1 Адже є місце срібла, звідки приходить, і місце золота, де воно очищується. 2 Бо і залізо видобувається із землі, і мідь рубається подібно до каменя. 3 Він поклав чин темряві, і Він досліджує всякий кінець. Камінь, темрява і тінь смерті, 4 а переривання потоку через порох. Ті ж, хто забуває праведну дорогу, знемогли від смертних людей. 5 Земля — з неї вийде хліб, а під нею наче повернувся вогонь. 6 Її каміння — місце сапфіру, і порох — її золото. 7 Стежка — не пізнала її пташина, і не доглянуло її око грифа. 8 Не потоптали її сини зарозумілих, не прийшов на неї лев. 9 Він простягнув Свою руку на круту скелю і вивернув гори з коренем. 10 Він розірвав річкові вири, і моє око побачило все дорогоцінне. 11 Він відкрив глибини рік, показав Свою силу на світлі. 12 А де знайдено мудрість? Яке ж місце вміння? 13 Смертна людина не знає її дороги, і не знайдеться між людьми. 14 Безодня сказала: Немає в мене! І море сказало: Немає зі мною! 15 Не дасть місце сховища за неї, і не зважиться срібло їй на заміну. 16 Не прирівняється до офірського золота, до дорогоцінного онікса чи сапфіра. 17 З нею не зрівняється золото і скло, і золотий посуд не буде їй на заміну. 18 Величні речі та кришталь не згадаються, ти ж шануй мудрість понад те, що всередині. 19 Вона не буде прирівняна до топазу Ефіопії, не прирівняється до чистого золота. 20 А де знайдеться мудрість? Яким же є місце вмілості? 21 Це скрите перед кожною людиною і сховане від небесних птахів. 22 Згуба і смерть сказали: Ми ж почули чутку про неї! 23 Бог добре проклав її дорогу, Він же знає її місце. 24 Адже Він бачить усю піднебесну, знаючи все те, що в землі, що Він створив, 25 вагу вітрів і міру води. 26 Коли Він зробив так, то розрахував дощ, і дорогу при гуркоті грому. 27 Тоді Він її побачив і визнав її, приготувавши, дослідив.
Людина й мудрість
1 Отож, має срібло своє джерело, і є місце для золота, де його чистять,
2 залізо береться із пороху, з каменя мідь виплавляється.
3 Людина кладе для темноти кінця, і докраю досліджує все, і шукає каміння у темряві та в смертній тіні:
4 ламає в копальні далеко від мешканця; забуті ногою людини , висять місця , віддалені від чоловіка.
5 Земля — хліб із неї походить, а під нею порито, немовби огнем,
6 місце сапфіру — каміння її, й порох золота в ній.
7 Стежка туди — не знає її хижий птах, її око орлине не бачило,
8 не ступала по ній молода звірина, не ходив нею лев.
9 Чоловік свою руку по кремінь витягує, гори від кореня перевертає,
10 пробиває у скелях канали, і все дороге бачить око його!
11 Він загачує ріки від виливу, а заховані речі виводить на світло.
12 Та де мудрість знаходиться, і де місце розуму?
13 Людина не знає ціни їй, і вона у країні живих не знаходиться.
14 Безодня говорить: “Вона не в мені!” і море звіщає: “Вона не зо мною!”
15 Щирого золота дати за неї не можна, і не важиться срібло ціною за неї.
16 Не важать за неї офірського золота, ні дорогого оніксу й сапфіру.
17 Золото й скло — не рівняються в вартості їй, і її не зміняти на посуд зі щирого золота.
18 Коралі й кришталь і не згадуються, а набуток премудрости — ліпший за перли!
19 Не рівняється їй етіопський топаз, і не важиться золото щире за неї.
20 А мудрість ізвідки приходить, і де місце розуму?
21 Бо вона від очей усього живого захована, і від птаства небесного скрита вона.
22 Аваддон той і смерть промовляють: Ушима своїми ми чули про неї лиш чутку!
23 Тільки Бог розуміє дорогу її, й тільки Він знає місце її!
24 Бо Він аж на кінці землі придивляється, бачить під небом усім.
25 Коли Він чинив вагу вітрові, а воду утворював мірою,
26 коли Він уставу складав для дощу та дороги для блискавки грому,
27 тоді Він побачив її та про неї повів, міцно поставив її та її дослідив!
28 І сказав Він людині тоді : “Таж страх Господній — це мудрість, а відступ від злого — це розум!”