Ісус умиває ноги Своїм учням
1 Перед святом Пасхи Ісус, знаючи, що настала Його година перейти із цього світу до Отця, виявив любов до Своїх, — тих, які у світі, — до кінця полюбив їх.
2 Під час вечері, як диявол уже вкинув у серце Юди Іскаріотського, сина Симона, видати Його,
3 [Ісус], знаючи, що все дав Йому Отець у руки і що від Бога вийшов та до Бога йде,
4 устав з вечері, зняв одяг і, узявши рушника, підперезався.
5 Потім налив води до вмивальниці й почав мити ноги учням і обтирати рушником, яким був підперезаний.
6 Підходить Він до Симона-Петра. [А той] каже Йому: Господи, чи ж Тобі мити мої ноги?
7 Ісус у відповідь йому сказав: Що Я роблю, того ти нині не знаєш, але згодом зрозумієш.
8 Каже Йому Петро: Ти не помиєш моїх ніг повіки! Ісус йому відповів: Якщо не вмию тебе, не матимеш частки зі Мною.
9 Симон-Петро каже Йому: Господи, не тільки мої ноги, але й руки та голову.
10 А Ісус говорить йому: Хто вмитий, тому потрібно тільки ноги обмити, оскільки весь чистий; і ви чисті, але не всі.
11 Адже Він знав того, хто зрадить Його, тому й сказав, що не всі вони чисті.
12 А коли помив їхні ноги і надів Свій одяг, знову сів при столі й сказав їм: Чи ви знаєте, що Я зробив вам?
13 Ви називаєте Мене Вчителем і Господом, і добре ви кажете, бо Я Ним є.
14 Отже, коли Я, Господь і Вчитель, помив вам ноги, то й ви повинні мити ноги один одному.
15 Адже Я дав вам приклад, щоб і ви робили так, як Я зробив вам.
16 Знову й знову запевняю вас, що раб не більший за свого пана, як і посланець не більший від того, хто послав його.
17 Якщо це знаєте, то ви блаженні, коли це виконуєте.
Один з учнів зрадить Христа
18 Не про всіх вас кажу. Я знаю, кого вибрав, але щоби збулося Писання: Хто хліб споживає зі Мною, той підняв проти Мене свою п’яту.
19 Тепер кажу вам, ще перед тим, як це станеться, щоб коли воно станеться, ви повірили, що то Я.
20 Знову й знову запевняю вас: Хто приймає того, кого Я пошлю, — Мене приймає, а хто Мене приймає, — приймає й Того, Хто Мене послав!
21 Промовивши це, Ісус стривожився духом, засвідчив і сказав: Знову й знову запевняю вас, що один із вас зрадить Мене!
22 Учні почали споглядати один на одного, не здогадуючись, про кого Він говорить.
23 Один з учнів, якого любив Ісус, лежав на грудях Ісуса.
24 Тож Симон-Петро кивнув йому, щоби запитав, хто це міг би бути, про кого Він говорить.
25 А той, прихилившись до грудей Ісуса, каже Йому: Господи, хто це?
26 Ісус відповів: Це той, кому Я, вмочивши, подам хліб. Умочивши хліб, Він бере і дає Юді Іскаріотському, синові Симона.
27 І тоді, після цього шматка хліба , ввійшов у нього сатана. А Ісус сказав йому: Що робиш, роби швидше!
28 Ніхто з тих, хто був при столі, не зрозумів, до чого Він сказав це йому.
29 Оскільки в Юди була скринька на гроші, то деякі подумали, що Ісус звелів йому купити те, що потрібне на свято, або щоби дав щось бідним.
30 Отже, взявши той шматок хліба , він відразу вийшов. Була ніч.
31 А коли він вийшов, Ісус говорить: Нині прославився Син Людський, і Бог прославився в Ньому.
32 Якщо Бог прославився в Ньому, то і Бог прославить Його в Собі, — і цієї ж миті прославить Його!
Любіть один одного
33 Діти, Я з вами буду недовго. Будете Мене шукати, і як Я казав юдеям, — куди Я іду, ви не можете прийти, — те й вам нині кажу.
34 Нову заповідь даю вам: Любіть один одного! Як Я полюбив вас, щоб і ви любили так один одного.
35 З того дізнаються всі, що ви — Мої учні, коли любов матимете між собою.
Петро відречеться від Ісуса
36 Каже Йому Симон-Петро: Господи, куди Ти йдеш? Ісус йому відповів: Куди [Я] іду, ти не можеш нині за Мною йти, але підеш пізніше.
37 Каже Йому Петро: Господи, чому я не можу нині піти за Тобою? Душу свою за Тебе я покладу.
38 Відповідає [йому] Ісус: Душу свою за Мене ти покладеш? Знову й знову запевняю тебе: не проспіває півень, як ти тричі відречешся від Мене.
