусниці, так входили до Ооли і до Ооліви, щоби чинити беззаконня. 45 І ці праведні мужі відімстять їм помстою перелюбниці та помстою крові, тому що вони — перелюбниці, і кров на їхніх руках. 46 Так говорить Господь: Наведи на них юрбу і дай на них замішання та пограбування, 47 і каменуй їх камінням народів, і проший їх їхніми мечами. Їхніх синів і їхніх дочок вб’ють, а їхні доми спалять вогнем. 48 І відверну безбожність із землі, і будуть напоумлені всі жінки, і не робитимуть за їхніми безбожностями. 49 І ваша безбожність буде дана на вас, і візьмете гріхи за ваші пожадання, і пізнаєте, що Я — Господь.
Притча про Оголу й Оголиву
1 І було мені слово Господнє таке:
2 “Сину людський, були собі дві жінки, дочки однієї матері.
3 І чинили вони в Єгипті розпусту, у своїй молодості чинили розпусту, — там почавлені їхні груди, там замацані їхні перса дівочі.
4 А їхні імена: Огола — старша та Оголива — сестра її. І стали вони Мої, і породили синів та дочок. А їхні імена: Самарія — Огола, а Єрусалим — Оголива.
5 І стала розпусною Огола, бувши Моєю, і кохалася з своїми коханцями, з асиріянами, хто був їй близький,
6 що їхнє убрання — блакить, намісники та заступники вони, усі вони — юнаки вродливі, вершники, що гарцюють на конях.
7 І дала вона свою розпусту їм, що всі вони добірні Ашшурові сини, і всіма, яких кохала, і всіма своїми божками була вона занечищена.
8 Та не відкидала вона своєї розпусти й від єгиптян, бо вони лежали з нею в її молодості, і вони стискали дівочі її перса, і виливали свою розпусту на неї…
9 Тому й дав Я її в руку її коханків, у руку Ашшурових синів, що з ними кохалась вона.
10 Вони відкрили її наготу, позабирали синів її та дочок її, а її забили мечем… І стала вона неславним ім’ям для жінок, і присуди зробили на ній.
11 А сестра її Оголива бачила це , але вчинила любов свою гіршою від неї, а розпусту свою — більшою від розпусти своєї сестри.
12 Вона кохалася з синами Ашшуровими, з близькими їй намісниками та заступниками, досконало зодягненими, з верхівцями, що гарцюють на конях, усі вони — юнаки вродливі.
13 І побачив Я, що вона обезчещена, що дорога одна їм обом.
14 Та вона ще додала до розпусти своєї, бо коли побачила мужів, вирізьблених на стіні, зображення халдеїв, креслених і запущених червонилом,
15 підперезаних поясом по стегнах своїх, вони з опадаючим завоєм на голові їхній, усі вони на вигляд військові старшини, подоба синів вавилонських, Халдея — край народження їхнього,
16 то пожадала вона їх через сам погляд очей своїх, і послала посланців по них, до Халдеї.
17 І прийшли до неї сини Вавилону на ложе любовне, і занечистили її своєю розпустою, і вона занечистилася ними, — і відвернулася душа її від них…
18 І відкрила вона розпусту свою, і відкрила свою наготу, тому відвернулася душа Моя від неї, як відвернулася душа Моя від її сестри.
19 І побільшила вона розпусту свою на згадку днів своєї молодости, коли чинила розпусту в єгипетському краї.
20 І жадала вона собі на коханців тих, що їхня плоть — плоть ослина, а їхня похіть — похіть жеребця.
21 І згадала ти розпусту своєї молодости, коли єгиптяни стискали груди твої ради перс твоєї молодости.
22 Тому, Оголиво, так говорить Господь Бог: Ось Я збуджу коханців твоїх на тебе, що від них відвернулася душа твоя, і спроваджу їх на тебе з довкілля, —
23 синів Вавилону, і всіх халдеїв, Пекод, і Шоа, і Коа, і всіх синів Ашшурових з ними, уродливі то юнаки, усі вони — начальники та заступники, військові старшини та славні, усі вони гарцюють на конях.
