1 Ці народи залишив Ісус, щоб ними випробувати Ізраїля, усіх тих, які не знали всіх ханаанських воєн, 2 тільки для тих поколінь ізраїльських синів, які перед тим не пізнали їх, щоб навчити їх воювати, — тільки їм. 3 П’ять володінь филистимців, кожного ханаанця, сідонця і евейця, який живе в Лівані, від гори Валаермона до Ловоімата. 4 І сталося, коли випробовував ними Ізраїль, аби пізнати, чи будуть слухатися Господніх заповідей, які заповів їхнім батькам через Мойсея, 5 то ізраїльські сини поселялися посеред ханаанця, хета, аморейця, ферезейця, евейця і євусейця, 6 і брали собі за жінок їхніх дочок, а своїх дочок давали їхнім синам, і служили їхнім богам. 7 Ізраїльські сини чинили зло перед Господом і забули про Господа, свого Бога, і служили Ваалам і у священних гаях.
8 І Господь запалав гнівом на Ізраїль і передав їх у руки Хусарсатома, царя річок Сирії, і вони служили йому вісім років. 9 А тоді заголосили ізраїльські сини до Господа, і Господь підняв спасителя Ізраїлеві, і він спас їх, — Ґотоніїла, сина Кенеза, брата Халева, його молодшого брата , і Він вислухав його. 10 Господній дух був на ньому, і він судив Ізраїля. Він виступив на війну, і Господь передав у його руку Хусарсатома, царя Сирії, і його рука запанувала над Хусарсатомом. 11 І земля мала спокій п’ятдесят років. І помер Ґотоніїл, син Кенеза.
12 Та ізраїльські сини продовжували чинити зло перед Господом. І Господь зміцнив Еґлома, моавського царя, проти Ізраїля, тому що вони чинили зло перед Господом. 13 І він зібрав до себе всіх синів Аммона і Амалика, пішов і розгромив Ізраїля, і успадкував Місто фініків. 14 Тож ізраїльські сини служили Еґломові, моавському цареві, вісімнадцять років.
15 І заголосили ізраїльські сини до Господа. І Господь підняв їм спасителя Аода, сина Ґири, нащадка Веніаміна, мужа, який однаково володіє двома руками. Через нього ізраїльські сини послали дари Еґломові, моавському цареві. 16 Аод же зробив собі двосічного ножа довжиною в долоню і підперезався ним під своїм плащем на правому стегні. 17 І він приніс дари Еґломові, моавському цареві. А Еґлом — муж дуже пещений.
18 І сталося, коли закінчив Аод приносити дари, то відіслав тих, які несли дари, 19 а Еґлон повернувся від ідолів, що біля Ґалґала. І сказав Аод: У мене — таємне слово до тебе, царю! І Еґлом сказав усім: Геть! І вийшли від нього всі, хто стояв біля нього. 20 Аод увійшов до нього, а він сів у своїй горішній літній кімнаті сам. Тоді Аод сказав: У мене слово від Бога до тебе, царю! Еґлом підійнявся з престолу — поряд з ним. 21 І сталося, як тільки він устав, Аод витягнув свою ліву руку, дістав ножа зі свого правого стегна і встромив його в живіт Еґлома, 22 устромив і держак за лезом, і сало закрилося за ножем, бо він не витягнув ножа з його живота. 23 Після цього Аод вийшов до передпокою, прикрив за собою двері горішньої кімнати і зачинив їх . 24 І він вийшов. Увійшли його раби і побачили, що ось двері літньої кімнати замкнені, і сказали: Напевно він сидить на стільці по потребі? 25 І залишалися зніяковілими, тому не було нікого, хто відкрив би двері горішньої кімнати. Та врешті-решт взяли ключ і відкрили, і ось їхній володар лежить на землі мертвий.
26 Доки вони були розгублені, і не було нікого, хто зайнявся би ним, Аод врятувався. Тож він проминув ідолів і врятувався в Сейроті.
27 І сталося, коли він прийшов, то затрубив у ріг на горі Єфрема, і разом з ним спустилися ізраїльські сини, і він — попереду них. 28 І закликав їх: Ідіть за мною, бо Господь Бог передав ваших ворогів — Моава — у вашу руку! І вони зійшли за ним, і захопили переходи моавського Йордану, і не дали нікому перейти. 29 І в той час убили з Моава якихось десять тисяч мужів, — усіх їхніх воїнів, усіх боєздатних людей, і жодний не врятувався. 30 У той день Моав був засоромлений рукою Ізраїля, і вісімдесят років земля мала спокій, і Аод був у них суддею, доки не помер. 31 Після цього постав Самеґар, син Аната, і побив филистимців — до шістсот чоловік — за винятком телят волів . І він спас Ізраїля.
