1 Так говорить Господь: Іди і придбай собі льняний пояс, і підпережися ним по своїх стегнах, і нехай він не попаде у воду! 2 І я за Господнім словом придбав пояс, і підперезався ним по своїх стегнах. 3 І було Господнє слово до мене, яке наказувало: 4 Візьми пояс, що на твоїх стегнах, устань і йди до Євфрату, і сховай його там у щілині скелі. 5 І я його заховав біля Євфрату, як і наказав мені Господь. 6 І сталося, коли минуло багато часу, то Господь промовив до мене: Встань, іди до Євфрату і візьми звідти пояс, який Я тобі наказав там заховати! 7 І я пішов до ріки Євфрат, я викопав і взяв з того місця, де я його заховав, пояс, і ось він був зігнилий, який ні на що не придатний.
8 І було до мене Господнє слово, яке свідчило: 9 Так говорить Господь: Так знищу гордість Юди і гордість Єрусалима, 10 це горде місто тих, які не бажають слухатися Моїх слів, які пішли за чужими богами, щоб їм служити і їм поклонятися, і стануть такими, як цей пояс, який ні на що не придатний! 11 Адже так, як пояс пристає до стегон людини, так Я до Себе приєднав дім Ізраїля і весь дім Юди, щоб він був Мені славним народом і на похвалу, і на славу, та вони Мене не послухалися. 12 І скажеш цьому народові: Усякий бурдюк наповниться вином. І буде, коли скажуть до тебе: Невже ми не знаємо , що всякий бурдюк наповниться вином? 13 То скажеш їм: Так говорить Господь: Ось Я оп’янінням наповню тих, хто живе в цій землі та їхніх царів, синів Давида, які сидять на його престолі, і священиків, і пророків, і Юду, і всіх, хто живе в Єрусалимі! 14 Я розсію їх — чоловіка та його брата, і їхніх батьків, і їхніх синів у ньому. Не милуватиму, — говорить Господь, — не пощаджу і не помилую від їхнього знищення.
15 Послухайте, сприйміть вухом і не підносьтеся, бо Господь промовив. 16 Дайте славу вашому Господу Богові, доки потемніє, і поки зашпортаються ваші ноги на темних горах; і очікуватимете світло, а там — тінь смерті, і будуть покладені в темряву. 17 Якщо не послухаєте, скрито плакатиме ваша душа від лиця гордості, і ваші очі проливатимуть сльози, бо Господнє стадо побите. 18 Скажіть цареві та володарям: Покоріться і сядьте, бо з вашої голови забрано вінець вашої слави! 19 Міста, що на півдні, замкнені, і не було, хто відкрив би. Юда відселений, довершили повне відселення.
20 Підніми твої очі, Єрусалиме, і поглянь на тих, які йдуть з півночі. Де є отара, яка тобі була дана, вівці твоєї слави? 21 Що скажеш, коли навідаються до тебе? І ти їх навчила наук проти себе на володіння. Чи не переслідуватимуть тебе болі, як жінку, яка народжує? 22 І якщо скажеш у своєму серці: Чому це мене спіткало? Через безліч твоєї неправедності відкрито твої задні частини , щоб зробити приклад з твоїх стіп. 23 Чи ефіоп змінить свою шкіру і леопард свої плями? Тож хіба зможете ви робити добро, навчившись злого? 24 І Я їх розсіяв, як полову, що несена вітром у пустелю. 25 Так твій спадок і частина вашого непослуху Мені, — говорить Господь, — оскільки ти забула про Мене, і ти повірила обманові. 26 І Я відкрию тебе ззаду перед твоїм обличчям, і буде видно твоє безчестя 27 і твій перелюб, і твоє іржання, і відчуження твоєї розпусти. Я побачив твої гидоти на пагорбах і на полях. Горе тобі, Єрусалиме, оскільки ти не можеш очиститися за Мною! Як довго ще?
