Ісус з’являється учням біля Тиверіадського моря
1 Після цього знову з’явився Ісус [Своїм] учням [по воскресінні з мертвих] біля Тиверіадського моря. А з’явився так:
2 були разом Симон-Петро й Хома, прозваний Близнюком, і Натанаїл, який був з Кани Галилейської, і сини Зеведеєві, й інші два Його учні.
3 Каже їм Симон-Петро: Іду рибу ловити! Говорять йому: Ідемо й ми з тобою. Вони вийшли, [тут же] сіли в човен, та тієї ночі не зловили нічого.
4 Як настав ранок, став Ісус на березі, але учні не впізнали, що це Ісус.
5 Каже їм Ісус: Діти, чи є у вас щось поїсти? Відповіли йому: Немає.
6 Він же сказав їм: Закиньте невода праворуч човна — і зловите. Вони закинули, і вже не могли витягти його від великої кількості риби.
7 Тоді учень, якого любив Ісус, каже Петрові: Це ж Господь! Симон-Петро, почувши, що це Господь, накинув на себе одяг, бо був нагий, і кинувся в море.
8 А інші учні попливли човном, оскільки були недалеко від землі, якихось двісті ліктів , тягнучи невода з рибою.
9 Коли вийшли на землю, бачать, що розкладений жар і лежить на ньому риба й хліб.
10 Ісус каже їм: Принесіть тієї риби, яку ви нині зловили.
11 Симон-Петро пішов і витяг на землю невода, повного великих риб, — сто п’ятдесят три; і хоч стільки було, невід не порвався.
12 Каже їм Ісус: Підходьте, їжте. Жодний учень не наважився запитати Його: Хто Ти? — бо знали, що це Господь.
13 Ісус підходить, бере хліб, дає їм, а також рибу.
14 Це вже втретє з’явився Ісус учням після воскресіння з мертвих.
Прощення і нове покликання Петра
15 Коли поснідали, Ісус каже Симонові-Петрові: Симоне [Йонин], чи ти любиш Мене більше, ніж вони? Той відповідає Йому: Так, Господи, Ти знаєш, що люблю Тебе! Каже йому: Паси ягнята Мої!
16 Каже йому знову вдруге: Симоне [Йонин], чи ти любиш Мене? Той відповідає Йому: Так, Господи, Ти знаєш, що люблю Тебе. Каже йому: Паси вівці Мої!
17 Каже йому втретє: Симоне [Йонин], чи ти любиш Мене? Засмутився Петро, що запитав його втретє, «чи любиш Мене?», і відповів Йому: Господи, Ти все знаєш! Ти знаєш, що люблю Тебе! А Ісус йому говорить: Паси вівці Мої!
18 Знову й знову запевняю тебе: коли ти був молодий, то підперізувався сам і ходив, куди хотів; коли ж постарієш, простягнеш свої руки й інший тебе підпереже та поведе, куди ти не захочеш.
19 Він сказав це, вказуючи, якою смертю той прославить Бога. Сказавши це, звелів йому: Іди за Мною!
Свідчення учня, якого любив Ісус
20 Обернувшись, Петро побачив учня, якого любив Ісус, котрий йшов за ним, — того, який на вечері припав до Його грудей і запитував: Господи, хто зрадить Тебе?
21 І як побачив його Петро, то питає Ісуса: Господи, а цей що?
22 Відповідає йому Ісус: Якщо хочу, щоб він залишився, доки прийду, — що тобі до того ? Ти йди за Мною!
23 І рознеслося це слово між братами, що той учень не помре. Але Ісус не сказав йому, що не помре, але: Якщо хочу, щоб він залишився, доки прийду, — що тобі до того ?
Закінчення
24 Це той учень, котрий свідчить про це, який і написав оце. І знаємо, що його свідчення правдиве.
25 Є багато іншого, що вчинив Ісус. Якби докладно описати все, то, думаю, що світ не вмістив би написаних книг. [Амінь].
Ісус з’являється учням Своїм над морем Тиверіядським
1 Після цього з’явивсь Ісус знов Своїм учням над морем Тіверіядським. А з’явився отак.
