1 Після того, як Ісус закінчив ці слова, Він вийшов з Галилеї і прибув до юдейських околиць, що за Йорданом.
2 За Ним пішло багато людей, і Він оздоровив їх там.
Що Бог поєднав, людина хай не розлучає
3 Підійшли до Нього фарисеї і, випробовуючи Його, запитали: Чи годиться чоловікові розлучатися зі своєю дружиною з будь-якої причини?
4 А Він у відповідь сказав: Хіба не читали ви, що Творець на початку створив їх чоловіком і жінкою?
5 І сказав: Тому залишить чоловік батька й матір і пристане до своєї жінки, і обоє будуть одним тілом.
6 То вже буде не два, а одне тіло. Отже, що Бог поєднав, людина хай не розлучає.
7 Кажуть Йому: А чому ж Мойсей звелів дати листа про розлучення і її відпустити?
8 Він каже їм: Мойсей через вашу жорстокість дозволив вам розлучатися з вашими дружинами, але спочатку так не було.
9 Кажу ж вам, що кожен, хто розлучається зі своєю дружиною, — за винятком випадку , спричиненого розпустою, — і одружується з іншою, чинить перелюб, [і хто одружується з розлученою, чинить перелюб].
10 Його учні кажуть Йому: Коли така справа чоловіка з жінкою, то краще не одружуватися.
11 Він же сказав їм: Не всі розуміють це слово, а лише ті, кому дано.
12 Бо є євнухи, які такими народилися з лона матері; є євнухи, яких оскопили люди, і є євнухи, які задля Царства Небесного оскопили самі себе. Хто може збагнути, нехай збагне.
Ісус благословляє дітей
13 Тоді привели до нього дітей, щоб руки поклав на них і помолився, а учні заборонили їм.
14 Та Ісус сказав: Облиште дітей і не забороняйте їм приходити до Мене, бо для таких є Царство Небесне.
15 І, поклавши на них руки, Він пішов звідти.
Ісус і багатий юнак
16 І ось один, підійшовши, сказав Йому: Учителю [добрий], що доброго я маю робити, аби мати вічне життя?
17 Ісус сказав йому: Чому питаєш Мене про добре? Добрий тільки Один Бог . Як хочеш увійти до життя, дотримуйся заповідей.
18 Той питає Його: Яких? Ісус відповів: Не вбивай, не чини перелюбу, не кради, не свідчи неправдиво,
19 шануй батька та матір і люби ближнього свого, як самого себе.
20 Каже Йому юнак: Це все зберіг я [змалку], чого ще мені бракує?
21 Ісус відповів йому: Якщо хочеш бути досконалим, піди та продай своє майно, роздай бідним і матимеш скарб на небесах, а тоді приходь і йди за Мною.
22 Почувши ці слова, юнак із сумом відійшов, бо мав великі маєтки.
23 А Ісус сказав Своїм учням: Запевняю вас, що важко багатому ввійти в Царство Небесне.
24 І ще додам: легше верблюдові пройти через вушко голки, ніж багатому ввійти в Царство Боже.
25 Почувши це, учні дуже здивувалися і сказали: То хто ж тоді може спастися?
26 Поглянувши на них , Ісус промовив: Для людей це неможливо, а для Бога все можливе.
Нагорода тим, хто пішов за Христом
27 Тоді Петро, звернувшись до Нього, сказав: Ось ми залишили все й пішли за Тобою, то що нам буде?
28 А Ісус відказав: Запевняю вас, що ви, які пішли за Мною, у новому бутті, коли сяде Син Людський на престолі Своєї слави, сядете й ви на дванадцятьох престолах, щоб судити дванадцять племен Ізраїля.
29 І кожний, хто задля Мого Імені залишить дім або братів, або сестер, або батька, або матір, [або дружину], або дітей, або поля, той отримає в сто разів більше і матиме у спадок вічне життя.
30 Багато перших будуть останніми, а останні — першими.
Ісус уздоровляє народ в Юдеї
1 І сталось, як Ісус закінчив ці слова, то Він вирушив із Галілеї, і прибув до країни Юдейської, на той бік Йордану.
