1 Кількість синів Ізраїля була, немов морського піску, якого не можна ні виміряти, ні полічити, і буде, що на місці, де їм сказано: Ви — Не Мій народ, вони ж будуть прозвані синами живого Бога. 2 І зібрані будуть разом сини Юди і сини Ізраїля, поставлять собі одну владу і підуть із землі, бо великий день Єзраела. 3 Скажіть вашому братові: Мій народ, — і вашій сестрі: Помилувана.
4 Судіться з вашою матір’ю, судіться, бо вона — не Моя жінка, і Я — не її чоловік! І вигублю її розпусту з-перед Свого обличчя та її перелюб з-посеред її грудей, 5 щоб повністю її роздягнути до наготи і поставити її такою, як у день її народження. І її поставлю, як пустелю, і зроблю її, наче безводну землю, і погублю її спрагою. 6 І не помилую її дітей, бо вони — діти розпусти. 7 Адже їхня матір чинила розпусту, засоромила та, що їх народила. Бо вона сказала: Піду за моїми любовниками, тими, що дали мені мій хліб, мою воду, мій одяг, мій льняний одяг, мою олію і все, що мені потрібне.
8 Через це ось Я перегороджую її дорогу терням і забудую її дороги, і вона не знайде своєї стежки. 9 Вона гнатиметься за своїми любовниками, та не дожене їх. Шукатиме за ними, та їх не знайде. І скаже: Піду і повернуся до мого першого чоловіка, бо мені тоді було краще, ніж тепер! 10 І вона не взнала, що Я дав їй пшеницю, вино та олію, і помножив для неї срібло. Вона ж зробила Ваалові срібне і золоте. 11 Через це повернуся і заберу Мої своєчасні врожаї пшениці та Моє вино у свою пору, заберу Мій одяг, Мій льняний одяг, щоб вона не прикрила свій сором. 12 Тепер же відкрию її нечистоту перед її любовниками, і ніхто її не забере з Моєї руки. 13 І відверну всі її радощі, її свята, нові місяці, її суботи та всі її свята. 14 І знищу її виноградник та її смоківниці, про які сказала: Це моя винагорода, яку мені дали мої любовники! Тож поставлю це на свідчення, і це пожеруть звірі поля, птахи неба і плазуни землі. 15 І помщуся на ній за дні Ваалів, в які вона їм кадила і одягала свої сережки та свої ланцюжки, і вона ходила за своїми любовниками, а Мене забула, — говорить Господь.
16 Через це ось Я дам їй заблукати, приведу її в пустелю та заговорю до її серця, 17 і там дам їй її посілість і долину Ахора, щоб відкрити її розум, і вона там буде впокорена за днями своєї молодості і за днями її приходу з єгипетської землі. 18 І буде, що в той день, — говорить Господь, — вона назве Мене: Мій чоловік! І більше вона не назве Мене Ваалами, 19 і вигублю імена Ваалів з її уст, і їхні імена більше не згадаються.
20 Я складу для них завіт у той день зі звірами поля, з птахами неба і з плазунами землі. Лук, меч і війну розіб’ю в землі й поселю тебе у впевненості. 21 Візьму Собі тебе навіки і візьму Собі тебе в праведності, у суді, у милосерді та в щедрості, 22 і візьму Собі тебе у вірі, і ти пізнаєш Господа. 23 І буде в той день, — говорить Господь, — Я прислухаюся до неба, і воно прислухається до землі, 24 і земля послухається пшениці, вина та олії, і це послухається Єзраела. 25 І посію її Собі на землі, помилую Непомилувану, і скажу Не Моєму народові: Ти — Мій народ! А він скаже: Ти є моїм Господом Богом.
Та Господь змилується над Ізраїлем
1 І буде число Ізраїлевих синів, як морський пісок, що його не можна ані зміряти, ані злічити. І станеться, замість того, що говориться їм: “Ви не народ Мій”, буде їм сказано: “Ви сини Бога Живого”.
2 І будуть зібрані разом сини Юдині та сини Ізраїлеві, і настановлять собі одного голову, і повиходять з землі, бо великий день Їзреелу.
3 Скажіть своїм братам: “Народ Мій”, а своїм сестрам: “Помилувана”.
4 Судіться з вашою матір’ю, судіться, бо вона не жінка Моя, а Я не її чоловік, і нехай вона відкине від себе свій блуд, і з‑поміж своїх перс свій перелюб,
5 щоб Я не роздягнув її до нага, і не поставив її такою, як у день її народження, і щоб не зробив Я її пустинею, і не обернув її на суху землю, і не забив її спрагою.
6 Над синами ж її Я не змилуюся, бо вони сини блуду,
7 бо їхня мати блудлива була, та, що ними була вагітна, сором чинила, бо казала вона: Я піду за своїми полюбовниками, що дають мені хліб мій та воду мою, мою вовну та льон мій, оливу мою та напої мої.
8 Тому‑то ось Я вкрию твою дорогу тернями, і обгороджу її огорожею, — і стежок своїх не знайде вона.
9 І буде вона гнатися за своїми полюбовниками, але не дожене їх, і буде шукати їх, та не знайде. І скаже вона: Піду я, і вернуся до мого першого чоловіка, бо краще було мені тоді, як тепер.
10 А вона не знає, що то Я давав їй збіжжя, і виноградний сік, і свіжу оливу, і примножив їй срібло та золото, яке вони звернули на Ваала.
11 Тому‑то заберу назад Своє збіжжя в його часі, а Мій сік виноградний в його умовленому часі, і заберу Свою вовну та Свій льон, що був на покриття її наготи.
12 А тепер відкрию її наготу на очах її коханців, і ніхто не врятує її від Моєї руки.
13 І зроблю кінець усякій радості її, святу її, новомісяччю її, і суботі її, та всякому святковому часові.
14 І спустошу її виноградника та її фіґове дерево, про які вона говорила: “Це мені дар за блудодійство, що дали мені мої полюбовники”. А Я оберну їх на ліс, — і їх пожере польова звірина!
15 І навіщу її за дні Ваалів, коли вона кадила. І приоздоблювалася ти своєю носовою сережкою та своїм нашийником, і ходила за своїми полюбовниками, а Мене забувала, говорить Господь.
16 Тому‑то ось Я намовлю її, і попроваджу її до пустині, і буду говорити до серця її.
17 І дам їй виноградники звідти та долину Ахор за двері надії, і вона буде там співати, як за днів своєї молодости, як за дня виходу її з єгипетського краю.
18 І станеться, того дня, — говорить Господь, — ти кликатимеш: “Чоловіче мій”, і не будеш більше кликати Мене: “Мій ваале ”.
19 І усуну імена Ваалів з її уст, і вони не будуть більше згадувані своїм іменем.
20 І складу їм заповіта того дня з польовою звіриною, і з птаством небесним, та з плазуючим по землі, і лука й меча та війну знищу з землі, і покладу їх безпечно.
21 І заручуся з тобою навіки, і заручуся з тобою справедливістю, і правосуддям, і милістю та любов’ю.
22 І заручуся з тобою вірністю, і ти пізнаєш Господа.
23 І станеться того дня, Я почую, — говорить Господь, — почую небо, а воно почує землю,
24 а земля задоволить збіжжя, і виноградний сік, і оливу, а вони задовольнять Їзреела.
25 І обсію її Собі на землі, і змилуюся над Ло‑Рухамою, і скажу до Ло‑Амі: Ти народ Мій, а він скаже: Мій Боже!”