1 А тепер послухай, Мій рабе Якове й Ізраїлю, якого Я вибрав. 2 Так говорить Господь Бог, Той, Хто тебе створив і сформував тебе в материнському лоні: І надалі тобі допомагатиму, не бійся, Якове, Мій слуга, — улюблений Ізраїлю, якого Я вибрав! 3 Адже Я дам воду в спразі тим, які йдуть по безводній землі , зішлю Мого Духа на твоє потомство і Мої благословення на твоїх дітей, 4 і вони зійдуть, як трава посеред води і як верба біля водного потоку. 5 Цей скаже: Я — Божий, і цей назветься іменем Якова, а інший напише: Я — Божий, за іменем Ізраїля.
6 Так говорить Бог, Цар Ізраїля, Який його визволив, Бог Саваот: Я — перший, і Я після цього, і крім Мене немає Бога! 7 Хто такий, як Я? Нехай стане, закличе і приготовиться для Мене, відколи Я вчинив людину — до віку, і хай сповістять вам те, що має настати, раніше, ніж воно прийде. 8 Не приховуйте! Хіба не від початку ви сприйняли, і Я вам сповістив? Ви — свідки, чи є Бог, крім Мене. І не було тоді 9 тих, котрі ліпили і різьбили, усі безумні, вони чинять свої побажання, які їм не на користь. Але засоромляться 10 усі, які роблять бога і вирізьблюють марне, 11 і висохли всі які виготовляли їх . Тож глухі серед людей хай зберуться всі та стануть разом, хай засоромляться і застидаються разом.
12 Адже столяр нагострив залізо, опрацював його знаряддям і на верстаку його обробив, працював над ним силою своєї руки. І голодуватиме, і ослабне, і не питиме води. 13 Столяр, вибравши дерево, визначив його розміри і клеєм підправив його; зробив його, як образ чоловіка і як у розквіті сил людини, щоб поставити його в домі. 14 Дерево, яке вирубав з лісу, яке насадив Господь і дощ виростив, 15 аби було людям для підтримання вогню. І, взявши з нього, зігрівся. Розпалюючи, спечуть на ньому хліб. А з решти роблять богів і їм поклоняються, — 16 тому, половину якого спалили вогнем, і завдяки якому, спікши м’ясо, він попоїв і наситився. І, зігрівшись, він сказав: Приємно мені, що я зігрівся і побачив вогонь. 17 А з решти він зробив різьбленого бога і йому поклоняється та молиться, кажучи: Спаси мене, бо ти мій бог!
18 Вони не пізнали, щоб набратися розуму, бо їхні очі стали темними, щоб не бачити і не зрозуміти своїм серцем. 19 І не задумалися своїм серцем, і не роздумали у своїй душі. І він не пізнав, щоб зрозуміти, що його половину спалив вогнем і на його жарі спік хлібини і, спікши м’ясо, попоїв, а те, що залишилося з нього, зробив гидотою, і їй поклоняються. 20 Пізнайте, що їхнє серце — зола, і вони обманюються, і ніхто не може визволити душу такого. Гляньте! Не говоріть, що омана в Моїй правиці!
21 Пам’ятай це, Якове й Ізраїле, бо ти Мій слуга! Я створив тебе, Мого слугу, і ти, Ізраїле, Мене не забудь! 22 Бо ось Я стер, як хмару, твої беззаконня і, як темряву — твої гріхи. Повернися до Мене і викуплю тебе. 23 Зрадійте, небеса, адже Бог виявив милість Ізраїлю! Затрубіть основи землі, закричіть від радості, гори, пагорби та всі дерева, що на них! Адже Бог викупив Якова, й Ізраїль прославиться.
24 Так говорить Господь, Який тебе викупив і тебе сформував у материнському лоні: Я — Господь, Який усе звершив, простягнув Сам небо і непохитно встановив землю. Хто інший 25 відкине знаки чародіїв і ворожбу від серця, яка відвертає розумних назад і марною чинить їхню раду, 26 і Хто потверджує слова Свого раба і правдивою чинить раду Своїх посланців? Я — Той, Хто каже Єрусалимові: Поселися, — і містам Юдеї: Будуйтеся! І її пустелі посходять. 27 Я — Той, Хто говорить безодні: Будь спустошена, і осушу твої ріки! 28 Я — Той, Хто говорить Кирові бути розумним, — і: Він виконає всі Мої побажання. Я — Той, Хто говорить Єрусалимові: Будуйся, і осную Мій святий дім!
Обітниця Духа Святого
1 А тепер ось послухай, о Якове, рабе Мій, та Ізраїлю, якого Я вибрав.
