1 І сталося, що на одинадцятий рік, у перший день місяця було до мене Господнє слово, що промовляло: 2 Людський сину, тому що Сор заговорив проти Єрусалима: Добре був розбитий, знищені народи повернулися до мене, вона, що була повна, спустошена, 3 через це так говорить Господь: Ось Я проти тебе, Сор, і наведу на тебе багато народів, як море підноситься своїми хвилями. 4 І повалять стіни Сора, і повалять твої вежі, і розвію його порох з нього, і зроблю його гладким каменем. 5 Сушильнею для сітей буде посеред моря, бо Я сказав, — говорить Господь. І буде на пограбування для народів, 6 і його дочки в долині будуть мечем убиті. І пізнають, що Я — Господь!
7 Адже так говорить Господь: Ось Я наводжу на тебе, Соре, Навуходоносора, царя Вавилону, з півночі, він є царем царів, з кіньми і колісницями, і кіннотниками, і дуже численним збором народів. 8 Цей твоїх дочок, що в долині, вб’є мечем і дасть на тебе сторожу, обложить і зробить проти тебе довкола вали та військові табори, і свої списи наставить проти тебе. 9 Твої стіни і твої вежі повалить своїми мечами. 10 Від безлічі його коней тебе покриє їхній порох, і від голосу його кіннотників і коліс його колісниць твої стіни затрясуться, коли він входитиме крізь твої брами, як той, що входить до міста з рівнини. 11 Копитами їхніх коней вони потопчуть усі твої рівнини. Твій народ він вигубить мечем, і буття твоєї сили кине на землю. 12 І пограбує твою силу, і розграбує твій маєток, і повалить твої мури, і твої любі доми знищить, і твоє каміння, твоє дерево й твій порох кине посеред моря. 13 І знищить безліч твоїх музик, і голос твоїх псалтирів більше не почується. 14 І зроблю з тебе гладкий камінь, ти будеш сушильнею для сітей. Не будеш більше збудований, бо Я сказав, — говорить Господь.
15 Тому що так говорить Господь, Господь, до Сора: Хіба не від голосу твого падіння в стогнанні побитих у витяганні посеред тебе меча здригнуться острови? 16 І зійдуть зі своїх престолів усі володарі з народів моря, і знімуть митри зі своїх голів, і їхній багатобарвний одяг скинуть. Неймовірно жахнуться , сядуть на землю і боятимуться за своє знищення, і застогнуть за тобою. 17 І голосіння над тобою піднімуть, і скажуть: Як ти знищений з моря, місто, гідне похвали, що наводило свій страх на всіх, що його населяли? 18 І острови злякаються від дня твого падіння. 19 Бо так говорить Господь: Коли дам тебе спустошеним містом, як міста, що не збудовані, коли Я наведу на тебе безодню, і покриє тебе велика вода, 20 і зведу тебе до тих, яких зводять у глибочінь, до народу віку, і поселю тебе в глибині землі, як вічну пустелю з тими, що сходять у глибину, щоб ти не був заселений і не встав на землі живих. 21 На вигублення Я тебе дам, і не будеш більше навіки, — говорить Господь.
Пророцтво на Тир
1 І сталося одинадцятого року, першого дня місяця, було слово Господнє до мене таке:
2 “Сину людський, за те, що Тир говорить на Єрусалим: “Ага! зламалися це двері народів, він звертається до мене, і я насичуся, бо він знищений”,
3 тому так говорить Господь Бог: Ось Я на тебе, Тире, і підійму на тебе багато народів, як море підіймає свої хвилі…
4 І понищать вони мури Тиру, і повалять башти його, і вимету з нього порох його, і оберну його на голу скелю…
5 Він буде серед моря місцем розтягнення неводу, бо Я сказав це , — говорить Господь Бог, — і стане він за здобич для народів,
6 а його дочки, що на полі, будуть побиті мечем, і пізнають вони, що Я — Господь!
7 Бо так говорить Господь Бог: Ось Я спроваджу до Тиру Навуходоносора, вавилонського царя, з півночі, царя над царями, з конем і колесницею та з верхівцями, і з ними натовп, і численний народ.
8 Він позабиває на полі дочок твоїх мечем, і зробить на тебе башту, і насипле на тебе вала, і поставить проти тебе щита…
9 І дасть муролома на мури твої, і порозбиває мечами своїми він башти твої!
10 Від надміру коней його закриє тебе їхня курява, від цокоту вершника, колеса та колесниці затремтять твої мури, як буде він входити в брами твої, як входять до міста з розламаним муром…
11 Копитами коней своїх він потопче усі твої вулиці, позабиває мечем твій народ, і на землю попадають пам’ятники твоєї могутности…
12 І вони розграбують багатство твоє, і пограбують товари твої, і порозвалюють мури твої, і порозбивають доми твої пишні, а каміння твоє, і дерева твої, і навіть твій порох вони поскидають у воду!..
13 І Я припиню розлягання пісень твоїх, і бренькіт гусел твоїх більше чутий не буде…
14 І зроблю тебе голою скелею, станеш місцем розтягнення сітки, і більше не будеш збудований, бо я, Господь, це сказав, Господь Бог промовляє!
15 Отак Господь Бог промовляє до Тиру: Чи ж від шуму падіння твого, коли будуть стогнати ранені, коли забиватимуть посеред тебе, не затремтять острови?
16 І всі князі моря посходять із тронів своїх, і поздіймають вони свої мантії, і постягають свої кольорові одежі, — і зодягнуться страхом, посідають на землю, і будуть тремтіти щохвилі, і стовпом постають над тобою…
17 І пісню жалобну про тебе вони заспівають, і скажуть тобі: Як загинуло ти, як одірване ти від морів, славне місто, що сильним на морі було, воно й його мешканці, що наводили страх свій на всіх його мешканців!
18 Тепер затремтять острови в дні упадку твого, і жахнуться всі ті острови, що на морі, твоєю загубою…
19 Бо так Господь Бог промовляє: Коли Я тебе оберну на спустошене місто, немов ті міста, що вони не замешкані, коли підійму Я безодню на тебе, і велика вода тебе вкриє,
20 то знижу тебе разом з тими, що сходять в могилу, до предавнього люду, і в підземній землі осаджу я тебе, як руїни відвічні, із тими, що сходять в могилу, щоб ізнову ти не заселився, і в країні живих більш не жив!..
21 За пострах тебе учиню, — і не буде тебе, і будуть шукати тебе, — та вже більше не знайдуть навіки, говорить оце Господь Бог!”