Брати не вірять в Ісуса
1 Після цього Ісус подорожував по Галилеї, бо не хотів ходити по Юдеї, тому що юдеї прагнули Його вбити.
2 А наближалося юдейське свято Кучок.
3 І сказали Ісусові Його брати: Вийди звідси й піди до Юдеї, щоб і Твої учні побачили діла, які Ти робиш.
4 Адже ніхто такого не робить таємно, але сам шукає, як стати відомим. Якщо робиш таке, то вияви Себе світові!
5 Оскільки і Його брати не вірили в Нього.
6 На це Ісус сказав їм: Мій час ще не настав, але ваш час завжди готовий.
7 Світ не може вас ненавидіти. Мене ж він ненавидить, бо Я свідчу про нього, що його діла лихі.
8 Ідіть на свято; Я не йду на це свято, бо Мій час ще не сповнився!
9 Сказавши це, Він залишився в Галилеї Сам.
Ісус таємно іде на свято Кучок
10 Коли ж Його брати пішли на свято, то й Він пішов, але не явно, а наче таємно.
11 Тож юдеї розшукували Його під час свята й запитували: Де Він?
12 І була щодо Нього велика суперечка між людьми. Деякі казали, що Він добрий; інші ж казали, що ні, — Він обманює народ.
13 Та відкрито ніхто не говорив про Нього, бо боялися юдеїв.
Ісус навчає в храмі
14 Посередині свята Ісус увійшов до храму й почав навчати.
15 Тому дивувалися юдеї, кажучи: Як Він знає Писання, хоч не вчився?
16 Тоді у відповідь Ісус їм сказав: Моя наука — не Моя, але Того, Хто Мене послав.
17 Якщо хто хоче чинити Його волю, той пізнає вчення, чи воно від Бога, чи Я говорю від Себе.
18 Хто говорить від себе самого, той шукає власної слави, а Хто шукає слави для Того, Хто послав Його, Той правдивий, і немає в Ньому неправди.
19 Чи не Мойсей дав вам Закон? А ніхто з вас не виконує Закону. Чому ж ви Мене хочете вбити?
20 Натовп відповів [і сказав]: Біса маєш! Хто Тебе хоче вбити?
21 У відповідь Ісус сказав їм: Одне діло зробив Я, — і ви всі дивуєтеся.
22 Мойсей заповідав вам обрізатися не тому, що воно від Мойсея, але тому, що воно від батьків, і ви в суботу обрізуєте людину.
23 Якщо чоловік приймає обрізання в суботу, щоб не був порушений Закон Мойсея, то чого ж ви палаєте на Мене гнівом, що Я зробив здоровою в суботу всю людину?
24 Не судіть за зовнішнім виглядом, але судіть справедливим судом!
25 Тоді деякі жителі Єрусалима почали говорити: Хіба це не Той, Кого хочуть убити?
26 І ось, Він говорить відкрито і нічого Йому не кажуть. Чи справді впевнилися старші, що Він Христос?
27 Але ж ми знаємо, звідки Він; коли ж прийде Христос, ніхто не знатиме, звідки Він.
28 Тоді Ісус, навчаючи й розповідаючи в храмі, голосно промовив: І Мене знаєте, і звідки Я, ви знаєте; Я не прийшов від Себе, але правдивим є Той, Хто послав Мене, Котрого ви не знаєте.
29 Я ж Його знаю, бо Я від Нього, і Він Мене послав!
30 Тому вони намагалися схопити Його, але ніхто не наклав на Нього рук, бо ще не настав Його час.
31 Багато людей повірили в Нього і казали: Коли прийде Христос, хіба Він буде робити більші чудеса від тих, які Цей зробив?
32 Почули фарисеї, що юрба гомоніла таке про Нього. І послали фарисеї та первосвященики своїх слуг, щоб вони схопили Його.
Ісус піде до Свого Отця
33 Тому сказав Ісус: Ще короткий час буду з вами, та й піду до Того, Хто послав Мене.
34 Будете шукати Мене — і не знайдете; і де Я буду, ви туди не зможете прийти!