2 Укупі були Симон Петро, і Хома, званий Близнюк, і Нафанаїл, із Кани Галілейської, і обидва сини Зеведеєві, і двоє інших із учнів Його.
3 Говорить їм Симон Петро: “Піду риби вловити”. Вони кажуть до нього: “І ми підемо з тобою”. І пішли вони, і всіли до човна. Та ночі тієї нічого вони не вловили.
4 А як ранок настав, то Ісус став над берегом, але учні не знали, що то був Ісус.
5 Ісус тоді каже до них: “Чи не маєте, діти, якоїсь поживи?” — “Ні”, вони відказали.
6 А Він їм сказав: “Закиньте невода праворуч від човна, то й знайдете!” Вони кинули, — і вже не могли його витягнути із за безлічі риби…
7 Тоді учень, якого любив був Ісус, говорить Петрові: “Це ж Господь!”… А Симон Петро, як зачув, що Господь то, накинув на себе одежину, — бо він був нагий, — та й кинувся в море…
8 Інші ж учні, що були недалеко від берега — якихсь ліктів із двісті — припливли човником, тягнучи невода з рибою.
9 А коли вони вийшли на землю, то бачать розложений жар , а на нім рибу й хліб.
10 Ісус каже до них: “Принесіть тієї риби, що оце ви вловили!”
11 Пішов Симон Петро та й на землю витягнув невода, повного риби великої, — сто п’ятдесят три. І хоч стільки було її, — не продерся проте невід.
12 Ісус каже до учнів : “Ідіть, снідайте!” А з учнів ніхто не наважився спитати Його: “Хто Ти такий?” Бо знали вони, що Господь то…
13 Тож підходить Ісус, бере хліб і дає їм, так само ж і рибу.
14 Це вже втретє з’явився Ісус Своїм учням, як із мертвих воскрес.
Прощення відступства і нове покликання Петра
15 Як вони вже поснідали, то Ісус промовляє до Симона Петра: “Симоне, сину Йонин, — чи ти любиш мене більше цих?” Той каже Йому: “Так, Господи, — відаєш Ти, що кохаю Тебе!” Промовляє йому: “Паси ягнята Мої!”
16 І говорить йому Він удруге: “Симоне, сину Йонин, — чи ти любиш Мене?” Той каже Йому: “Так, Господи, — відаєш Ти, що кохаю Тебе!” Промовляє йому: “Паси вівці Мої!”
17 Утретє Він каже йому: “Симоне, сину Йонин, — чи кохаєш Мене?” Засмутився Петро, що спитав його втретє: “Чи кохаєш Мене?” І він каже Йому: “Ти все відаєш, Господи, — відаєш Ти, що кохаю Тебе!” Промовляє до нього Ісус: “Паси вівці Мої!
18 Поправді, поправді кажу Я тобі: Коли був ти молодший, то ти сам підперізувався, і ходив, куди ти бажав. А коли постарієш, — свої руки простягнеш, і інший тебе підпереже, і поведе, куди не захочеш”…
19 А оце Він сказав, щоб зазначити, якою то смертю той Бога прославить. Сказавши таке, Він говорить йому: “Іди за Мною!”
Апостол Іван
20 Обернувся Петро, та й ось бачить, що за ним слідкома йде той учень, якого любив Ісус, який на вечері до лоня Йому був схилився й спитав: “Хто, Господи, видасть Тебе?”
21 Петро, як побачив того, говорить Ісусові: “Господи, — цей же що?”
22 Промовляє до нього Ісус: “Якщо Я схотів, щоб він позостався, аж поки прийду, — що до того тобі? Ти йди за Мною!”
23 І це слово рознеслось було між братами, що той учень не вмре. Проте Ісус не сказав йому, що не вмре, а: “Якщо Я схотів, щоб він позостався, аж поки прийду, — що до того тобі?”
24 Це той учень, що свідчить про це, що й оце написав. І знаємо ми, що правдиве свідоцтво його!
Друга післямова
25 Багато є й іншого, що Ісус учинив. Але думаю, що коли б написати про все те зокрема про кожне, то й сам світ не вмістив би написаних книг! Амінь.