1 Посвятіть себе Мені, острови, бо володарі змінять силу. Хай наблизяться і хай скажуть разом, тоді хай сповістять суд. 2 Хто підняв праведність зі сходу, прикликав її за Своїми стопами, і вона піде? Дасть перед народами і здивує царів, і кине на землю їхні мечі та їхні луки, як викинуту полову. 3 І переслідуватиме їх, і в мирі пройде дорога Його ніг. 4 Хто це здолав і зробив? Закликав її Той, Хто кличе її з давніх родів, Я — Бог перший, і на те, що приходить, Я є.
5 Народи побачили і налякалися, наблизилися кінці землі та зійшлися разом; 6 кожний, судячи ближнього, щоб допомогти братові, скаже: 7 Скріпився будівничий чоловік і коваль, який б’є молотком, заразом б’є. Коли ж скаже: З’єднання добре, укріпили їх цвяхами, покладуть їх і не порушаться.
8 Ти ж, Ізраїлю, Якове, Мій слуга, якого Я вибрав, потомство Авраама, яке Я полюбив, 9 якого Я взяв з кінців землі, і з його сторожових веж Я покликав тебе й сказав тобі: Ти — Мій слуга! Я тебе вибрав і Я тебе не залишив, 10 не бійся, бо Я з тобою! Не блукай, бо Я — твій Бог, Який тебе укріпив і тобі допоміг, і тебе укріпив Своєю праведною правицею. 11 Ось зніяковіють і засоромляться всі твої противники. Бо будуть, як неіснуючі, і загинуть усі твої противники. 12 Шукатимеш їх, і не знайдеш людей, які чинять насильство над тобою. Оскільки вони будуть, як ті, кого не існує, і не буде тих, які воюють проти тебе.
13 Адже Я — твій Бог, Який держить твою правицю, Котрий тобі каже: Не бійся, 14 Якове, дуже маленький Ізраїлю! Я тобі допоміг, — говорить Бог, Який тебе визволяє, — Ізраїлю! 15 Ось Я зробив тебе, як пилоподібні колеса воза, які молотять новими пилами, — змолотиш гори, роздробиш горби і зробиш їх , як порох. 16 І розпорошиш, і вітер їх підхопить, і буря їх рознесе, а ти зрадієш у святощах Ізраїля. І зрадіють 17 бідні та вбогі. Адже шукатимуть воду, і не буде, — їхній язик висох від спраги. Я — Господь Бог, Я вислухаю, Бог Ізраїля, і не залишу їх, 18 але відкрию на горах ріки і посеред рівнин — джерела, зроблю пустелю мочаром і спраглу землю — водостоками. 19 Я посаджу кедр у безводній землі та самшит, мирт, кипарис і тополю, 20 щоб побачили і пізнали, і зрозуміли, і дізналися разом, що Господня рука це все зробила, і Святий Ізраїля виставив напоказ.
21 Наближається ваш суд, — говорить Господь Бог. Зблизилися ваші ради, говорить цар Якова. 22 Хай наблизяться і сповістять вам те, що станеться, якщо спочатку щось було, скажіть, і зрозуміємо і пізнаємо, що останнє, тож скажіть нам те, що надходить! 23 Сповістіть нам те, що прийде в кінці, і пізнаємо, що ви є богами. Добре зробите чи зле зробите, і здивуємося, і побачимо разом. 24 Бо звідки ви і звідки ваша праця? Із землі! Гидота, вони вас вибрали. 25 Я ж підняв того, хто з півночі, і того, хто зі сходу сонця, вони назвуться Моїм Іменем. Хай прийдуть володарі, і, як глина гончаря чи як гончар, який місить глину, так будете потоптані. 26 Бо хто сповістить те, що від початку, щоб ми знали, і те, що попереду, і скажемо що є правдою? Немає того, хто наперед говорить, ні того, хто слухає ваші слова.
27 Владу дам Сіону і потішу Єрусалим на дорогу. 28 Бо ось — нікого від народів, і від їхніх ідолів не було вісника. І якщо Я їх запитаю: Звідки ви? — не дадуть відповіді Мені. 29 Адже ніщо ті, які вас роблять, і марні ті, які вас зводять.
