Ісус у домі Закхея
1 Увійшовши в місто , Ісус переходив через Єрихон.
2 І ось чоловік, якого звали Закхей, — це був старший над митниками і був багатий, —
3 прагнув побачити Ісуса, хто Він, але не міг через натовп, бо був малого зросту.
4 Побігши наперед, він виліз на смоківницю, щоби Його побачити, коли Він там проходитиме.
5 Прийшовши на те місце, Ісус поглянув, [побачив його і] звернувся до нього: Закхею, негайно злізай, бо сьогодні потрібно Мені бути у твоєму домі!
6 І він швидко зліз, і прийняв Його, радіючи.
7 А всі, побачивши це, нарікали, кажучи: Навіщо зайшов Він, щоби зупинитися в грішної людини!
8 Устав Закхей і сказав Господу: Ось, Господи, даю бідним половину свого майна, і якщо кого чим скривдив, повертаю вчетверо!
9 А Ісус промовив до нього: Сьогодні завітало спасіння до цього дому, бо й він — син Авраама;
10 Син Людський прийшов знайти та спасти те, що загинуло!
Притча про десять мін
11 Коли вони слухали це, Він розповів ще одну притчу, оскільки був близько до Єрусалима, і вони сподівалися, що ось-ось має об’явитися Боже Царство.
12 Отже, — сказав Він, — один чоловік шляхетного роду пішов у далеку країну, щоби прийняти царство і повернутися.
13 Він покликав десятьох своїх рабів, дав їм десять мін і сказав їм: Торгуйте, доки прийду!
14 Та громадяни ненавиділи його і послали посланців слідом за ним, кажучи: Не хочемо, щоби цей панував над нами!
15 І сталося, що, одержавши царство, він повернувся і звелів покликати до себе тих рабів, яким дав гроші, аби довідатися, що вони вторгували.
16 Приходить перший і каже: Пане, міна твоя принесла десять мін.
17 І відказав йому: Гаразд, добрий рабе, так як в малому ти був вірний, володій десятьма містами.
18 Прийшов другий, кажучи: Пане, міна твоя принесла п’ять мін.
19 Сказав і цьому: І ти будь над п’ятьма містами.
20 І ще один прийшов, кажучи: Пане, ось твоя міна, яку мав я відкладену в хусточці.
21 Адже я боявся тебе, бо ти жорстока людина: береш те, чого не поклав, і жнеш те, чого не посіяв!
22 Каже йому: Устами твоїми суджу я тебе, лукавий рабе. Ти знав, що я жорстока людина, що беру те, чого не поклав, і що жну те, чого не посіяв.
23 Чому ж не дав ти моїх грошей купцям, і я, повернувшись, узяв би своє з прибутком?
24 А тим, які стояли поряд, сказав: Візьміть від нього міну і дайте тому, хто має десять мін!
25 І відповіли йому: Пане, він же десять мін вже має!
26 Кажу вам: кожному, хто має, дасться, а від того, хто не має, і те, що має, буде забране [від нього].
27 А тих моїх ворогів, які не хотіли, щоб я царював над ними, приведіть сюди і повбивайте їх переді мною!
28 Сказавши це, Він пішов попереду, прямуючи в Єрусалим.
Славний в’їзд у Єрусалим
29 І сталося, як наблизився Він до Витфагії і Витанії, до гори, що зветься Оливна, то послав двох учнів,
30 кажучи: Ідіть у село, що навпроти, а ввійшовши до нього, знайдете прив’язане осля, на яке ніхто з людей ніколи не сідав; відв’яжіть його і приведіть.
31 Коли хто запитає вас, навіщо відв’язуєте, то скажете [йому], що Господь потребує його.
32 Посланці пішли й знайшли все так, як Він їм сказав.
33 Коли відв’язували осля, запитали його господарі: Навіщо відв’язуєте осля?
34 Вони ж відказали, що Господь потребує його.
35 Тож вони привели осля до Ісуса і, накинувши на нього свою одіж, посадили Ісуса.
36 А коли Він їхав, стелили свою одежу на дорозі.
37 Як наблизився Він до підніжжя Оливної гори, багато учнів почали з радістю хвалити Бога гучним голосом за всі чудеса, які побачили,
38 вигукуючи: Благословенний Цар, Який іде в Ім’я Господнє! Мир на небі і слава на висотах!
39 Та деякі фарисеї з натовпу сказали Йому: Учителю, заборони це Своїм учням!
40 У відповідь Він сказав: Кажу вам, коли вони замовкнуть, кричатиме каміння.
Плач над Єрусалимом
41 А коли Він наблизився і побачив місто, то заплакав над ним,
42 кажучи: Якби ти зрозуміло хоч у цей день, що потрібне для [твого] миру! Тепер же це сховано від очей твоїх.
43 Адже прийдуть на тебе дні, — і твої вороги оточать тебе валом, візьмуть тебе в облогу, тіснитимуть тебе звідусіль,
44 поб’ють тебе й твоїх дітей у тобі, не залишать каменя на камені в тобі, бо не зрозуміло ти часу своїх відвідин!
Ісус звільняє храм від торговців
45 Увійшовши в храм, Він почав виганяти тих, котрі продавали [в ньому й купували],
46 кажучи їм: Написано: Дім Мій буде домом молитви, а ви зробили його печерою розбійників!
47 І навчав щодня в храмі. А первосвященики, книжники та старші народу прагнули Його погубити,
48 але не знаходили, як це зробити, оскільки всі люди, слухаючи, не відходили від Нього.
Ісус у гостині в Закхея
1 І, ввійшовши Ісус , переходив через Єрихон.