35 Міркували між собою юдеї: Куди це Він хоче йти, що ми не знайдемо Його? Чи до розсіяних між греками хоче йти, та й греків навчати?
36 Що то за слово Він сказав: Будете шукати Мене — і не знайдете; і де Я буду, ви туди не зможете прийти?
Ісус заповідає прихід Святого Духа
37 Останнього великого дня свята Ісус стояв і закликав, кажучи: Якщо хто спраглий, нехай приходить до Мене і п’є.
38 Хто вірить у Мене, як каже Писання, ріки живої води з нутра його потечуть.
39 Це Він сказав про Духа, Якого мали одержати ті, котрі повірили в Нього. Але Духа ще не було, бо Ісус ще не був прославлений.
Незгода в народі через Ісуса
40 [Багато хто] з народу, почувши ці слова, міркував: Це справді Пророк!
41 Інші твердили: Це Христос! Ще інші говорили: Хіба з Галилеї прийде Христос?
42 Хіба в Писанні не сказано, що Христос прийде з нащадків Давида, з Вифлеєма — села, звідки був Давид?
43 Тож через Нього в народі постала незгода.
Невдала спроба схопити Ісуса. Заступництво Никодима
44 Деякі ж з них хотіли схопити Його, але ніхто не накладав на Нього рук.
45 Отже, слуги повернулися до первосвящеників і фарисеїв, а ті дорікали їм: Чому ви не привели Його?
46 Слуги відповіли: Ніколи ще жодна людина не говорила так, [як Цей Чоловік].
47 Тоді фарисеї їм відповіли: Чи й ви також обмануті?
48 Хіба хтось зі старших чи з фарисеїв повірив у Нього?
49 Але цей народ, який не знає Закону, — проклятий він!
50 Каже їм Никодим, який приходив до Нього раніше і був одним із них:
51 Хіба судить наш Закон людину, не вислухавши її спочатку і не дізнавшись, що вона робить?
52 Та вони у відповідь сказали йому: А ти часом не з Галилеї? Досліди і побачиш, що пророк не приходить з Галилеї!
53 І розійшлися всі по своїх домах.
Ісус тайкома прибуває до Єрусалиму
1 Після цього Ісус ходив по Галілеї, не хотів бо ходити по Юдеї, бо юдеї шукали нагоди , щоб убити Його.
2 А надходило свято юдейське — Кучки.
3 І сказали до Нього брати Його: “Піди звідси, і йди до Юдеї, щоб і учні Твої побачили вчинки Твої, що Ти робиш.
4 Тайкома бо не робить нічого ніхто, але сам прагне бути відомий. Коли Ти таке чиниш, то з’яви Себе світові”.
5 Бо не вірували в Нього навіть брати Його!
6 А Ісус промовляє до них: “Не настав ще Мій час, але завжди готовий час ваш.
7 Вас ненавидіти світ не може, а Мене він ненавидить, бо Я свідчу про нього, що діла його злі.
8 Ідіть на це свято, Я ж іще не піду на це свято, бо не виповнився ще Мій час”.
9 Це сказавши до них, Він зоставсь у Галілеї.
10 Коли ж вийшли на свято брати Його, тоді й Сам Він пішов, — не відкрито, але ніби потай.
11 А юдеї за свята шукали Його та питали: “Де Він?”
12 І поголоска велика про Нього в народі була. Одні говорили: “Він добрий”, а інші казали: “Ні, — Він зводить з дороги народ”…
13 Та відкрито про Нього ніхто не казав, — бо боялись юдеїв.
Наука Ісуса в святині в свято Кучок
14 У половині вже свята Ісус у храм увійшов і навчав.
15 І дивувались юдеї й казали: “Як Він знає Писання, не вчившись?”
16 Відповів їм Ісус і сказав: “Наука Моя — не Моя, а Того, Хто послав Мене.
17 Коли хоче хто волю чинити Його, той довідається про науку, чи від Бога вона, чи від Себе Самого кажу Я.
18 Хто говорить від себе самого, той власної слави шукає, а Хто слави шукає Того, Хто послав Його, Той правдивий, — і в Ньому неправди нема.
19 Чи ж Закона вам дав не Мойсей? Та ніхто з вас Закона того не виконує. Нащо хочете вбити Мене?”