1 Послухайте мовчки Мене, острови, а народи, чекайте навчання Мого! Хай підійдуть і скажуть: Приступімо всі разом на суд!
2 Хто зі сходу того пробудив, що його супроводить в ході перемога? Він народи дає перед ним та царів на топтання, їхнього меча обертає на порох, його лука — в солому розвіяну.
3 Він жене їх, спокійно дорогою йде, якою він не переходив ногами своїми.
4 Хто вчинив та зробив це? Той, Хто роди покликав віддавна: Я, Господь, перший, і з останніми Я той же Самий!
5 Бачили це острови та жахалися, кінці землі трипотіли, наближувались та приходили.
6 Один одному допомагає і говорить до брата свого: “Будь міцний!”
7 І підбадьорює майстер золотаря, а той, хто молотом гладить, того, хто б’є на ковадлі, і каже про споєння: Добре воно! і його зміцнює цвяхами, щоб не хиталось.
8 Та ти, о Ізраїлю, рабе Мій, Якове, що Я тебе вибрав, насіння Авраама, друга Мого,
9 ти, якого Я взяв був із кінців землі та покликав тебе із окраїн її, і сказав був до тебе: Ти раб Мій, Я вибрав тебе й не відкинув тебе,
10 не бійся, з тобою‑бо Я, і не озирайсь, бо Я Бог твій! Зміцню Я тебе, і тобі поможу, і правицею правди Своєї тебе Я підтримаю.
11 Отож, засоромляться та зніяковіють усі проти тебе запалені, стануть нічим та погинуть твої супротивники.
12 Шукатимеш їх, але їх ти не знайдеш, своїх супротивників; стануть нічим та марнотою ті, хто провадить війну проти тебе.
13 Бо Я — Господь, Бог твій, що держить тебе за правицю й говорить до тебе: Не бійся, — Я тобі поможу!
14 Не бійся, ти Яковів черве, ти жменько Ізраїлева: Я тобі поможу, говорить Господь, і твій Викупитель — Святий Ізраїлів!
15 Ось зроблю Я тебе молотаркою гострою, новою, зубчастою, — помолотиш ти гори та їх потрощиш, а підгірки половою вчиниш!
16 Перевієш їх ти, й вітер їх рознесе, і буря їх розпорошить, і ти будеш утішатися Господом, будеш хвалитись Святим Ізраїлевим.
17 Убогі та бідні шукають води, та нема, язик їхній від прагнення висох, — Я, Господь, і їх вислухаю, Бог Ізраїлів, не лишу їх!
18 Я ріки відкрию на лисих горах, а джерела — посеред долин, оберну Я пустиню на озеро водне, а землю суху — на джерела!
19 На пустиню дам кедра, акацію, мирта й маслину, поставлю Я разом в степу кипариса та явора й бука,
20 щоб разом побачили й знали, і пересвідчились та зрозуміли, що Господня рука це зробила, і створив це Святий Ізраїлів!
21 Принесіть свою справу, говорить Господь, припровадьте Мені свої докази, каже Цар Яковів.
22 Хай підійдуть і хай нам розкажуть, що трапиться! Виясніть справи минулі, що вони є, а ми серце наше на те покладемо й пізнаємо їхній кінець, або сповістіть про майбутнє.
23 Розкажіть наперед про майбутнє, і пізнаємо ми, що ви боги. Отож, учиніть ви добро чи зробіть що лихе, щоб ми здивувались і разом побачили.
24 Та ви менш від нічого, і менший ваш чин від марноти, — гидота, хто вас вибирає!
25 Я з півночі мужа збудив — і прийшов він, зі схід сонця в Ім’я Моє кличе, — і він буде чавити князів, мов ту грязюку, і як ганчар глину топче!
26 Хто сказав це віддавна, щоб знали те ми, і щоб наперед ми сказали: “Це правда?” Та ніхто не сказав, і ніхто не повів, і ніхто не почув ваших слів…
27 Я перший сказав до Сіону: Оце, то вони! А Єрусалимові дам благовісника.
28 І Я дивлюсь, та нікого нема, і немає між ними порадника, щоб відповіли, коли їх запитаю.
29 Тож ніщо всі вони, їхні чини — марнота, вітер та порожнеча — їхні ідоли!