1 Слово, що було до Єремії про весь народ Юди в четвертому році Йоакима, сина Йосії, царя Юди, 2 яке він сказав усьому народові Юди і тим, що живуть у Єрусалимі, кажучи: 3 У тринадцятому році Йосії, сина Амоса, царя Юди, і аж до цього дня — двадцять три роки — я говорив до вас, устаючи вдосвіта й промовляючи: 4 Я посилав до вас Моїх рабів, пророків, посилаючи вдосвіта, та ви не прислухалися і не сприймали вашими вухами, 5 кажучи: Відверніться кожний від своєї поганої дороги і від ваших злих задумів, і житимете на землі, яку Я дав вам і вашим батькам від віку і до віку. 6 Не йдіть за чужими богами, щоб їм служити і їм поклонятися, щоб ви не викликали в Мене гніву ділами ваших рук, щоб Я вам не вчинив зло! 7 Та ви не послухали Мене. 8 Через це так говорить Господь: Тому що ви не повірили Моїм словам, 9 ось Я посилаю і заберу батьківщину з півночі, і приведу їх у цю землю і на тих, що живуть на ній, і на всі народи, що довкола неї, і спустошу їх, і дам їх на знищення і на сичання, і на вічну погорду. 10 І знищу в них голос радості й голос веселості, голос молодого і голос молодої, запах мира і світло світильника. 11 І вся земля буде на знищення, і вони служитимуть народам сімдесят років. 12 А коли закінчаться сімдесят років, то помщуся на тому народі й поставлю їх на вічне знищення. 13 І наведу на ту землю всі Мої слова, які Я сказав проти неї, — усе, що записане в цій книзі.
49
(25)
14 (14) Те, що пророкував Єремія проти народів Елама. 15 (15) Так говорить Господь: Нехай зломиться лук Елама, вершина їхньої влади. 16 (16) І наведу на Елам чотири вітри із чотирьох кінців неба, і розсію їх усіма цими вітрами, і не буде народу, куди не підуть вигнанці Елама. 17 (17) І налякаю їх перед їхніми ворогами, що шукають їхню душу, і наведу на них зло за гнівом Моєї люті, і нашлю на них Мій меч, аж доки їх не вигублю. 18 (18) І поставлю Мій престол в Еламі, і пошлю звідти царя і вельмож. 19 (19) І буде, що в кінці днів поверну полон Елама, — говорить Господь.
46
(26)
20 На початку, коли царював цар Седекія, було таке слово про Елам.
Пророцтво про 70‑літній Вавилонський полон
1 Слово, що було до Єремії про ввесь народ Юдин за четвертого року Єгоякима, сина Йосіїного, царя Юдиного — це перший рік Навуходоносора, царя вавилонського,
2 що його сказав пророк Єремія про ввесь Юдин народ та до всіх мешканців Єрусалиму, говорячи:
3 “Від тринадцятого року Йосії, Амонового сина, царя Юдиного, і аж до цього дня, це вже двадцять і три роки, було слово Господнє до мене. І говорив я до вас, говорячи пильно, та не слухали ви.
4 І посилав Господь до вас усіх Своїх рабів пророків, рано та пізно, та не слухали ви, і не нахилили свого уха, щоб послухати.
5 А вони говорили: Верніться кожен зі своєї злої дороги та зі зла ваших учинків, і сидіть на тій землі, яку Господь дав вам та вашим батькам відвіку й аж навіки.
6 І не ходіть за іншими богами, щоб служити їм та щоб вклонятися їм, і не гнівіть Мене роботою ваших рук, — і Я не вчиню вам лихого.
7 Та ви не прислухалися до Мене, — говорить Господь, — щоб не гнівити Мене чином рук своїх, на зло собі.
8 Тому так промовляє Господь Саваот: За те, що ви не слухалися слів Моїх,
9 ось Я пошлю й позбираю всі північні роди, — говорить Господь, — пошлю до Навуходоносора, царя вавилонського, Мого раба, і наведу їх на Край цей, і на мешканців його та на всіх цих народів навколо, і вчиню їх закляттям, і оберну їх на страхіття, і на посміховище, і на вічні руїни.
