1 Послухайте це, священики, і сприйміть, доме Ізраїля, і дім царя, слухайте, тому що на вас є суд, бо ви стали пасткою для сторожі, як сіть, натягнена над Ітавуріоном, 2 яку поставили ті, що полюють за дичиною. Я ж ваш наставник. 3 Я пізнав Єфрема, й Ізраїль від Мене не віддалений, бо Єфрем тепер чинив розпусту, — Ізраїль опоганився. 4 Не дозволили їхні задуми повернутися до їхнього Бога, бо в них перебуває дух розпусти, а Господа вони не пізнали. 5 І впокореною буде гордість Ізраїля в його обличчя, й Ізраїль та Єфрем будуть знеможені в їхніх неправедностях, і з ними ослабне і Юда. 6 З вівцями і телятами підуть шукати Господа, і Його не знайдуть, бо Він від них відвернувся, 7 тому що вони залишили Господа, оскільки чужі діти народилися в них. Тепер їх та їхні частини пожере іржа.
8 Затрубіть трубою на горбах, подайте голос на високих місцях , сповістіть у домі Она! Жахнувся Веніамін, 9 Єфрем був на знищення у дні картання! У племенах Ізраїля Я показав вірне. 10 Володарі Юди були як ті, що переставляли границі, на них Я проллю, як воду, Мій напад. 11 Єфрем переміг свого противника, потоптав суд, бо почав іти за марними. 12 І Я — як замішання для Єфрема і як колючка для дому Юди. 13 Єфрем побачив свою хворобу і Юда — свій біль, і Єфрем пішов до ассирійців і послав старійшин до царя Яріма. І він не зміг вас вилікувати, і не спинив у вас біль. 14 Тому що Я є як пантера для Єфрема і як лев для дому Юди. Я схоплю, піду і візьму, і не буде того, хто визволяє. 15 Я піду і повернуся до Мого місця, аж доки не пропаде. І шукатимуть Моє обличчя. В їхній скорботі рано встануть, до Мене кажучи:
Господній гнів на Ізраїля
1 Послухайте цього, священики, і почуйте, Ізраїлів доме, а ви, царський доме, візьміть до вух, бо вам буде суд, бо ви для Міцпи були пасткою й сіткою, розтягненою на Фавор .
2 І глибоко вгрузли в розпусті вони, та Я поплямую всіх їх.
3 Я знаю Єфрема, а Ізраїль не схований передо Мною, бо тепер блудодійним, Єфреме, ти став, занечистивсь Ізраїль.
4 Не дають їхні вчинки вернутись до Бога, бо дух блудодійства в середині їхній, і не відають Господа.
5 І гордість Ізраїлева засвідчиться перед обличчям його. А Ізраїль і Єфрем упадуть за провину свою, також Юда із ними впаде.
6 З своєю отарою та з своєю худобою вони Господа підуть шукати, але не знайдуть, — Він від них віддалився.
7 Вони зрадили Господа, бо породили сторонніх дітей, — тепер їх пожере молодик разом із частками їхнього поля .
8 Засурміте у рога в Ґів’ї, сурмою в Рамі, закричіть у Бет‑Авені за тобою, Веніямине!
9 В день картання Єфрем за спустошення стане; поміж племенами Ізраїля Я завідомив про певне.
10 Стали зверхники Юди, мов ті, що межу переносять, — на них виллю, як воду, Свій гнів!
11 Єфрем став пригноблений, судом розбитий, бо він намагався ходити за марнотою.
12 І Я буду , як міль, для Єфрема, і мов та гнилизна для дому Юди.
13 І побачив Єфрем свою хворість, а Юда — свого чиряка, і Єфрем відійшов до Ашшура і послав до царя до великого. Та він вилікувати вас не зможе, і не вигоїть вам чиряка!
14 Бо Я — немов лев для Єфрема, і немов той левчук дому Юди. Я, Я розшматую й піду, — і ніхто не врятує!
15 Піду, повернуся до місця Свого, аж поки провини своєї вони не признають, і не стануть шукати Мого лиця. Та в утиску будуть шукати Мене!