1 Молитва пророка Аввакума з піснею. 2 Господи, я почув чутку про Тебе, і я злякався, я пізнав Твої діла, і я жахнувся. Посеред двох тварин будеш пізнаний, коли наблизяться роки, будеш пізнаний, коли прийде час, покажешся, коли затривожиться моя душа в гніві, згадаєш милосердя. 3 Бог прийде з Темана, і Святий — з гори лісистої тіні.
(Музична пауза). Небо покрила Його чеснота, і земля, сповнена Його хвали. 4 І Його ясність буде як світло, роги в Його руках, і Він поставив сильну любов Своєї сили. 5 Перед Його обличчям піде слово, і вийде, Його ноги у взутті. 6 Він став, і затряслася земля. Він поглянув, і народи розтанули. І гори були розбиті силою, розтанули вічні пагорби 7 Його вічною ходою. Через труди я побачив. Поселення ефіопів. Злякаються і шатра землі Мадіяма. 8 Не на ріки розгніваєшся, Господи, хіба на ріках Твій гнів чи на море Твій порив? Адже Ти сядеш на Своїх коней, і Твоя їзда верхи — спасіння. 9 Натягаючи, натягнеш Свій лук над скіпетрами, — говорить Господь.(Музична пауза). Земля річок буде розірвана. 10 Тебе побачать і терпітимуть муки народи, Ти розсіваєш біг води. Безодня видала свій голос, висота — свої появи. 11 Сонце піднялося, і місяць став на своєму місці. Твої стріли підуть як світло, як світло поблискування Твоєї зброї. 12 Погрозою зменшиш землю і страхом зведеш народи. 13 Ти вийшов на спасіння Твого народу, щоб спасти Твоїх помазаників. Ти кинув смерть на голови беззаконних, Ти підняв кайдани на їхні шиї.(Музична пауза).
14 Ти в жаху відрубав голови сильних, вони в ньому захитаються. Вони відкриють свої вуздечки, вони , як бідний, що потай їсть. 15 І Ти навів на море Твоїх коней, що колотять велику воду.
16 Я спостерігав, і моє нутро злякалося голосу молитви моїх губ, і тремтіння ввійшло в мої кості, а піді мною затривожився мій стан. Я спочину в дні скорботи, щоб піти до народу мого поселення. 17 Тому що смоківниця не принесе плоду, і не буде врожаю у винограднику; введе в оману витвір оливкового дерева, і рівнини не зродять їжі; не стало овець через брак поживи й не буде волів при яслах, 18 а я веселитимуся в Господі, радітиму в Бозі, моєму Спасителеві. 19 Господь Бог — моя сила, і Він поставить мої ноги на завершення . На високе Він мене підняв, щоб я переміг Його піснею.
Псалом пророка Авакума
1 Молитва пророка Авакума, для співу на струнному приладі:
2 “Господи, звістку Твою я почув та й злякався! Господи, оживи Своє діло в середині років, у середині літ об’яви, у гніві про милість згадай!
3 Бог іде від Теману, і Святий від Парану гори. Села . Велич Його вкрила небо, і слави Його стала повна земля!
4 А сяйво було, наче соняшне світло, проміння при боці у Нього, і там укриття Його потуги.
5 Перед обличчям Його моровиця іде, а по стопах Його пнеться полум’я.
6 Став, — і землю Він зміряв, поглянув — і народи затряс, — і попадали гори довічні, вікові похилились узгір’я. Путі Його вічні.
7 Я бачив намети Кушана під кривдою, тремтять покривала мідіянського краю.
8 Чи на ріки, о Господи, Ти запалав, чи на ріки Твій гнів? Чи Твоє пересердя на море, що їздиш на конях Своїх, на спасенних Своїх колесницях?
9 Лук твій голий, нагий, наповнений стріл сагайдак. Села. Ти річками землю розсік.
10 Тебе вгледівши, гори дрижали, водяна течія потекла, безодня свій голос дала, зняла високо руки свої.
11 Сонце й місяць спинилися в мешканні своєму при світлі Твоїх стріл, що літають при сяйві блискучого списа Твого.
12 У люті ступав Ти землею, у гніві людей молотив.
13 Ти вийшов спасти Свій народ, спасти Помазанця Свого. Ти з дому безбожного голову збив, обнажив Ти основу по шию. Села.
14 Ти пробив його списами голову князя його, як вони піднялись, щоб мене розпорошити; вони тішилися, немов мали пожерти таємно убогого.
15 Ти кіньми Своїми по морю топтав, по водній великій громаді.
16 Я почув — і затремтіла утроба моя, задзвеніли на голос цей губи мої, гнилизна ввійшла в мої кості, і тремчу я на місці своїм, бо маю чекати в спокої день утиску, коли прийде народ, який має на вас наступати.
17 Коли б фіґове дерево не зацвіло, і не було б урожаю в виноградниках, обманило зайняття оливкою, а поле їжі не вродило б, позникала отара з кошари і не стало б в оборах худоби, —
18 то я Господом тішитись буду й тоді , радітиму Богом спасіння свого!
19 Бог Господь — моя сила, і чинить Він ноги мої, як у лані, і водить мене по висотах!” Для дириґента хору на моїх струнних знаряддях.