Питання про Ісусову владу
1 І сталося одного дня, коли навчав Він народ у храмі й благовістив, то прийшли первосвященики та книжники зі старшими
2 і промовили до Нього, запитуючи: Скажи нам, якою владою Ти це робиш, або хто дав Тобі цю владу?
3 У відповідь Він сказав їм: Запитаю вас і Я [одну] річ; скажіть Мені:
4 хрещення Івана було з неба чи від людей?
5 Вони міркували собі, кажучи: Коли скажемо: З неба, — відкаже: Чому ж ви не повірили йому?
6 Якщо ж скажемо: Від людей, — увесь народ поб’є нас камінням, бо впевнений, що Іван — пророк.
7 І вони відповіли, що не знають звідкіля.
8 А Ісус сказав їм: То і Я не скажу вам, якою владою це роблю!
Притча про робітників у винограднику
9 І почав Він розповідати людям таку притчу: Один чоловік насадив виноградник, віддав його робітникам, та й відбув на довгий час.
10 У певну пору послав до робітників раба, щоби дали йому з врожаю виноградника, а робітники, побивши його, відіслали ні з чим.
11 І знову послав другого раба; вони й того побили, зневажили, та й відіслали ні з чим.
12 І знову послав — третього; вони й цього, завдавши йому ран, вигнали.
13 Сказав тоді господар виноградника: Що маю робити? Пошлю свого улюбленого сина, — може, [побачивши] його, посоромляться?
14 Угледівши його, робітники міркували собі, кажучи: Це ж спадкоємець! Убиймо його, щоби спадщина стала наша!
15 І, викинувши його геть з виноградника, вбили. Що ж зробить їм господар виноградника?
16 Прийде й вигубить цих робітників та віддасть виноградника іншим! Почувши, вони сказали: Хай так не буде!
17 Він же, поглянувши на них, сказав: Що означає написане: Камінь, який відкинули будівничі, цей став наріжним?
18 Кожний, хто впаде на той камінь, розіб’ється, [а] на кого він сам упаде, того розчавить.
19 Саме в той час хотіли первосвященики та книжники накласти руки на Нього, бо зрозуміли, що цю притчу Він сказав проти них, та побоялися народу.
Кесареве — кесареві, а Боже — Богові
20 Стежачи, вони послали підглядачів, які видавали себе за праведних, щоби спіймати Його на слові та видати Його урядові й владі намісника.
21 Тож вони запитали Його, кажучи: Учителю, знаємо, що правильно говориш і навчаєш, не дивишся на обличчя, але по правді наставляєш на Божу дорогу.
22 Чи належить нам давати данину кесареві, чи ні?
23 Зрозумівши їхню підступність, Він сказав їм: [Чому Мене спокушаєте?]
24 Покажіть Мені динарій . Чий там образ і напис? [У відповідь] вони сказали: Кесаря.
25 А Він відказав їм: Тож кесареве віддайте кесареві, а Боже — Богові!
26 І не могли піймати Його на слові перед народом, і здивувавшись Його відповіддю, вони замовкли.
Про воскресіння мертвих
27 Підійшли деякі з садукеїв , які стверджували, що немає воскресіння, та й запитали Його,
28 кажучи: Учителю, Мойсей записав нам, що якби у когось помер брат, котрий має дружину, і помер бездітний, то нехай його брат візьме її за дружину та відновить потомство для свого брата.
29 Отже, було сім братів. Перший, узявши дружину, помер бездітним.
30 І другий, [узявши дружину, також помер бездітним].
31 І третій узяв, — і так само всі семеро; жодний не залишив дітей, усі померли.
32 Останньою померла й жінка.
33 У воскресінні котрому з них вона буде дружиною? Бо ж семеро мали її за дружину.
34 Ісус же [у відповідь] сказав їм: Сини цього віку женяться і виходять заміж,
35 а ті, які будуть гідні досягнути того віку й воскреснуть з мертвих, не женяться і не виходять заміж,
36 адже вони більше вмерти не можуть, оскільки є рівні ангелам, є Божими синами, будучи синами воскресіння.
37 А що мертві встають, то й Мойсей показав біля куща, коли назвав Господа Богом Авраама, і Богом Ісаака, і Богом Якова.
38 Бог же не є Богом мертвих, а живих, бо всі для Нього живуть!
39 У відповідь деякі з книжників сказали: Учителю, добре Ти сказав!
40 Тож більше не наважувалися Його ні про що запитувати.
Чий Син Христос?
41 А Він промовив до них: Як же це кажуть, що Христос є сином Давида?
42 Таж сам Давид говорить у книзі Псалмів: Промовив Господь до мого Господа: Сядь праворуч Мене,
43 поки не покладу ворогів Твоїх підніжком для Твоїх ніг!
44 Отже, Давид називає Його Господом, як же Він йому син?
Стережіться книжників
45 Коли весь народ слухав, Він казав Своїм учням:
46 Стережіться книжників, які бажають ходити в шатах і люблять вітання на майданах та перші місця в синагогах і перші місця на гостинах,
47 які поїдають доми вдовиць і напоказ довго моляться; вони приймуть дуже тяжкий осуд!
