1 А ось закон про барана [жертви] за переступ. Це є святе святих. 2 Барана [жертви за] переступ мають зарізати на місці, де ріжуть жертву всепалення, перед Господом, і нехай священик виллє його кров довкола до підніжжя жертовника. 3 Відтак нехай він принесе з нього весь його жир і задню частину, весь жир, який покриває нутрощі, і весь жир, що на нутрощах, 4 обидві нирки й жир, що на них, над стегнами, і сальник, що над печінкою, — нехай відділить їх разом із нирками. 5 І нехай священик принесе їх на жертовник як [вогняне] приношення Господу. Це є [жертва] за переступ. 6 Споживати його може будь-хто чоловічої статі з-поміж священиків. Його мають спожити на святому місці. Це є святе святих. 7 Як [жертва] за гріх — так і [жертва за] переступ, — закон для них один: вона буде священикові, який звершуватиме нею викуплення. 8 І коли священик приносить всепалення від якогось чоловіка, то шкура жертви всепалення, яку він приносить, також буде йому. 9 І кожна [хлібна] жертва, яка буде приготована в печі, і кожна, яка буде приготована на вогнищі або на сковороді, також буде священикові, який її приносить. 10 А кожна [хлібна] жертва, приготована на олії чи не приготована, буде всім Аароновим синам, кожному порівну. 11 Ось закон про жертву спасіння, яку будуть приносити Господу. 12 Якщо хтось приноситиме її на похвалу, то нехай з жертвою хвали принесе хліби з питльованого борошна, приготовані на олії, чи прісні коржі, змащені олією, чи питльоване борошно, замішене на олії. 13 Ці свої дари з жертвою хвали за спасіння нехай він приносить разом із заквашеними хлібами. 14 І нехай принесе якусь частину з усіх своїх дарів у [жертву] відділення Господу: це буде священикові, який виливає на жертовник кров [жертви] спасіння. 15 А м’ясо жертви хвали за спасіння буде йому. Нехай воно буде спожите в той же день, в який буде принесене, нехай не залишають нічого з нього до ранку. 16 А якщо він жертвуватиме свій дар як обітну або як добровільну [жертву], то нехай воно споживається того дня, коли він принесе свою жертву, і наступного. 17 А те, що залишиться з м’яса жертви аж до третього дня, нехай буде спалене у вогні. 18 Якщо ж він таки з’їсть щось із м’яса на третій день, то воно не буде прийняте від нього — від того, хто його приносить — і не буде йому зараховане. Це — осквернення. І душа, яка з’їсть щось із нього, — візьме на себе гріх. 19 М’ясо, яке доторкнеться до будь-чого нечистого, не може споживатися, воно має бути спалене у вогні. Не осквернене м’ясо може їсти кожен, хто чистий. 20 Душа ж, яка споживе м’яса жертви спасіння, яке є Господнім, тим часом як її нечистота — на ній, — та душа пропаде зі свого народу. 21 Якщо якась душа доторкнеться до будь-якої нечистої речі чи то з нечистоти людини, чи то нечистих чотириногих, чи то будь-якої нечистої гидоти, і споживе м’яса жертви спасіння, яке є Господнім, то та душа пропаде зі свого народу. 22 Господь промовив до Мойсея, кажучи: 23 Промов до ізраїльських синів, кажучи: Не споживайте жодного жиру ні з великої худоби, ні з овець чи кіз. 24 Жир із мертвечини та зі здобичі хижака може використовуватися для будь-якої справи, та в їжу хай не вживається. 25 Кожний, хто споживе жир із тварин, з яких принесе [вогняне] приношення Господу, — та душа пропаде зі свого народу. 26 Не споживайте жодної крові в усіх ваших поселеннях ні з птахів, ні з тварин. 27 Кожна душа, яка споживе кров, — та душа пропаде зі свого народу. 28 Господь промовив до Мойсея, кажучи: 29 Промовиш до ізраїльських синів, кажучи: Хто приносить Господу жертву спасіння, нехай принесе з цієї жертви спасіння свій дар Господу. 30 Нехай його власні руки принесуть як [вогняні] приношення Господу жир, що на грудинці, і сальник печінки; нехай принесе їх, щоб покласти як дар перед Господом. 31 Священик принесе жир на жертовник, а грудинка буде Ааронові та його синам. 32 А як [жертву] відділення з ваших жертв спасіння віддасте священикові праву лопатку. 33 Хто з Ааронових синів приноситиме кров [жертви] спасіння та жир, — тому буде як частка права лопатка, 34 оскільки Я взяв в ізраїльських синів, із ваших жертв спасіння, грудинку [жертви] покладання та лопатку [жертви] відділення й віддав їх священикові Ааронові та його синам як вічну, встановлену законом частку від ізраїльських синів. 35 Це — помазання Аарона та помазання його синів, частка з Господніх [вогняних] приношень, виділена їм у день, коли їх було приведено здійснювати священицьке служіння Господу, 36 як Господь звелів того дня, коли помазав їх, віддати їм від ізраїльських синів. Це — вічний закон для їхніх поколінь. 37 Такий закон про всепалення, про [хлібну] жертву, про [жертву] за гріх, про [жертву за] переступ, про посвячення і про жертву спасіння, 38 як Господь заповів Мойсеєві на Синайській горі того дня, коли заповів ізраїльським синам в Синайській пустелі приносити свої дари перед Господа.