10 І Я вигублю в них голос радісний та голос веселий, голос молодого та голос молодої, гуркіт жорен та світло світильника…
11 І стане цей край руїною, спустошенням, а ці народи будуть служити вавилонському цареві сімдесят літ!
Упадок Вавилону. Келіх гніву
12 І станеться, як сповниться сімдесят літ, покараю Я вавилонського царя та цей люд, — говорить Господь, — за їхню провину, та халдейський край, — і оберну його на вічне спустошення.
13 І спроваджу на цей край всі Мої слова, що Я говорив був проти нього, усе, що написане в цій книзі, що пророкував Єремія про всі народи.
14 Бо їх поневолять численні народи та великі царі, і Я надолужу їм за їхнім чином та за ділом їхніх рук.
15 Бо так промовляє до мене Господь, Бог Ізраїлів: “Візьми з Моєї руки келіха вина цього гніву, і напоїш ним усі народи, до яких посилаю тебе.
16 І будуть вони пити, і будуть хитатися, стратять розум через меча, що Я посилаю між них…”
17 І взяв я келіха з Господньої руки, і напоїв усі народи, до яких Господь висилав мене:
18 Єрусалим та міста Юди, і царів його та правителів його, щоб віддати їх на руїну, на страхіття, на посміховище та на прокляття, як цього дня,
19 фараона, царя єгипетського, і рабів його, і правителів його, та ввесь його народ,
20 і всю мішанину народів Єгипту , і всіх царів краю Уц, і всіх царів филистимського краю, і Ашкелон, і Аззу, і Екрон, і решту Ашдоду,
21 Едома й Моава та синів Аммона,
22 і всіх царів Тиру, і всіх царів Сидону, і всіх царів островів, що на тому боці моря,
23 і Дедана, і Тему, і Буза, і всіх, що волосся довкола стрижуть,
24 і всіх царів Арабії, і всіх царів мішаних народів, що пробувають у пустині,
25 і всіх царів Зімрі, і всіх царів Еламу, і всіх царів Мідії,
26 і всіх царів півночі, близьких та далеких один від одного, і всі царства землі, що на земній поверхні, а цар Шешаху буде пити по них.
27 І скажеш до них: Так говорить Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Пийте й впивайтеся, і виметуйте, і падайте та не вставайте перед мечем, що Я посилаю між вас.
28 І буде, коли не захочуть вони взяти келіха з твоєї руки на пиття, то промовиш до них: Так говорить Господь Саваот: Конче будете пити!
29 Бо ось у місті, що там було кликане Ймення Моє, зачинаю чинити лихе, а чи ви не покарані будете? Покарані будете, бо Я кличу меча на всіх мешканців Краю, говорить Господь Саваот!
30 А ти пророкувати їм будеш усі ці слова, й до них скажеш: Господь загримить з височини, і з мешкання святого Свого Свій голос подасть! Загримить на оселю Свою, кликне Він, мов чавильники ті винограду, відповість усім мешканцям земним!
31 Дійде гомін до краю землі, бо в Господа пря із народами, — Він буде судити кожне тіло і несправедливих віддасть їхньому мечеві, — говорить Господь.
32 Так говорить Господь Саваот: Ось лихо виходить від люду до люду, і буря велика пробудиться з кінців землі, —
33 і будуть побиті від Господа в день той лежати від краю землі й аж до краю землі: не будуть оплакувані, і не будуть позбирані, і не будуть поховані, — гноєм стануть вони на поверхні землі!..
Злі пастирі
34 Ридайте, о пастирі, та голосіть, і валяйтесь у попелі, проводирі ви отари, бо виповнились ваші дні для зарізу, і вас розпорошу, і впадете, немов дорога та посудина!..
35 І не матимуть пастирі захисту, а проводирі череди — утікання…
36 І чути крик пастирів, і лемент тих проводирів череди, бо пустошить Господь їхню череду,
37 і попустошені мирні пасовиська через палання Господнього гніву…
38 Він покинув, як лев свою пущу, бо стався страхіттям їхній Край через меча гнобителя, і через запал гніву Його”…