Ісус умиває ноги Своїм учням
1 Перед святом же Пасхи Ісус, знавши, що настала година Йому перейти до Отця з цього світу, полюбивши Своїх, що на світі були, до кінця полюбив їх.
2 Під час же вечері, як диявол уже був укинув у серце синові Симона — Юді Іскаріотському, щоб він видав Його,
3 то Ісус, знавши те, що Отець віддав все Йому в руки, і що від Бога прийшов Він, і до Бога відходить,
4 устає від вечері, і здіймає одежу, бере рушника й підперізується.
5 Потому налив Він води до вмивальниці, та й зачав обмивати ноги учням, і витирати рушником, що ним був підперезаний.
6 І підходить до Симона Петра, а той каже Йому: “Ти, Господи, митимеш ноги мені?”
7 Ісус відказав і промовив йому: “Що Я роблю, ти не знаєш тепер, але опісля зрозумієш”.
8 Говорить до Нього Петро: “Ти повік мені ніг не обмиєш!” Ісус відповів йому: “Коли Я не вмию тебе, — ти не матимеш частки зо Мною”.
9 До Нього проказує Симон Петро: “Господи, — не самі мої ноги, а й руки та голову!”
10 Ісус каже йому: “Хто обмитий, тільки ноги обмити потребує, бо він чистий увесь. І ви чисті, — та не всі”.
11 Бо Він знав Свого зрадника, тому то сказав: “Ви чисті не всі”.
12 Коли ж пообмивав їхні ноги, і одежу Свою Він надів, засів знову за стіл і промовив до них: “Чи знаєте ви, що Я зробив вам?
13 Ви Мене називаєте: Учитель і Господь, — і добре ви кажете, бо Я є.
14 А коли обмив ноги вам Я, Господь і Вчитель, то повинні й ви один одному ноги вмивати.
15 Бо то Я вам приклада дав, щоб і ви те чинили, як Я вам учинив.
16 Поправді, поправді кажу вам: Раб не більший за пана свого, посланець же не більший від того, хто вислав його.
17 Коли знаєте це, то блаженні ви, якщо таке чините!
Виявлення зрадника
18 Не про всіх вас кажу. Знаю Я, кого вибрав, але щоб збулося Писання: “Хто хліб споживає зо Мною, підняв той на Мене п’яту свою!”
19 Уже тепер вам кажу, перше ніж те настане, щоб як станеться, ви ввірували, що то Я.
20 Поправді, поправді кажу вам: Хто приймає Мого посланця, той приймає Мене; хто ж приймає Мене, той приймає Того, Хто послав Мене!”
21 Промовивши це, затривожився духом Ісус, і освідчив, говорячи: “Поправді, поправді кажу вам, що один із вас видасть Мене!”…
22 І озиралися учні один на одного, непевними бувши, про кого Він каже.
23 При столі, при Ісусовім лоні, був один з Його учнів, якого любив Ісус.
24 От цьому кивнув Симон Петро та й шепнув: “Запитай, — хто б то був, що про нього Він каже?”
25 І, пригорнувшись до лоня Ісусового, той говорить до Нього: “Хто це, Господи?”
26 Ісус же відказує: “Це той, кому, умочивши, подам Я куска”. І, вмочивши куска, подав синові Симона, — Юді Іскаріотському!..
27 За тим же куском тоді в нього ввійшов сатана. А Ісус йому каже: “Що ти робиш — роби швидше”…
28 Але жаден із тих, хто був при столі, того не зрозумів, до чого сказав Він йому.
29 А тому, що тримав Юда скриньку на гроші, то деякі думали, ніби каже до нього Ісус: “Купи, що потрібно на свято для нас”, або щоб убогим подав що.
30 А той, узявши кусок хліба, зараз вийшов. Була ж ніч.
31 Тоді, як він вийшов, промовляє Ісус: “Тепер ось прославивсь Син Людський, і в Ньому прославився Бог.
32 Коли в Ньому прославився Бог, то і Його Бог прославить у Собі, і зараз прославить Його!
Заповідь любови
33 Мої дітоньки, не довго вже бути Мені з вами! Ви шукати Мене будете, але — як сказав Я юдеям: “Куди Я йду, туди ви прибути не можете”, — те й вам говорю Я тепер.
34 Нову заповідь Я вам даю: Любіть один одного! Як Я вас полюбив, так любіть один одного й ви!
35 По тому пізнають усі, що ви учні Мої, як будете мати любов між собою”.
Петро відречеться від Ісуса
36 А Симон Петро Йому каже: “Куди, Господи, ідеш Ти?” Ісус відповів: “Куди Я йду, туди ти тепер іти за Мною не можеш, але потім ти підеш за Мною”.
37 Говорить до Нього Петро: “Чому, Господи, іти за Тобою тепер я не можу? За Тебе я душу свою покладу!”
38 Ісус відповідає: “За Мене покладеш ти душу свою? Поправді, поправді кажу Я тобі: Півень не заспіває, як ти тричі зречешся Мене…