1 А оце закон жертви за провину , — Найсвятіше вона.
2 На місці, де ріжуть цілопалення, заріжуть жертву за провину, а кров її священик покропить на жертівника навколо.
3 А ввесь її лій із неї він принесе, — курдюка, і лій, що покриває нутрощі,
4 і обидві нирки, і лій, що на них, що на стегнах, а сальника на печінці здійме з нирками,
5 та й спалить те священик на жертівнику, — це огняна жертва для Господа, жертва за провину вона.
6 Кожен чоловічої статі серед священиків буде їсти її, — на місці святому буде вона їджена, Найсвятіше вона.
7 Як про жертву за гріх, так само про жертву за провини — закон їм один: священикові, що очистить нею, йому вона буде.
8 А священик, що приносить чиєсь цілопалення, — шкура цілопалення, яке приніс він, священикові, йому вона буде.
9 І кожна жертва хлібна, що в печі буде печена, і кожна приготовлена в горшку та на лопатці, — священикові, що приносить її, йому вона буде.
10 А кожна хлібна жертва, мішана в оливі й суха, — буде вона всім синам Аароновим, як одному, так і другому.
11 А оце закон про мирну жертву , що хтось принесе її Господеві.
12 Якщо принесе її на подяку, то він принесе на жертву подяки прісні калачі, мішані в оливі, і прісні коржі, помазані оливою, і вимішана пшенична мука, калачі, мішані в оливі.
13 Разом із калачами квашеного хліба принесе він жертву свою, при мирній жертві подяки його.
14 І принесе він щось одне з кожної жертви, — приношення для Господа; це буде священикові, що кропить кров мирної жертви, — буде йому.
15 А м’ясо мирної жертви подяки його буде їджене в дні його жертви, — не позоставить із нього нічого до ранку.
16 А якщо жертва його приношення — обітниця, або добровільний дар, то вона буде їджена в день принесення ним його жертви, а позостале з неї й назавтра буде їджене.
17 А позостале з м’яса кривавої жертви в третім дні буде спалене.
18 А якщо справді буде їджене з м’яса мирної жертви його в третім дні, то не буде вподобаний той, хто приносить її, — це не буде залічене йому, буде нечисть; а хто їстиме з неї, понесе свій гріх.
19 А те м’ясо, що доторкнеться до чогось нечистого, не буде їджене, — на огні буде спалене. А м’ясо чисте — кожен чистий буде їсти м’ясо.
20 А душа , що буде їсти м’ясо з мирної жертви, що вона Господня, а нечисть його на ньому, то буде вона винищена з народу свого.
21 А коли хто доторкнеться до чогось нечистого, до нечистоти людської, або до нечистої худоби, або до всього нечистого плазуючого, та проте буде їсти з м’яса мирної жертви, що Господня вона, то буде той винищений із народу свого”.
22 І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
23 “Кажи до Ізраїлевих синів, говорячи: жодного лою волового, ані овечого, ані козиного не будете їсти.
24 А лій із падла й лій пошматованого буде вживаний для всякої потреби, але їсти — не будете їсти його.
25 Бо кожен, хто їсть лій із худоби, що з неї приносить огняну жертву для Господа, то душа та, що їсть, буде винищена з народу свого.
26 І жодної крови птаства та худоби не будете їсти по всіх ваших оселях.
27 Кожна душа, що їстиме яку‑будь кров, — то буде винищена душа та з‑посеред народу свого”.
28 І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
29 “Промовляй до Ізраїлевих синів, говорячи: Хто приносить свою мирну жертву до Господа, той принесе своє приношення Господеві з своєї мирної жертви.
30 Руки його принесуть огняні жертви Господні, — лій із грудиною, принесе грудину, щоб колихати її, як колихання перед Господнім лицем.
31 І священик спалить той лій на жертівнику. А та грудина буде Ааронові та синам його.
32 А праве стегно з мирних жертов ваших дасте священикові, як приношення.
33 Хто з Ааронових синів приносить кров мирних жертов та лій, — йому буде на пайку праве стегно.
34 Бо Я взяв від Ізраїлевих синів грудину колихання й стегно приношення з мирних жертов їхніх, та й дав їх священикові Ааронові й синам його на вічну постанову від Ізраїлевих синів.
35 Оце частка з помазання Аарона та частка з помазання синів його з огняних жертов Господніх у день приношення їх на священнослуження Господеві,
36 що наказав Господь давати їм у день їхнього помазання від Ізраїлевих синів, — вічна постанова на їхні покоління!
37 Оце закон про цілопалення, про хлібну жертву, і про жертву за гріх, і про жертву за провину, і про посвячення, та про жертву мирну,
38 що Господь наказав був Мойсеєві на Сінайській горі в день наказу Його Ізраїлевим синам приносити жертви свої Господеві в Сінайській пустині”.