1 І сталося, що після цих подій Бог випробовував Авраама, і сказав йому: Аврааме, Аврааме! Він же відповів: Ось я! 2 А Бог сказав: Візьми свого улюбленого сина Ісаака, якого ти полюбив, і йди до гірської землі, і принеси його там у всепалення — на одній з гір, яку тобі вкажу.
3 Уставши вранці, Авраам осідлав свого осла і взяв із собою двох слуг та свого сина Ісаака. Наколовши дров на всепалення, він підійнявся і пішов; він підійшов до місця, на яке йому вказав Бог, 4 на третій день. Авраам поглянув очима і побачив те місце здалека. 5 І сказав Авраам своїм слугам: Залишайтеся тут з ослом, я ж із хлопцем піду туди. Поклонившись, ми повернемося до вас. 6 Тож Авраам узяв дрова для всепалення і поклав на свого сина Ісаака. Взяв він у руки вогонь та ножа, і вони пішли обидва разом.
7 І промовив Ісаак до Авраама, свого батька, сказавши: Батьку! Той відповів: Що, сину? А він питає: Ось вогонь і дрова, а де овечка на всепалення? 8 Авраам же відповів: Бог нагледить собі овечку на всепалення, сину. Ідучи разом, вони обидва 9 прийшли на місце, на яке вказав йому Бог. Там Авраам збудував жертовник, розклав дрова і, зв’язавши свого сина Ісаака, поклав його на жертовник, на дрова. 10 Авраам простягнув свою руку, щоб узяти ножа, аби принести в жертву свого сина, 11 та Господній ангел закликав до нього з неба і сказав йому: Аврааме, Аврааме! Той же відповів: Ось я. 12 І сказав: Не накладай рук своїх на хлопця і не вчини йому нічого, бо тепер Я знаю, що ти боїшся Бога і не пожалів для Мене свого улюбленого сина.
13 І підвівши свої очі, Авраам побачив: ось, один баран заплутався рогами в садку Савек. Тож Авраам пішов, узяв барана і приніс його як всепалення замість свого сина Ісаака. 14 І Авраам дав тому місцю назву «Господь побачив», щоб говорили і до сьогодні: На горі Господь став видимим.
15 І Господній ангел вдруге закликав до Авраама з неба, 16 кажучи: Собою поклявся Я, — говорить Господь, — тому що ти виконав це слово і не пожалів для Мене свого улюбленого сина, 17 то Я вельми поблагословлю тебе і дуже розмножу твоїх нащадків, — як небесні зорі, як пісок на березі моря. І твої нащадки успадкують міста ворогів; 18 і будуть благословенні у твоїх нащадках усі народи землі за те, що ти послухався Мого голосу.
19 Авраам повернувся до своїх слуг, і вони, вставши, пішли разом до Криниці клятви. І Авраам оселився біля Криниці клятви.
20 Сталося ж після цих подій, що було сповіщено Авраамові словами: Ось, також і Мелха народила синів твоєму братові Нахорові: 21 Окса, первенця, Вавкса, його брата, і Камуїла, батька сирійців, 22 Хасада, Азава, Фалдаса, Єдлафа і Ватуїла, 23 а Ватуїл породив Ревеку. Це — восьмеро синів, яких народила Мелха Нахорові, братові Авраама. 24 А його наложниця, ім’я якій Реїма, — народила й вона, — Гаама, Тавеха, Тохоса і Моху.
Бог випробовує Авраама
1 І сталось після цих випадків, що Бог випробовував Авраама. І сказав Він до нього: “Аврааме!” А той відказав: “Ось я!”
2 І промовив Господь: “Візьми свого сина, свого одинака, що його полюбив ти, Ісака, та й піди собі до краю Морія, і принеси там його в цілопалення на одній із тих гір, що про неї скажу тобі”.
3 І встав Авраам рано‑вранці, і свого осла осідлав; і взяв із собою двох слуг та Ісака, сина свого, і для цілопалення дров нарубав. І встав, і пішов він до місця, що про нього сказав йому Бог.
4 А третього дня Авраам звів очі свої, та й побачив те місце здалека.
5 І сказав Авраам своїм слугам: “Сідайте собі тут з ослом, а я й хлопець підем аж туди, і поклонимося, і повернемося до вас”.
6 І взяв Авраам дрова для цілопалення, і поклав на Ісака, сина свого, і взяв у свою руку огонь та ножа, і пішли вони разом обоє.
7 І сказав Ісак до Авраама, свого батька, говорячи: “Батьку мій!” А той відказав: “Ось я, сину мій!” І промовив Ісак : “Ось огонь та дрова, а де ж ягня на цілопалення?”
8 І відказав Авраам: “Бог нагледить ягня Собі на цілопалення, сину мій!” І пішли вони разом обоє.
9 І вони прийшли до місця, що про нього сказав йому Бог. І збудував там Авраам жертівника, і дрова розклав, і зв’язав Ісака, сина свого, і поклав його на жертівника над дровами.
10 І простяг Авраам свою руку, і взяв ножа, щоб зарізати сина свого…
11 Та озвався до нього Ангол Господній із неба й сказав: “Аврааме, Аврааме!” А той відізвався: “Ось я!”
12 І Ангол промовив: “Не витягай своєї руки до хлопця, і нічого йому не чини, бо тепер Я довідався, що ти богобійний, і не пожалів для Мене сина свого, одинака свого”.
13 А Авраам звів очі свої та й побачив, — аж ось один баран зав’яз у гущавині своїми рогами. І пішов Авраам, і взяв барана, і приніс його на цілопалення замість сина свого.
14 І назвав Авраам ім’я місця того: “Господь нагледить”, що й сьогодні говориться: “На горі Господь з’явиться”.
15 А Ангол Господній із неба озвався до Авраама по‑друге,
16 і сказав: “Клянуся Собою, — це слово Господнє, — тому, що вчинив ти цю річ, і не пожалів був сина свого, одинака свого,
17 то благословляючи, Я поблагословлю тебе, і розмножуючи, розмножу потомство твоє, немов зорі на небі, і немов той пісок, що на березі моря. І потомство твоє внаслідує брами твоїх ворогів.
18 І всі народи землі будуть потомством твоїм благословляти себе через те, що послухався ти Мого голосу”.
19 І вернувсь Авраам до слуг своїх. І встали вони, та й пішли разом до Беер‑Шеви. І осів Авраам у Беер‑Шеві.
20 І сталося по тих випадках, і сказано Авраамові так: “Ось також Мілка вродила синів Нахорові, братові твоєму:
21 Уца, перворідного його, і Буза, брата його, і Кемуїла, батька Арамового,
22 І Кеседа, і Хазо, і Пілдаша, і Їдлафа, і Бетуїла.
23 А Бетуїл породив Ревеку. Цих восьмерох породила Мілка Нахорові, братові Авраамовому.
24 А наложниця його — а їй на ймення Реума — вродила й вона Теваха й Ґахама, і Тахаша й Мааху.