Якою владою чинить Ісус
1 І сталось одного з тих днів, як навчав Він у храмі людей, та Добру Новину звіщав, прийшли первосвященики й книжники з старшими,
2 та й до Нього промовили, кажучи: “Скажи нам, якою владою Ти чиниш оце? Або хто Тобі владу цю дав?”
3 І промовив до них Він у відповідь: “Запитаю і Я вас одну річ, — і відповідайте Мені:
4 Іванове хрищення з неба було, чи від людей?”
5 Вони ж міркували собі й говорили: “Коли скажемо: “З неба”, відкаже: “Чого ж ви йому не повірили?”
6 А як скажемо: “Від людей”, то всі люди камінням поб’ють нас, бо були переконані, що Іван — то пророк”.
7 І вони відповіли, що не знають, ізвідки…
8 А Ісус відказав їм: “То й Я не скажу вам, якою владою Я це чиню”.
Притча про злочинних винарів
9 І Він розповідати почав людям притчу оцю. “Один чоловік насадив виноградника, і віддав його винарям, та й відбув на час довший.
10 А певного часу послав він раба до своїх винарів, щоб дали йому частку з плодів виноградника. Та побили його винарі, і відіслали ні з чим.
11 І знову послав він до них раба іншого, а вони й того збили й зневажили, — та й відіслали ні з чим.
12 І послав він ще третього, а вони й того зранили й вигнали.
13 Сказав тоді пан виноградника: “Що маю робити? Пошлю свого сина улюбленого, — може, його посоромляться”…
14 Винарі ж, як його вгледіли, міркували собі та казали: “Це спадкоємець; ходім, замордуймо його, щоб спадщина наша була”.
15 І вони його вивели за виноградника, та й убили… Що ж зробить їм пан виноградника?
16 Він прийде та й вигубить цих винарів, виноградника ж іншим віддасть”. Слухачі ж повіли: “Нехай цього не станеться!”
17 А Він глянув на них та й сказав: “Що ж оце, що написане: “Камінь, що його будівничі відкинули, той наріжним став каменем!
18 Кожен, хто впаде на цей камінь — розіб’ється, а на кого він сам упаде, — то розчавить його”.
19 А книжники й первосвященики руки на Нього хотіли накласти тієї години, але побоялись народу. Бо вони розуміли, що про них Він цю притчу сказав.
Віддайте кесареве кесареві, а Богові Боже
20 І вони слідкували за Ним , і підіслали підглядачів, які праведних із себе вдавали, щоб зловити на слові Його, і Його видати урядові й владі намісника.
21 І вони запитали Його та сказали: “Учителю, знаємо ми, що Ти добре говориш і навчаєш, і не дивишся на обличчя, але наставляєш на Божу дорогу правдиво.
22 Чи годиться давати податок для кесаря, чи ні?”
23 Знаючи ж їхню хитрість, сказав Він до них: “Чого ви Мене випробовуєте?
24 Покажіте динарія Мені. Чий образ і напис він має?” Вони відказали: “Кесарів”.
25 А Він їм відказав: “Тож віддайте кесареве — кесареві, а Богові — Боже!”
26 І не могли вони перед людьми зловити на слові Його. І дивувались вони з Його відповіді, та й замовкли.
Воскресіння мертвих
27 І підійшли дехто із саддукеїв, що твердять, ніби немає воскресіння, і запитали Його,
28 та сказали: “Учителю, Мойсей написав нам: “Як умре кому брат, який має дружину, а помре бездітний, — то нехай його брат візьме дружину, і відновить насіння для брата свого”.
29 Було ж сім братів. І перший, узявши дружину, бездітний умер.
30 І другий узяв був ту дружину, та й той вмер бездітний.
31 І третій узяв був її, так само й усі семеро, — і вони дітей не позоставили, та й повмирали.
32 А по всіх умерла й жінка.
33 А в воскресінні котрому із них вона дружиною буде? Бо семеро мали за дружину її”.
34 Ісус же промовив у відповідь їм: “Женяться й заміж виходять сини цього віку.
35 А ті, що будуть достойні того віку й воскресіння з мертвих, — не будуть ні женитись, ні заміж виходити,
36 ні вмерти вже не можуть, бо рівні вони Анголам, і вони сини Божі, синами воскресіння бувши.
37 А що мертві встають, то й Мойсей показав — при кущі, — коли він назвав Господа “Богом Авраамовим, і Богом Ісаковим, і Богом Якововим”.
38 Бог же не є Богом мертвих, а живих, бо всі в Нього живуть”.
39 Дехто ж із книжників відповіли та сказали: “Учителю, — Ти добре сказав!”
40 І вже не насмілювалися питати Його ні про що.
Чий син Христос
41 І сказав Він до них: “Як то кажуть, що Христос син Давидів?
42 Таж Давид сам говорить у книзі Псалмів: “Промовив Господь Господеві моєму: сядь праворуч Мене,
43 поки не покладу Я Твоїх ворогів підніжком ногам Твоїм!”
44 Отже, Давид Його Господом зве, — як же Він йому син?”
Хто такі книжники й фарисеї
45 І, як увесь народ слухав, Він промовив до учнів Своїх:
46 “Стережіться книжників, що хочуть у довгих одежах ходити, і люблять привіти на ринках, і перші лавки в синагогах, і перші місця на бенкетах,
47 що вдовині хати поїдають, і моляться довго напоказ, — вони тяжче осудження приймуть!”