24 І прийдуть на тебе з півночі, з колесницями та з колесами, та зі збором народів; щита великого й щита малого та шоломи покладуть проти тебе навколо. І дам їм право, і вони засудять тебе за своїми правами.
25 І зверну Я лютість Свою на тебе, і вони зроблять з тобою в гніві: пообтинають носа твого та вуха твої, а що полишиться в тебе, від меча упаде. Вони позабирають синів твоїх та дочок твоїх, а що залишиться в тебе, буде пожерте огнем…
26 І постягають із тебе шати твої, і позабирають речі пишноти твоєї.
27 І спиню Я розпусту твою в тебе, і розпусту твою з єгипетського краю, і ти не зведеш очей своїх на них, а про Єгипта вже не згадаєш.
28 Бо так говорить Господь Бог: Ось Я даю тебе в руку того, кого ти зненавиділа, у руку тих, що від них відвернулася душа твоя.
29 І зроблять з тобою в ненависті, і візьмуть здобуток твій, і поставлять тебе нагою та голою, і буде відкрита нагота перелюбу твого, і розпуста твоя та твій блуд…
30 Будуть робити це тобі за твоє ходіння в розпусті з народами, за те, що ти збезчестилась їхніми божками.
31 Дорогою своєї сестри ти ходила, тому дам її келіха в твою руку.
32 Так говорить Господь Бог: Келіха своєї сестри ти вип’єш, глибокого та широкого; станеш за жарт та за посміховисько, — це багатомісткий келіх .
33 П’янством та смутком будеш наповнена, — буде це келіх спустошення й розруху, келіх твоєї сестри Самарії.
34 І ти вип’єш його, і витягнеш усе , а череп’я його порозбиваєш, і перса свої порозриваєш, бо це Я говорив, каже Господь Бог.
35 Тому так говорить Господь Бог: Через те, що ти забула Мене, і кинула Мене за спину свою, то й ти носи розпусту свою та свій блуд!”
36 І сказав Господь до мене: “Сину людський, чи будеш судити Оголу та Оголиву? То викажи їм їхні гидоти!
37 Бо вони перелюб чинили, і кров на їхніх руках, і з божками своїми перелюб чинили, і також синів своїх, яких породили Мені, перепроваджували через огонь для них на їжу…
38 Ще оце чинили Мені: Занечистили святиню Мою того дня, і суботи Мої зневажили.
39 А коли вони різали синів своїх для своїх божків, то приходили до Моєї святині того дня, щоб збезчестити її, і оце так робили вони в середині Мого дому…
40 А що більше, — посилали до мужів, що здалека приходять, що до них був посланий посланець, і ось поприходили ті, що для них ти вмилася, нафарбувала блакитом очі свої й оздобою приоздобилася.
41 І сіла ти на дорогоцінному ліжку, а перед ним накритий стіл, і поклала на ньому кадило Моє та оливу Мою.
42 І голос заспокоєної товпи лунав при ньому, і до мужів тієї товпи спроваджували ще п’яних з пустині, і давали нараменники на їхні руки та пишні корони на їхні голови.
43 І сказав Я до тієї, що в’янула від перелюбу: Буде тепер вона ще далі чинити розпусту?
44 І прийшли до неї, як приходять до блудниці, так приходили до Оголи та Оголиви, розпусних жінок.
45 А люди справедливі — вони розсудять їх правом про тих, що чинять перелюб, та правом про тих, що кров проливають, бо вони чинять перелюб, і кров на їхніх руках.
46 Бо так говорить Господь Бог: Скликати б на них збори, і дати їх на страх та на здобич!
47 І збори закидають їх камінням, і порозсікають їх своїми мечами, синів їхніх та їхніх дочок повбивають, а їхні доми попалять огнем…
48 І спиню Я розпусту в Краю, і буде наука всім жінкам, і вони не будуть робити такого , як ваша розпуста!
49 І покладуть вони вашу розпусту на вас, і ви будете носити гріхи ваших божків. І ви пізнаєте, що Я — Господь Бог!”