1 І ти не візьмеш жінки, — говорить Господь, Бог Ізраїля, — 2 і тобі не народиться ні син, ні дочка на цьому місці. 3 Бо так говорить Господь про синів і про дочок, що народилися в цьому місці, і про їхніх матерів, що їх народили, і про їхніх батьків, що їх породили в цій землі: 4 Хворобливою смертю помруть, не будуть оплакані й не будуть поховані. За приклад будуть на поверхні землі — для звірів землі та для птахів неба. Від меча впадуть і від голоду скінчаться. 5 Так говорить Господь: Не ввійдеш до їхніх бенкетів і не підеш плакати, і не голоситимеш за ними, бо Я відставив Мій мир від цього народу. 6 Їх не оплакуватимуть, ані не робитимуть нарізи і не острижуться, 7 і хліб розломиться в їхньому плачі на потіху над мертвим, не напоять його чашею на потіху по батькові чи по його матері. 8 Не ввійдеш до хати напоїв, щоб сісти з ними, щоб їсти і пити. 9 Тому що так говорить Господь, Бог Ізраїля: Ось Я усуваю із цього місця перед вашими очима і у ваші дні голос радості й голос веселості, голос жениха і голос молодої.
10 І буде, що коли сповістиш цьому народові всі ці слова, то тобі скажуть: Чому Господь виказав на нас усе це зло? Яка наша неправедність? І який наш гріх, яким ми згрішили перед нашим Господом Богом? 11 А ти скажеш їм: Тому що ваші батьки Мене залишили, — говорить Господь, — і пішли за чужими богами, і їм служили, і їм поклонялися, а Мене залишили і не зберегли Мій закон. 12 А ви чинили зло понад ваших батьків, і ось ви ходите кожний за милим вашому серцю злом, щоб Мене не послухатися! 13 Тож вижену вас із цієї землі в землю, яку ви і ваші батьки не знаєте, і там служитимете іншим богам, які не викажуть вам милосердя.
14 Через це ось приходять дні, — говорить Господь, — і не скажуть більше: Живе Господь, що вивів синів Ізраїля з єгипетської землі, 15 але: Живе Господь, Який привів дім Ізраїля з північної землі та з усіх країн, куди вигнані були туди. Та Я їх поверну в їхню землю, яку Я дав їхнім батькам.
16 Ось Я посилаю багато рибалок, — говорить Господь, — і ловитимуть їх. І після цього пошлю багатьох ловців, і полюватимуть на них на всякій горі, на всякому пагорбі та в кам’яній печері. 17 Адже Мої очі на всіх їхніх дорогах, і їхні неправедності не сховані перед Моїми очима. 18 І подвійно віддам за їхні неправедності та їхні гріхи, якими опоганили Мою землю мертвечинами їхніх гидот і їхніми беззаконнями, в яких провинилися проти Мого спадку.
19 Господи, моя сило і моя поміч, і моє сховище в дні зла, до Тебе прийдуть народи з кінців землі й скажуть: Яким чином наші батьки з оманою набули ідолів? У них же немає користі. 20 Хіба людина зробить собі богів? Та ж вони не є богами! 21 Через це ось Я об’явлю їм у цей час Мою руку і покажу їм Мою силу, і взнають, що Моє Ім’я — Господь.
Повне спустошення Краю
1 І було слово Господнє до мене, промовляючи:
2 “Не бери собі жінки, і хай у тебе не буде синів, ні дочок у цьому місці.
3 Бо так промовляє Господь про синів і про дочок, що народжені в місці цьому, і про їхніх матерів, що народжують їх, і про їхніх батьків, що їх родять у Краї цьому:
4 Від жахливих хворіб повмирають вони, не будуть оплакувані, і не будуть поховані, — гноєм стануть вони на поверхні землі… Від меча та від голоду згинуть вони, і стане їхній труп стервом птаству небесному й земній звірині…
5 Бо так промовляє Господь: Не заходь у дім смутку , і не ходи голосити, і не співчувай їм, бо від цього народу забрав Я Свій мир, — говорить Господь, — ласку та милість.
6 І повимирають великі й малі в цьому Краї, не будуть поховані, і голосити не будуть за ними, і не будуть робити нарізів, і не будуть робити собі лисини…
7 І не будуть ламати їм хліба в жалобі, щоб потішити їх над померлим, і не напоять їх келіхом втіхи над батьком його й його матір’ю…
8 І до дому бенкету не входь, щоб сидіти із ними, щоб їсти й щоб пити.
9 Бо так промовляє Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Ось Я припиню в цьому місці на ваших очах і в днях ваших голос радісний і голос веселий, голос молодого та голос молодої!
10 І буде, коли перекажеш народові цьому ці слова, то скажуть тобі: “За що Господь говорив проти нас все велике це лихо? І яка вина наша, й який то наш гріх, яким ми прогрішилися Господу, Богові нашому?”
11 І відкажеш до них: За те, що Мене батьки ваші покинули, — каже Господь, — і пішли за іншими богами, і служили їм та поклонялися їм, а Мене полишили й Закона Мого не виконували!
12 А ви робите гірше від ваших батьків, і кожен із вас ось іде за упертістю лютого серця свого, щоб Мені не служити…
13 Тому викину вас з цього Краю до краю, якого не знали ні ви, ані ваші батьки. І будете там богам іншим служити удень та вночі, бо не дам Я вам милости.
14 Тому наступають ось дні, — говорить Господь, — і не будуть уже говорити: “Як живий Господь, що вивів синів Ізраїлевих із краю єгипетського”,
15 а тільки: “Як живий Господь, що вивів синів Ізраїлевих із північного краю, і зо всіх тих країв, куди був розігнав їх”… Та Я їх верну на їхню землю, яку Я був дав батькам їхнім.
16 Оце Я пошлю по численних рибалок, — говорить Господь, — і виловлять їх, немов рибу, а потому пошлю по численних мисливців, і повиловлюють їх з усіх гір, і з усякого взгір’я, і зі скельних розщілин.
17 Бо очі Мої — на всі їхні дороги : вони не сховалися з‑перед Мого лиця, і з‑перед ока Мого не закрилася їхня провина.
18 І найперше Я їм надолужу подвійно за їхню провину й за гріх їхній, за теє, що трупом обриджень своїх збезчестили Край Мій, а їхні гидоти спадок Мій переповнили…
19 О Господи, сило моя та твердине моя, і захисте мій в день недолі! Поприходять до тебе народи від кінців землі та й промовлять: Одідичили наші батьки лиш неправду й марноту, пожитку ж від них не було…
20 Чи зробить людина для себе богів, а вони не боги?
21 Тому‑то ось Я учиню, що познають цим разом вони, учиню, що познають вони Мою руку та силу Мою, і познають, що Ймення Моє — це Господь!