1 Пробіжіться дорогами Єрусалима і роздивіться, і розізнайте, і пошукайте на його площах, чи знайдете того, хто чинить суд і шукає віру? І Я буду милосердний до них, — говорить Господь. 2 Вони говорять: Нехай живе Господь! Та хіба через це не клянуться неправдою? 3 Господи, чи Твої очі — не на вірність? Ти їх карав, а вони не відчували болю! Ти їх знищував, а вони і тоді не забажали прийняти напоумлення! Вони зробили свої обличчя твердішими за камінь і не виявили бажання повернутися.
4 І Я сказав: Вони, напевно, бідні; вони тому безсилі, що не пізнали Господньої дороги і Божого суду. 5 Піду до чоловіків і скажу їм, бо ці пізнали Господню дорогу і Божий суд. Дивлюсь, а вони одностайно розбили ярмо, розтрощили кайдани. 6 Через це на них напав лев із лісу, і вовк губив їх аж до домів, і леопард чатував над їхніми містами. Усі, які виходять з них, будуть впольовані, бо помножили свої беззаконня, зміцніли у своєму відпадінні. 7 За які із цих вчинків буду милосердний з тобою? Твої сини Мене покинули і клялися тими, які не є богами! Я їх нагодував, а вони чинили перелюб і ночували в домах розпусти. 8 Стали жеребцями, які пожадають жінок, кожний іржав до жінки свого ближнього. 9 Хіба за це Я не навідаюся? — говорить Господь, — чи на такому народі не помститься Моя душа? 10 Підніміться на його захисні мури і нищіть, але остаточно не знищуйте! Залиште його підкріплення, бо вони Господні. 11 Адже зовсім знехтував Мною дім Ізраїля і дім Юди! 12 Вони сказали неправду своєму Господу і заявили: Це не так! На нас зло не прийде, і ми не побачимо меча та голоду!
13 Наші пророки були на вітер, і в них не було Господнього слова. Так з ними і станеться! 14 Через це так говорить Господь Вседержитель: Оскільки ви сказали це слово, то ось Я вклав Мої слова у твої уста як вогонь, а цей народ — дрова, і він їх пожере! 15 Ось Я наводжу на вас, доме Ізраїля, народ здалека, — говорить Господь, — народ, голос чийого язика не було чути. 16 Усі сильні, 17 й вони з’їдять ваші жнива та ваш хліб, і вони поглинуть ваших синів і ваших дочок, і пожеруть ваших овець і ваших телят, і пожеруть ваші виноградники, ваші фігові сади та ваші оливкові дерева. І змолотять мечем ваші сильні міста, на які ви покладали надію.
18 І буде в ті дні, — говорить Господь, Бог твій, — не дам вас на остаточне знищення! 19 І буде, коли питатимуть: Через що зробив нам Господь, Бог наш, це все? — то скажеш їм: Оскільки ви служили чужим богам у вашій землі, саме тому будете служити чужим не у вашій землі! 20 Сповістіть це в домі Якова, і нехай почується в Юди!
21 Послухай же це, народе нерозумний і безсердечний! У них — очі, та не бачать, у них — вуха, та не чують. 22 Хіба Мене не боятиметеся? — говорить Господь, — чи не поважатимете Моєї присутності? Того, Хто визначив пісок за границю морю — вічний наказ, — і воно його не перейде, і забушує, та не зможе, і заревуть його хвилі, та не вийде за його границі! 23 А в цього народу є неслухняне та непокірне серце, і вони відхилилися, і відійшли. 24 І не сказали у своєму серці: Маймо ж страх до нашого Господа Бога, Який дає нам ранній і пізній дощ за часом повноти припису жнив, і Який зберіг нас. 25 Ваші беззаконня відвернули це, і ваші гріхи віддалили добро від вас!
26 Адже в Моєму народі знайшлися безбожні й поставили пастку, щоби знищити людей, і схопили їх . 27 Як наставлена сітка повна пташок, так і їхні доми повні обману. Через це вони звеличилися і збагатилися. 28 І порушували правосуддя, не судили суд сироти і не судили суд вдови. 29 Хіба за це не відвідаю, — говорить Господь, — чи не помститься Моя душа на цьому народі? 30 Жах і жахливі діла сталися на землі. 31 Пророки пророкують беззаконне, а священики при цьому плескають у свої долоні, — і Мій народ таке полюбив! А що робитимете після цього?