20 Народ відповів: “Чи Ти демона маєш? Хто Тебе хоче вбити?”
21 Ісус відповів і сказав їм: “Одне діло зробив Я, — і всі ви дивуєтесь.
22 Через це Мойсей дав обрізання вам, — не тому, що воно від Мойсея, але від отців, — та ви й у суботу обрізуєте чоловіка.
23 Коли ж чоловік у суботу приймає обрізання, щоб Закону Мойсеєвого не порушити, чого ж ремствуєте ви на Мене, що Я всю людину в суботу вздоровив?
24 Не судіть за обличчям, але суд справедливий чиніть!”
Фарисеї хочуть убити Ісуса
25 Дехто ж з єрусалимлян казали: “Хіба це не Той, що Його шукають убити?
26 Бо говорить відкрито ось Він, — і нічого не кажуть Йому. Чи то справді дізналися старші, що Він дійсно Христос?
27 Та ми знаєм Цього, звідки Він. Про Христа ж, коли прийде, ніхто знати не буде, звідки Він”.
28 І скликнув у храмі Ісус, навчаючи й кажучи: “І Мене знаєте ви, і знаєте, звідки Я. А Я не прийшов Сам від Себе; правдивий же Той, Хто послав Мене, що Його ви не знаєте.
29 Я знаю Його, — Я бо від Нього, і послав Мене Він!”
30 Тож шукали вони, щоб схопити Його, та ніхто не наклав рук на Нього, — бо то ще не настала година Його.
31 А багато з народу в Нього ввірували та казали: “Коли прийде Христос, чи ж Він чуда чинитиме більші, як чинить Оцей?”
32 Фарисеї прочули такі поголоски про Нього в народі. Тоді первосвященики та фарисеї послали свою службу, щоб схопити Його.
Я піду до Отця
33 Ісус же сказав: “Ще недовго побуду Я з вами, та й до Того піду, Хто послав Мене.
34 Ви будете шукати Мене, — і не знайдете; а туди, де Я є, ви прибути не можете”…
35 Тоді говорили юдеї між собою: “Куди це Він хоче йти, що не знайдемо Його? Чи не хоче йти до виселенців між греки, та й греків навчати?
36 Що за слово, яке Він сказав: “Ви будете шукати Мене, — і не знайдете; а туди, де Я є, ви прибути не можете?”
37 А останнього великого дня свята Ісус стояв і кликав, говорячи: “Коли прагне хто з вас — нехай прийде до Мене та й п’є!
38 Хто вірує в Мене, як каже Писання, то ріки живої води потечуть із утроби його”.
39 Це ж сказав Він про Духа, що мали прийняти Його, хто ввірував у Нього. Не було бо ще Духа на них , — не був бо Ісус ще прославлений.
Незгода в народі через Ісуса
40 А багато з народу, почувши слова ті, казали: “Він справді пророк!”
41 Інші казали: “Він Христос”. А ще інші казали: “Хіба прийде Христос із Галілеї?
42 Чи ж не каже Писання, що Христос прийде з роду Давидового, і з села Віфлеєму, звідкіля був Давид?”
43 Так повстала незгода в народі з за Нього.
Невдалий замір схопити Ісуса
44 А декотрі з них мали замір схопити Його, — та ніхто не поклав рук на Нього.
45 І вернулася служба до первосвящеників та фарисеїв, а ті їх запитали: “Чому не привели ви Його?”
46 Відказала та служба: “Чоловік ще ніколи так не промовляв, як Оцей Чоловік”…
47 А їм відповіли фарисеї: “Чи й вас із дороги не зведено?
48 Хіба хто з старших або з фарисеїв увірував у Нього?
49 Та проклятий народ, що не знає Закону!”
50 Говорить до них Никодим, що приходив до Нього вночі, і що був один із них:
51 “Хіба судить Закон наш людину, як перше її не вислухає, і не дізнається, що вона робить?”
52 Йому відповіли та сказали вони: “Чи й ти не з Галілеї? Досліди та побач, що не прийде Пророк із Галілеї”.
53 І до дому свого пішов кожен.