Суддя Отніϊл та Егуд
1 А оце ті народи, що Господь позоставив на випробування ними Ізраїля, — усі ті, що не знали всіх війн ханаанських,
2 тільки щоб пізнали покоління Ізраїлевих синів, щоб навчити їх війни, тільки таких , що перед тим не знали їх:
3 п’ять володарів филистимських, і всі ханаанеяни, і сидоняни, і хіввеяни, мешканці гори Ливану, від гори Баал‑Гермон аж до виходу до Гамату.
4 І були вони залишені на випробування ними Ізраїля, щоб пізнати, чи будуть вони слухатися заповідей Господа, які Він наказав був їхнім батькам через Мойсея.
5 А Ізраїлеві сини сиділи серед ханаанеянина, хіттеянина, і амореянина, і періззеянина, і хіввеянина, і євусеянина.
6 І вони брали їхніх дочок собі за жінок, а своїх дочок давали їхнім синам, та служили їхнім богам.
7 І Ізраїлеві сини робили зло в Господніх очах, і забули Господа, Бога свого, та й служили Ваалам та Астартам.
8 І запалився Господній гнів на Ізраїля, і Він передав їх у руку Кушан‑Ріш’атаїма, царя Араму двох річок. І служили Ізраїлеві сини Кушан-Ріш’атаїмові вісім літ.
9 І кликали Ізраїлеві сини до Господа, і Господь поставив для Ізраїлевих синів рятівника, і він врятував їх, — Отніїла, сина Кеназа, брата Калева, молодшого від нього.
10 І був на ньому Дух Господній, і судив він Ізраїля. І вийшов він на війну, і Господь дав у його руку Кушан-Ріш’атаїма, царя арамського. І була сильна рука його над Кушан‑Ріш’атаїмом.
11 І мав Край мир сорок літ, і помер Отніїл, син Кеназа.
12 А Ізраїлеві сини й далі чинили зло в Господніх очах, і Господь зміцнив Еґлона, царя моавського, над Ізраїлем через те, що вони робили зло в Господніх очах.
13 І зібрав він до себе синів Аммонових та Амаликових, та й пішов і підбив Ізраїля. І вони посіли Місто Пальм.
14 І служили Ізраїлеві сини Еґлонові, цареві моавському, вісімнадцять літ.
15 І кликали Ізраїлеві сини до Господа, і Господь поставив їм рятівника, — Егуда, сина Ґерового, сина ємінеянина, чоловіка‑лівшу , з безвладною правою рукою. І послали Ізраїлеві сини через нього дарунка Еґлонові, цареві моавському.
16 І зробив собі Егуд меча, а в нього два вістря, ґошед довжина його, — він прип’яв його під своїм убранням на стегні своєї правиці.
17 І приніс він того дарунка Еґлонові, цареві моавському. А Еґлон — чоловік дуже товстий.
18 І сталося, коли він скінчив підносити того дарунка, то відпустив тих, що несли того дарунка.
19 А він вернувся від бовванів, що при Ґілґалі, та й сказав: “У мене таємна справа до тебе, о царю!” А той сказав: “Тихо!” І вийшли від нього всі, хто стояв при ньому.
20 І Егуд увійшов до нього, а він сидить у прохолодній горниці, що була для нього самого. І сказав Егуд: “Я маю Боже слово для тебе”. І той устав із стільця.
21 І простяг Егуд свою лівицю, і витяг меча з‑над стегна своєї правиці, — та й загнав його йому в живіт.
22 І ввійшла також ручка за вістрям, а сало закрило за вістрям, бо він не витягнув меча з його живота. І ввійшло вістря до міжкроччя.
23 І вийшов Егуд до сіней, і зачинив за собою двері тієї горниці, та й замкнув.
24 І він вийшов. А царські раби ввійшли та й побачили, аж ось двері горниці замкнені. І вони сказали: “Певне, він для потреби своєї в прохолодному покої”.
25 І чекали вони аж допізна, а ото він не відчиняє дверей горниці. І взяли вони ключа, і відчинили, — аж ось їхній пан лежить мертвий на землі!
26 А Егуд утік, поки вони зволікались. І він перейшов ті боввани, і сховався втечею до Сеїру.
27 І сталося, коли він прийшов, то засурмив у сурму на Єфремових горах. І Ізраїлеві сини зійшли з ним з гори, а він перед ними.
28 І сказав він до них: “Біжіть за мною, бо Господь дав у вашу руку ваших моавських ворогів!” І зійшли вони за ним, і захопили йорданські переходи до Моаву, і не дали нікому перейти.
29 І побили вони Моава того часу, — близько десяти тисяч чоловік, — кожного кремезного й кожного сильного чоловіка, і ніхто не втік.
30 І був того дня приборканий Моав під Ізраїлеву руку, а Край мав мир вісімдесят літ.
31 А по ньому був Шамґар, син Аната. І побив він филистимлян шістсот чоловік києм на худобу. І він теж урятував Ізраїля.