Повний розклад юдеїв
1 Помандруйте по вулицях Єрусалиму, і розгляньтеся та розпізнайте, і на майданах його пошукайте: чи не знайдете там людини, чи нема там такого, що чинить за правом, що правди шукає, — то Я їм пробачу!
2 Коли ж вони кажуть: “Як живий Господь”, то справді клянуться неправдою.
3 Хіба ж очі Твої не для правди, о Господи? Уразив Ти їх, але їм не болить, понищив Ти їх, та відмовились узяти поуку вони, обличчя свої поробили від скелі твердішими, відмовилися навернутись!
4 А Я думав: Це прості лиш люди, безглузді, — вони‑бо не знають дороги Господньої, права Бога свого.
5 Піду‑но собі до вельможних і з ними помовлю, — бо знають дорогу Господню вони, право Бога свого, — та й вони усі разом зламали ярмо, а шлеї пірвали!
6 Тому лев лісовий їх поб’є, погубить їх вовк степовий, пантера чигає на їхні міста: кожен, хто вийде із них, пошматований буде, бо помножились їхні гріхи, їхні відступства численними стали!
7 Хіба через це Я пробачу тобі: твої діти Мене полишили, і присягаються тим, хто не Бог. Я їх нагодував, а вони чужоложать і натовпом ходять до дому блудниці,
8 волочаться, мов жеребці відгодовані: кожен ірже до жони свого ближнього…
9 Чи ж оцього Я не покараю? говорить Господь. І хіба над народом, як цей, не помститься душа Моя?
10 Зберіться на мури його та й понищте, але не вчиняйте кінця їм ! Усуньте підпори його, бо вони не для Господа,
11 бо зраджуючи, Мене зрадив Ізраїлів дім та дім Юдин, говорить Господь.
12 Вони відцуралися Господа та говорили: “Немає Його, й зло не прийде на нас, — ні меча, ані голоду ми не побачимо!”
13 А пророки поробляться вітром, і немає в них слова Господнього, — отак їм пороблено буде!
14 Тому вирікає отак Господь Бог Саваот: За те, що говорите слово таке, ось Я в уста твої вкладу слово Своє за огонь, а народ цей — то дрова, — і він пожере їх!
15 Ось Я приведу іздалека народа на вас, о доме Ізраїлів, каже Господь, — це сильний народ, стародавній це люд, люд, що мови його ти не знаєш, і не зрозумієш, що він говоритиме.
16 Його сагайдак, як відчинений гріб, усі хоробрі вони.
17 І він пожере твоє жниво та хліб твій, поїсть він синів твоїх та дочок твоїх, худобу дрібну та худобу велику твою пожере, з’їсть твого виноградника й фіґу твою, понищить мечем твердинні міста твої, на які ти надієшся…
18 Та й за тих днів, — говорить Господь, — не зроблю Я із вами кінця!
19 І буде, як скажуть: За що Господь, Бог наш зробив нам усе це? то ти скажеш до них: Як Мене ви покинули, і служите в вашому краї богам чужоземним, так чужинцям служити ви будете в краї не вашому!..
20 Сповістіть в домі Якова це, та оголосіть це в Юдеї, говорить Господь.
21 Почуй же оце, ти народе безумний і безсердий, який має очі — й не бачить, має вуха — й не чує!
22 Чи Мене ви боятись не будете, — каже Господь, чи тремтіти не будете перед лицем Моїм? Мене , що пісок поклав за границю для моря, за вічну межу, якої воно не перейде: хоч повстануть, та не переможуть, і шумітимуть хвилі його, але не переступлять її!
23 А серце в народа цього неслухняне та непокірне, відпали вони та й пішли.
24 І не сказали вони в своїм серці: Біймося ж Господа, нашого Бога, який дає дощ, дощ ранній та пізній часу його, стереже нам уставлені тижні для жнив.
25 Ваші провини оце відхилили, а ваші гріхи від вас стримали цеє добро.
26 Бо в народі Моєму безбожники є, — чигають вони, немов той птахолов, вони сітки розставили, хапають людей…
27 Як клітка, наповнена птахами, так доми їхні повні омани, — тому повиростали та збагатились вони!
28 Потовстіли вони та погладшали, переступають також міру злого, справедливо вони не судили сирітського суду, — і мають поводження! — і не помагають убогим у їхній справі.
29 Чи ж оцього Я не покараю? говорить Господь. І хіба над народом, як цей, не помститься душа Моя?
30 Чудне та страшне стало в краї:
31 пророки віщують неправду, при помочі їхній панують священики, і народ Мій оце так кохає! І що зробите ви, як кінець тому прийде ?