1 Господь звернувся до Ісуса, кажучи: 2 Скажи ізраїльським синам, промовляючи: Дайте міста-сховища, про які Я сказав вам через Мойсея, 3 як місце притулку для вбивці (тому, хто вбив душу ненавмисно) і будуть для вас міста-сховища, і не помре вбивця від близького по крові, доки не постане перед громадою на суд. 7 І відділили Кадис у Галилеї, на горі Нефталима, Сихем на горі Єфрема і місто Арвок (це є Хеврон) на горі Юди. 8 На другому боці Йордану дав Восор, у пустелі на рівнині — з племені Рувима, Аримот у Ґалааді — з племені Ґада, а також Ґавлон у Васанітіді — з племені Манасії. 9 Це — вибрані міста для ізраїльських синів і для чужинця, який живе посеред них, щоб втекти туди кожному, хто вб’є душу ненавмисно, аби не помер від руки близького по крові, доки не постане перед громадою на суд.
Міста на сховища
1 І Господь промовляв до Ісуса, говорячи:
2 “Промовляй до Ізраїлевих синів, говорячи: Дайте собі міста на сховища, про які Я говорив вам через Мойсея,
3 щоб утікав туди убійник, що заб’є кого ненароком невмисне, і вони будуть для вас на місце сховища від месника за кров.
4 І втече він до одного з тих міст, і стане при вході міської брами, та й буде голосно говорити старшим того міста про свою справу. І вони візьмуть його до міста до себе, і дадуть йому місце, і він осяде з ними.
5 А коли буде гнатися за ним месник, то не видадуть убійника в руку його, бо він невмисне забив свого ближнього, і не був йому ворогом ані вчора, ані позавчора.
6 І буде він сидіти в тому місті, аж поки не стане перед громадою на суд, аж до смерти найвищого священика, що буде в тих днях. Тоді повернеться убійник, та й увійде до свого міста та до свого дому, до того міста, звідки він утік”.
7 І посвятили вони Кедеш в Ґалілі на Нефталимовій горі, і Сихем на Єфремовій горі та Кір’ят-Арбу, воно Ефрон, на горі Юдиній.
8 А по той бік єрихонського Йордану на схід вони дали: Бецер на пустині, на рівнині, із Рувимового племени, і Рамот у Ґілеаді з Ґадового племени, і Ґалан у Башані з Манасіїного племени.
9 Оце були міста призначення для всіх Ізраїлевих синів та для приходька, що мешкає чужинцем серед них, на сховище туди кожному, хто вб’є кого ненароком. І не помре він від руки месника за кров, аж поки не стане перед громадою.