2 Так говорить Господь, що тебе учинив і тебе вформував від утроби, і тобі помагає: Не бійся, рабе Мій, Якове, і Єшуруне , якого Я вибрав!
3 Бо виллю Я воду на спрагнене, а текучі потоки на суходіл, — виллю Духа Свого на насіння твоє, а благословення Моє на нащадків твоїх,
4 і будуть вони виростати, немов між травою, немов ті тополі при водних потоках!
5 Цей буде казати: Я Господній, а той зватиметься йменням Якова, інший напише своєю рукою: для Господа я , і буде зватися йменням Ізраїля.
6 Так говорить Господь, Цар Ізраїлів та Викупитель його, Господь Саваот: Я перший, і Я останній, і Бога нема, окрім Мене!
7 І хто зветься, як Я? Хай розкаже про те, й хай звістить те Мені з того часу, коли Я заклав у давнині народ, і хай нам розкаже майбутнє й прийдешнє.
8 Не бійтеся та не лякайтесь! Хіба здавна Я не розповів був тобі й не звістив? А ви свідки Мої! Чи є Бог, окрім Мене? І Скелі немає, не знаю ні жодної!
Безум поганства
9 Всі, що роблять бовванів, — марнота вони, і їхні улюбленці не помагають, а свідками того самі: не бачать вони та не знають, щоб застидатись!
10 Хто бога зробив та ідола вилив, що він не помагає?
11 Тож друзі його посоромлені будуть усі, майстрі ж — вони тільки з людей. Хай вони всі зберуться та стануть: вони полякаються та посоромляться разом!
12 Коваль тне з заліза сокиру, і в горючім вугіллі працює, і формує божка молотками та робить його своїм сильним раменом, а при тім той голодний і безсилий, не п’є води й мучиться…
13 А тесля витягує шнура, визначує штифтом його, того ідола , гемблями робить його та окреслює циркулем це, і робить його на подобу людини, як розкішний зразок чоловіка, щоб у домі поставити.
14 Настинає кедрин він собі, і візьме граба й дуба, і міцне собі викохає між лісними деревами, ясен посадить, а дощик вирощує.
15 І стане людині оце все на паливо, — і візьме частину із того й зогріється, теж підпалить в печі й спече хліб. Також виробить бога й йому поклоняється, ідолом зробить його, — і перед ним на коліна впадає.
16 Половину його він попалить в огні, на половині його варить м’ясо та їсть, печеню пече й насичається, також гріється та приговорює: “Як добре, — нагрівся, відчув я огонь…”
17 А останок його він за бога вчинив, за боввана свого, перед ним на коліна впадає та кланяється, йому молиться й каже: “Рятуй же мене, бо ти бог мій!”
18 Не знають і не розуміють вони, бо їхні очі зажмурені, щоб не побачити, і стверділи їхні серця, щоб не розуміти!
19 І не покладе він до серця свого, і немає знання ані розуму, щоб проказати: “Половину його попалив я в огні, і на вугіллі його я пік хліб, смажив м’ясо та їв. А решту його за огиду вчиню, — буду кланятися дерев’яній колоді?”
20 Він годується попелом! Звело його серце обманене, — і він не врятує своєї душі, та не скаже: “Хіба не брехня у правиці моїй?”
Господь спасе Ізраїля
21 Пам’ятай про це, Якове та Ізраїлю, бо ти раб Мій! Я тебе вформував був для Себе рабом, Мій Ізраїлю, — ти не будеш забутий у Мене!
22 Провини твої постирав Я, мов хмару, і немов мряку — гріхи твої, — навернися ж до Мене, тебе‑бо Я викупив!
23 Радійте, небеса, бо Господь це зробив; викликуйте радісно, глибини землі; втішайтеся співом, о гори та лісе, та в нім всяке дерево, бо Господь викупив Якова, і прославивсь в Ізраїлі!
24 Так говорить Господь, твій Відкупитель, та Той, що тебе вформував від утроби: Я, Господь, Той, Хто чинить усе: Розтягнув Я Сам небо та землю втвердив, — хто при тім був зо Мною?
25 Хто ознаки ламає брехливим, і робить безглуздими чарівників, Хто з нічим мудреців відсилає, і їхні знання обертає в нерозум,
26 Хто сповнює слово Свого раба, і виконує раду Своїх посланців, Хто Єрусалимові каже: “Ти будеш заселений!” а юдейським містам: “Забудовані будете ви, а руїни його відбудую!”
27 Хто глибіні проказує: “Висохни, а річки твої Я повисушую”,
28 Хто до Кіра говорить: “Мій пастирю”, і всяке Моє пожадання він виконає та Єрусалимові скаже: “Збудований будеш!” а храмові: “Будеш закладений!”