Льняний пояс зіпсутий
1 Так промовив до мене Господь: “Іди й купи собі льняного пояса, і підпережи ним свої стегна, але в воду не клади його”.
2 І купив я того пояса за Господнім словом, та й підперезав свої стегна.
3 І було мені слово Господнє удруге, говорячи:
4 “Візьми того пояса, якого купив, що на стегнах твоїх, і встань , іди до Ефрату , та й сховай його там у розщілині скелі”.
5 І пішов я, і сховав його в Ефраті, як Господь наказав був мені.
6 І сталося по багатьох днях, і сказав мені Господь: “Устань, іди до Ефрату, і візьми звідти того пояса, що Я наказав був тобі сховати його там”.
7 І пішов я до Ефрату, і викопав, і взяв того пояса з місця, де я сховав був його, — аж ось той пояс нездатний!
8 І було мені слово Господнє, говорячи:
9 “Так говорить Господь: Отак знищу Я Юдину гордість та гордість велику Єрусалиму,
10 цього злого народа, що не хоче він слухатися Моїх слів, що ходить за впертістю серця свого! І пішов він в сліди інших богів, щоб служити їм та поклонятися їм. І станеться він, як цей пояс, — до нічого нездатний!..
11 Бо як прилягає цей пояс до стегон чоловіка, так притвердив Я до себе ввесь Ізраїлів дім та ввесь Юдин дім, — говорить Господь, — щоб стали народом Мені і йменням, і хвалою та пишнотою, — та вони не послухались!
12 І скажеш до них оце слово: Так говорить Господь, Бог Ізраїлів: усякий бурдюк вином наповняється. І відкажуть тобі: “Чи ми справді не знаєм, що всякий бурдюк вином наповняється?”
13 І скажеш до них: Так говорить Господь: Ось наповню Я п’янством усіх мешканців Краю цього, і царів, що сидять на Давидовім троні, і священиків, і пророків, і всіх мешканців Єрусалиму.
14 І розіб’ю їх одного об одного, разом батьків та синів, говорить Господь, — Не змилуюся, і не змилосерджусь, і не пожалію, щоб їх не понищити!
15 Послухайте ви та візьміть до ушей, — не вивищуйтеся, бо Господь це сказав!
16 Дайте Господу, Богові вашому, славу, поки не зробить Він темно, і поки на темних горах не спіткнуться вам ноги! І будете ви сподіватися світла, а Він зробить це темрявою та вчинить імлою…
17 А коли ви цього не послухаєте, буде плакати таємно душа моя з вашої гордости, й око моє проливатиме сльози, і зайдеться сльозою, бо стадо Господнє займуть у полон!..
18 Скажіть до царя й до царевої матері: Сідайте додолу, бо з голів ваших спала корона вашої слави!
19 Південні міста позамикані будуть, і не буде, хто б їх відчинив, — вигнаний буде ввесь Юда, вигнаний буде цілком!
20 Зведіть ваші очі, й побачте отих, що приходять із півночі: де череда та, що дана тобі, отара пишноти твоєї?
21 Що ти скажеш, о дочко Сіону, як Він над тобою панами поставить отих, яких ти навчила була за довірених бути, — чи ж муки не схоплять тебе, немов ту породіллю?
22 коли ж скажеш у серці своєму: “Чому такі речі спіткали мене?” — за численні провини твої відкриті подолки твої, оголені ноги твої силоміць!
23 Чи мурин відмінить коли свою шкіру, а пантера — ті плями свої? Тоді зможете й ви чинити добре, навчені чинити лихе!
24 Тому розпорошу їх, мов ту полову, що з вітром з пустині летить:
25 Оце жеребок твій, це уділ, який Я відміряв тобі, — говорить Господь, — бо забула Мене та надіялася на неправду!
26 І закочу теж подолки твої над обличчя твоє, — і покажеться ганьба твоя:
27 твої перелюбства й іржання твої, сором блуду твого на полі на пагірках, — Я бачив гидоти твої… Горе тобі, Єрусалиме, що не очистишся! Доки ж іще?”