1 Та ізраїльські сини згрішили великим гріхом, — вони присвоїли дещо із заклятого. Ахар, син Хармія, сина Замврія, сина Зарі з племені Юди, взяв із заклятого. І Господь запалав гнівом на ізраїльських синів. 2 А тим часом Ісус послав мужів до Ґаю, що є напроти Ветиля, кажучи: Розвідайте Ґай! І мужі пішли, і розвідали Ґай. 3 Вони повернулися до Ісуса і сказали йому: Хай не йде весь народ, але якихось дві тисячі чи чотири тисячі мужів хай підуть і здобудуть місто; не веди туди весь народ, бо їх є небагато! 4 І пішло якихось три тисячі мужів, та вони втекли від обличчя мужів Ґаю. 5 І вбили з них мужі Ґаю до тридцяти шести мужів — вони погнали їх від брами і розгромили їх на схилі. Тож серце народу переповнилося жахом і стало, наче вода. 6 Ісус роздер свій одяг, і впав Ісус на землю і лежав долілиць перед Господом до вечора, він та ізраїльські старійшини, і посипали порохом свої голови. 7 Тоді Ісус сказав: Благаю, Господи, навіщо перевів Твій слуга цей народ через Йордан, щоб видати його Амореєві, щоб знищити нас, аби ми залишилися і жили поблизу Йордану. 8 І що я скажу, оскільки Ізраїль повернув шию перед своїм ворогом, 9 то ханаанці та всі, хто живе на землі, почувши, оточать нас і вигублять нас із землі. Що ж Ти зробиш для Імені Твого великого? 10 А Господь промовив до Ісуса: Встань! Навіщо ти так упав долілиць? 11 Народ згрішив і порушив завіт, який Я їм заповів, і, вкравши із заклятого, вони поклали у свої скрині. 12 Ізраїльські сини не можуть встояти перед обличчям їхніх ворогів, вони повернуть шию перед своїми ворогами, бо стали заклятими. Більше не перебуватиму з вами, якщо не вилучите закляте з-поміж вас самих! 13 Уставши, освяти народ і скажи, щоб освятилися на завтра. Так каже Господь, Бог Ізраїля: Серед вас є закляття, тож не зможете встояти перед вашими ворогами, доки не усунете з-поміж вас закляття. 14 Ви зберетеся всі вранці за племенами, і буде, що плем’я, на яке вкаже Господь, проведете за родами, і рід, на який вкаже Господь, проведете за кожним домом, а дім, на який вкаже Господь, проведете чоловіка за чоловіком. 15 І той, на якого буде вказано, буде спалений у вогні, а також усе, що належить йому, бо він порушив Господній завіт і навів беззаконня на Ізраїль! 16 Тож Ісус устав вранці й провів народ за племенами, і вказано на плем’я Юди. 17 Далі провели за родами, і вказано на рід Зарая. І провели чоловіка за чоловіком, 18 і вказано на Ахара, сина Замврія, сина Зари. 19 Тоді Ісус сказав Ахарові: Віддай славу сьогодні Господу, ізраїльському Богові, признайся і сповісти мені, що ти зробив, і не приховай від мене! 20 А Ахар відповів Ісусові, кажучи: Я насправді згрішив перед Господом, Богом Ізраїля: так і так я зробив. 21 Побачив я серед здобичі багатобарвний гарний одяг, двісті дідрахм срібла і один золотий зливок в п’ятдесят дідрахм і, забажавши їх, я взяв, і ось вони сховані в землі в моєму наметі, а срібло сховане під ними. 22 Тоді Ісус послав гінців, і вони побігли до намету в табір, і ці речі були сховані в наметі, а під ними — срібло. 23 Їх винесли з намету і принесли до Ісуса та до ізраїльських старійшин, і поклали їх перед Господом. 24 І взяв Ісус Ахара, сина Зари, і привів його в долину Ахора, а також його синів, його дочок, його худобу, його ослів, усіх його овець, його намет і весь його маєток, і весь народ пішов з ним. Він привів їх до Емекахора . 25 І сказав Ісус Ахарові: Чому ти мав вигубити нас? Нехай погубить тебе Господь таким же чином вже сьогодні! І весь Ізраїль побив його камінням. 26 І накидали над ним велику купу каміння. І спинився Господь від гніву люті. Тому назвав те місце Емекахор, і так є аж до цього дня.
Кара за спроневірення в заклятому
1 І спроневірилися Ізраїлеві сини в заклятому, — Ахан, син Кармія, сина Завдієвого, сина Зерахового, Юдиного племени, узяв із заклятого. І запалився Господній гнів на Ізраїлевих синів.
