1 А після того, про що йшла мова, було до Аврама у видінні Господнє слово, що промовляло: Не бійся, Авраме, Я обороняю тебе. Твоя винагорода буде дуже велика. 2 Відказує Аврам: Владико, що мені даси? Адже я відходжу бездітним. А син Масека, який народився в моєму домі, він — із Дамаска, Елієзер. 3 Оскільки Ти не дав мені нащадків, — сказав Аврам, — то той, хто народився в моєму домі, — після мене стане спадкоємцем. 4 І тут же був до нього Божий голос, що промовляв: Не цей успадкує по тобі, а той, хто вийде з твого лона , — він стане твоїм спадкоємцем. 5 І вивів його надвір, і сказав йому: Поглянь на небо й порахуй зірки, — якщо зможеш їх порахувати. І продовжив: Таким буде твоє потомство.
6 І повірив Аврам Богові — і це зараховано йому за праведність. 7 Господь сказав йому: Я — Бог, Який вивів тебе з країни халдейців, щоб дати тобі цю землю в спадщину. 8 Той же сказав: Владико Господи, як довідаюся, що успадкую її? 9 А Господь сказав йому: Візьми Мені трилітню ялівку, трилітню козу, трилітнього барана, горлицю і голуба. 10 Узяв він усе це для Нього, розсік навпіл і поклав кожну частину напроти іншої її половини , а птахів не порозсікав. 11 На ті розсічені частини позліталися птахи, тож Аврам сів біля них.
12 При заході сонця на Аврама напав глибокий сон; і ось, на нього находить темний великий страх. 13 І було сказано Аврамові: Тож неодмінно знай , що твої нащадки будуть чужинцями — житимуть не на власній землі; їх зроблять рабами, заподіють їм зло і гнобитимуть їх чотириста років. 14 Та над народом, якому будуть рабами, Я здійсню суд. І після того вони прийдуть сюди з великим майном. 15 Ти ж відійдеш до своїх предків з миром, — будеш похований у глибокій старості. 16 А четверте покоління повернеться сюди, бо сьогодні ще не наповнилася міра беззаконня аморейців. 17 Коли заходило сонце, з’явилося полум’я; і ось: піч, що диміла, і вогненні спалахи пройшли між тими розсіченими частинами .
18 У той день Господь уклав з Аврамом завіт, промовляючи: Твоїм нащадкам дам оцю землю: від Єгипетської ріки — до великої ріки, ріки Євфрат; — 19 кенейців, кенезейців, кедмонейців, 20 хетів, ферезейців, рафаїнців, 21 аморейців, ханаанців, евейців, ґерґесейців і євусейців.
Заповіт Господа з Аврамом
1 По цих‑о подіях було слово Господнє Аврамові в видінні таке: “Не бійся, Авраме, — Я тобі щит, нагорода твоя вельми велика”.
2 А Аврам відізвався: “Господи, Господи, — що даси Ти мені, коли я бездітний ходжу, а керівник мого господарства — він Елі‑Езер із Дамаску”.
3 І сказав Аврам: “Отож, Ти не дав нащадка мені, і ото мій керівник — спадкоємець мені”.
4 І ось слово Господнє до нього таке: “Він не буде спадкоємець тобі, але той, хто вийде з твойого нутра, — він буде спадкоємець тобі”.
5 І Господь його вивів надвір та й сказав: “Подивися на небо, та зорі злічи, коли тільки потрапиш ти їх полічити”. І до нього прорік: “Таким буде потомство твоє!”
6 І ввірував Аврам Господеві, а Він залічив йому те в праведність.
7 І промовив до нього: “Я Господь, що вивів тебе з Уру халдейського, щоб дати тобі землю оцю, щоб став ти спадкоємець її”.
8 І промовив Аврам : “Господи, Господи, — з чого я довідаюся, що буду спадкоємець її?”
9 Він же промовив до нього: “Візьми трилітнє теля, і трилітню козу, і трилітнього барана, і горлицю, і пташеня голубине”.
10 І взяв він для Нього все те, і розсік його пополовині, і дав кожну частину його відповідно до другої, але птаства не розсік.
11 І зліталося хиже птаство на трупи, та Аврам відганяв його.
12 Коли ж сонце схилялось на захід, то спав сон на Аврама. І ось спадає на нього жах темний, великий.
13 І промовив Господь до Аврама: “Добре знай, що потомство твоє буде приходьком в землі не своїй. І будуть служити вони, і будуть їх мучити чотири сотні літ.
14 Але народ, якому служити вони будуть, Я засуджу; та вони потім вийдуть з великим маєтком.
15 А ти до своєї рідні прийдеш у мирі, у старості добрій похований будеш.
16 А покоління четверте повернеться сюди, бо досі не повний ще гріх амореянина”.
17 І сталось, коли зайшло сонце й була темрява, то ось появилась мов димуюча піч, та смолоскип огняний перейшов поміж тими кусками жертви .
18 І того дня склав Господь заповіта з Аврамом, говорячи: “Потомству твоєму Я дав оцю землю від річки Єгипту аж до річки великої, до річки Ефрата:
19 хенеянина, і кенізеянина, і кадмонеянина,
20 і хіттеянина, і періззеянина, і рефаеянина,
21 і амореянина, і ханаанеянина, і ґірґашеянина, і евусеянина”.