2 І ось чоловік, що звався Закхей, — він був старший над митниками, і був багатий, —
3 бажав бачити Ісуса, хто Він, але з за народу не міг, — бо малий був на зріст.
4 І, забігши вперед, він виліз на фіґове дерево, щоб бачити Його, бо Він мав побіч нього проходити.
5 А коли на це місце Ісус підійшов, то поглянув угору до нього й промовив: “Закхею, — зійди зараз додолу, бо сьогодні потрібно Мені бути в домі твоїм!”
6 І той зараз додолу ізліз, і прийняв Його з радістю.
7 А всі, як побачили це , почали нарікати, і казали: “Він до грішного мужа в гостину зайшов!”
8 Став же Закхей та й промовив до Господа: “Господи, половину маєтку свого я віддам ось убогим, а коли кого скривдив був чим, — верну вчетверо”.
9 Ісус же промовив до нього: “Сьогодні на дім цей спасіння прийшло, бо й він син Авраамів.
10 Син бо Людський прийшов, щоб знайти та спасти, що загинуло!”
Притча про десять мін срібла
11 Коли ж вони слухали це, розповів Він іще одну притчу, бо Він був недалеко від Єрусалиму, вони ж думали, що об’явиться Боже Царство тепер.
12 Отож Він сказав: “Один чоловік, роду славного, відправлявся в далеку країну, щоб царство прийняти й вернутись.
13 І покликав він десятьох своїх рабів, дав їм десять мін , і сказав їм: “Торгуйте, аж поки вернуся”.
14 Та його громадяни його ненавиділи, і послали посланців услід за ним, кажучи: “Не хочемо, щоб він був над нами царем”.
15 І сталось, коли він вернувся, як царство прийняв, то звелів поскликати рабів, яким срібло роздав, щоб довідатися, хто що набув.
16 І перший прийшов і сказав: “Пане, міна твоя принесла десять мін”.
17 І відказав він йому: “Гаразд, рабе добрий! Ти в малому був вірний, — володій десятьма містами”.
18 І другий прийшов і сказав: “Пане, твоя міна п’ять мін принесла”.
19 Він же сказав і тому: “Будь і ти над п’ятьма містами”.
20 І ще інший прийшов і сказав: “Пане, ось міна твоя, що я мав її сховану в хустці.
21 Я бо боявся тебе, — ти ж бо людина жорстока: береш, чого не поклав, і жнеш, чого не посіяв”.
22 І відказав той йому: “Устами твоїми, злий рабе, суджу я тебе! Ти знав, що я — жорстока людина, беру, чого не поклав, і жну, чого не посіяв.
23 Чому ж не віддав ти міняльникам срібла мого, — і я, повернувшись, узяв би своє із прибутком?”
24 І сказав він присутнім: “Візьміть міну від нього, та дайте тому, хто десять мін має”.
25 І відказали йому: “Пане, — він десять мін має”.
26 Говорю бо я вам: “Кожному, хто має, то дасться йому, хто ж не має, — забереться від нього і те, що він має.
27 А тих ворогів моїх, які не хотіли, щоб царював я над ними, приведіте сюди, — і на очах моїх їх повбивайте”.
28 А як це оповів, Він далі пішов, простуючи в Єрусалим.
Славний в’їзд Ісуса в Єрусалим
29 І ото, як наблизився до Вітфагії й Віфанії, на горі, що Оливною зветься, Він двох учнів послав,
30 наказуючи: “Ідіть у село, яке перед вами; увійшовши до нього, знайдете прив’язане осля, що на нього ніколи ніхто із людей не сідав. Відв’яжіть його, і приведіть.
31 Коли ж вас хто спитає: “Нащо відв’язуєте?”, відкажіть тому так: “Господь потребує його”.
32 Посланці ж відійшли, — і знайшли, як Він їм був сказав.
33 А коли осля стали відв’язувати, хазяї його їх запитали: “Нащо осля ви відв’язуєте?”
34 Вони ж відказали: “Господь потребує його”.
35 І вони привели до Ісуса його, і, поклавши одежу свою на осля, посадили Ісуса.
36 Коли ж Він їхав, вони простилали одежу свою по дорозі.
37 А як Він наближався вже до сходу з гори Оливної, то ввесь натовп учнів, радіючи, почав гучним голосом Бога хвалити за всі чуда, що бачили,
38 кажучи: “Благословенний Цар, що йде у Господнє Ім’я! Мир на небесах, і слава на висоті!”
39 А деякі фарисеї з народу сказали до Нього: “Учителю, — заборони Своїм учням!”
40 А Він їм промовив у відповідь: “Кажу вам, що коли ці замовкнуть, то каміння кричатиме!”
Ісус плаче за Єрусалимом
41 І коли Він наблизився, і місто побачив, то заплакав за ним,
42 і сказав: “О, якби й ти хоч цього дня пізнало, що потрібне для миру тобі! Та тепер від очей твоїх сховане це .
43 Бо прийдуть на тебе ті дні, і твої вороги тебе валом оточать, і обляжуть тебе, і стиснуть тебе звідусюди.
44 І зрівняють з землею тебе, і поб’ють твої діти в тобі, і не позоставлять у тобі каменя на камені, бо не зрозуміло ти часу відвідин твоїх”…
Очищення храму
45 А коли Він у храм увійшов, то почав виганяти продавців,
46 до них кажучи: “Написано: “Дім Мій — дім молитви”, а ви з нього зробили “печеру розбійників”.
47 І Він кожного дня у храмі навчав. А первосвященики й книжники й найважніші з народу шукали, щоб Його погубити,
48 але не знаходили, що вчинити Йому, бо ввесь народ горнувся до Нього та слухав Його.