2 А за Ним ішла безліч народу, — і Він уздоровив їх тут.
Що Бог спарував, людина нехай не розлучує
3 І підійшли фарисеї до Нього, і, випробовуючи, запитали Його: “Чи дозволено дружину свою відпускати з причини всякої?”
4 А Він відповів і сказав: “Чи ви не читали, що Той, Хто створив споконвіку людей , “створив їх чоловіком і жінкою?”
5 І сказав: “Покине тому чоловік батька й матір, і пристане до дружини своєї, — і стануть обоє вони одним тілом”,
6 тому то немає вже двох, але одне тіло. Тож, що Бог спарував, — людина нехай не розлучує!”
7 Вони кажуть Йому: “А чому ж Мойсей заповів дати листа розводового, та й відпускати?”
8 Він говорить до них: “То за ваше жорстокосердя дозволив Мойсей відпускати дружин ваших, спочатку ж так не було.
9 А Я вам кажу: Хто дружину відпустить свою не з причини перелюбу, і одружиться з іншою, той чинить перелюб. І хто одружиться з розведеною, той чинить перелюб”.
10 Учні говорять Йому: “Коли справа така чоловіка із дружиною, то не добре одружуватись”.
11 А Він їм відказав: “Це слово вміщають не всі, але ті, кому дано.
12 Бо бувають скопці, що з утроби ще матерньої народилися так; є й скопці, що їх люди оскопили, і є скопці, що самі оскопили себе ради Царства Небесного. Хто може вмістити, — нехай вмістить”.
Ісус благословляє діток
13 Тоді привели Йому діток, щоб поклав на них руки, і за них помолився, учні ж їм докоряли.
14 Ісус же сказав: “Пустіть діток, і не бороніть їм приходити до Мене, — бо Царство Небесне належить таким”.
15 І Він руки на них поклав, та й пішов звідтіля.
Ісус і багатий юнак
16 І підійшов ось один, і до Нього сказав: “Учителю Добрий, що маю зробити я доброго, щоб мати життя вічне?”
17 Він же йому відказав: “Чого звеш Мене Добрим? Ніхто не є Добрий, крім Бога Самого. Коли ж хочеш ввійти до життя, то виконай заповіді”.
18 Той питає Його: “Які саме ?” А Ісус відказав: “Не вбивай, не чини перелюбу, не кради, не свідкуй неправдиво.
19 Шануй батька та матір”, і: “Люби свого ближнього, як самого себе”.
20 Говорить до Нього юнак: “Це я виконав все. Чого ще бракує мені?”
21 Ісус каже йому: “Коли хочеш бути досконалим, — піди, продай добра свої та й убогим роздай, — і матимеш скарб ти на небі. Потому приходь та й іди вслід за Мною”.
22 Почувши ж юнак таке слово, відійшов, зажурившись, — бо великі маєтки він мав.
23 Ісус же сказав Своїм учням: Поправді кажу вам, що багатому трудно ввійти в Царство Небесне.
24 Іще вам кажу: Верблюдові легше пройти через голчине вушко, ніж багатому в Боже Царство ввійти !”
25 Як учні ж Його це зачули, здивувалися дуже й сказали: “Хто ж тоді може спастися?”
26 А Ісус позирнув і сказав їм: “Неможливе це людям, — та можливе все Богові”.
Нагорода вірним
27 Тоді відізвався Петро та до Нього сказав: “От усе ми покинули, та й пішли за Тобою слідом; що ж нам буде за це ?”
28 А Ісус відказав їм: “Поправді кажу вам, що коли, при відновленні світу, Син Людський засяде на престолі слави Своєї, тоді сядете й ви, що за Мною пішли, на дванадцять престолів, щоб судити дванадцять племен Ізраїлевих.
29 І кожен, хто за Ймення Моє кине дім, чи братів, чи сестер, або батька, чи матір, чи діти, чи землі, — той багатократно одержить і успадкує вічне життя.
30 І багато хто з перших останніми стануть, а останні — першими.