2 І послав Ісус мужів з Єрихону в Ай, що при Бет‑Евені, на схід від Бет‑Елу, і сказав до них, говорячи: “Підіть, і вивідайте цей Край”. І пішли ті мужі, і вивідали той Ай.
3 І вернулися вони до Ісуса та й сказали до нього: “Нехай не йде ввесь народ, — коло двох тисяч люду або коло трьох тисяч люду нехай вийдуть, і поб’ють Ай. Не труди всього народу туди, бо ті вороги нечисленні”.
4 І пішли туди з народу коло трьох тисяч люду, — та вони повтікали перед айськими людьми.
5 І айські люди повибивали з них коло тридцяти й шести чоловік, та й гнали їх з‑перед брами аж до Шеварім , і розбили їх на узбіччі гори. І охляло серце народу, та й стало як вода.
6 І роздер Ісус одежу свою, та й упав на обличчя своє на землю перед Господнім ковчегом, і лежав аж до вечора він та Ізраїлеві старші, і посипали порохом свою голову.
7 І сказав Ісус: “Ах, Владико Господи, для чого Ти конче перепровадив цей народ через Йордан, щоб дати нас у руку амореянина, щоб вигубити нас? О, коли б ми були позосталися, і осіли по той бік Йордану!
8 О, Господи! Що я скажу по тому, як Ізраїль обернув потилицю перед своїми ворогами?
9 І почують ханаанеянин та всі мешканці цього Краю, і зберуться навколо на нас, і знищать ім’я наше з землі. І що Ти зробиш Своєму великому Йменню?”
10 І сказав Господь до Ісуса: “Устань, — пощо то ти падаєш на обличчя своє?
11 Ізраїль згрішив, і вони переступили Мого заповіта, що Я наказав їм, і взяли з заклятого, а також крали, і обманювали, і клали поміж свої речі.
12 І не зможуть Ізраїлеві сини встояти перед своїми ворогами, — вони обернуть спину перед ворогами своїми, бо стали закляттям. Не буду більше з вами, якщо не вигубите заклятого з‑поміж себе!
13 Устань, освяти народ та й скажеш: Освятіться на завтра, бо так сказав Господь, Бог Ізраїлів: Закляте серед тебе, Ізраїлю! Ти не зможеш устояти перед своїми ворогами, аж доки ви не викинете з‑поміж себе того заклятого.
14 І підходьте рано‑вранці за вашими племенами. І станеться, те плем’я, що його виявить Господь, нехай підходить за родами; а рід, що його виявить Господь, підходитиме за домами, а дім, що його виявить Господь, підходитиме за мужчинами.
15 І станеться, хто буде виявлений у заклятім, той буде спалений в огні, — він та все, що його, бо переступив він заповіта Господнього, і вчинив безсоромне між Ізраїлем”.
16 І встав Ісус рано‑вранці, і привів Ізраїля за його племенами, — і було виявлене Юдине плем’я.
17 І привів він Юдині роди, і був виявлений рід Зархіїв. І привів він Зархіїв рід за родинами, і був виявлений Завдій.
18 І привів він його дім за мужчинами, і був виявлений Ахан, син Кармія, сина Завдія, сина Зераха з Юдиного племени.
19 І сказав Ісус до Ахана: “Сину мій, воздай же славу для Господа, Бога Ізраїля, і признайся Йому, і подай мені, що ти зробив? Не скажи неправди передо мною!”
20 І відповів Ахан до Ісуса та й сказав: “Дійсно, згрішив я Господеві, Богові Ізраїля, і зробив так та так.
21 І побачив я в здобичі одного доброго шін’арського плаща, і дві сотні шеклів срібла, і одного золотого зливка, п’ятдесят шеклів вага його, — і забажав я їх, і взяв їх. І ось вони сховані в землі в середині намету мого, а срібло під ним”.
22 І послав Ісус посланців, і побігли вони до намету, аж ось сховане воно в наметі, а срібло під ним.
23 І забрали його з середини намету, і принесли його до Ісуса та до всіх Ізраїлевих синів, і поклали його перед Господнім лицем.
24 І взяв Ісус Ахана, Зерахового сина, і те срібло, і того плаща, і того золотого зливка, і синів його, і дочок його, і вола його, і осла його, і отару його, і намета його, і все, що його, а ввесь Ізраїль із ним, та й повиводили їх до долини Ахор.
25 І сказав Ісус: “Нащо ти навів нещастя на нас? Нехай на тебе наведе це нещастя Господь цього дня!” І вкаменували його, увесь Ізраїль, камінням. І попалили їх в огні, і вкаменували їх камінням.
26 І поставили над ним велику камінну могилу, що стоїть аж до цього дня. І спинив Господь лютість гніву Свого, тому назвав ім’я того місця: Ахор , аж до цього дня.