Притча про робітників у винограднику
1 Царство Небесне подібне до господаря, який вийшов якось вранці найняти робітників до свого виноградника.
2 Домовившись з робітниками по динарію за день, він послав їх до свого виноградника.
3 Вийшовши о третій годині , побачив інших, які стояли без діла на ринку,
4 і сказав їм: Ідіть і ви у виноградник — і дам вам по справедливості.
5 Вони пішли. Далі, вийшовши о шостій та о дев’ятій годинах, зробив так само.
6 Коли вийшов об одинадцятій годині, знайшов інших, які стояли, і каже їм: Чому ви стоїте тут без діла цілий день?
7 Кажуть йому: Бо нас ніхто не найняв. Він каже їм: Ідіть і ви у виноградник [мій — і одержите, що вам належить].
8 Коли настав вечір, каже господар виноградника до свого управителя: Поклич робітників і дай їм платню, почавши від останніх і аж до перших.
9 Ті, хто прийшов об одинадцятій годині, одержали по динарію.
10 А коли підійшли перші, то думали, що одержать більше, але й вони отримали по динарію.
11 Відтак, одержавши, нарікали на пана,
12 кажучи: Оці останні попрацювали одну годину, а ти прирівняв їх до нас, які винесли тягар дня і спеку.
13 А він у відповідь сказав одному з них: Друже, не кривджу тебе; чи не за динарія домовився ти зі мною?
14 Візьми своє і йди. Я хочу й цьому останньому дати так само, як і тобі;
15 хіба не можна мені зробити з моїм те, що я бажаю? Чи твоє око лукаве через те, що я добрий?
16 Так останні будуть першими, а перші — останніми, [бо багато є покликаних, а мало вибраних].
Ісус нагадує про Свою смерть і воскресіння
17 Прямуючи до Єрусалима, Ісус узяв дванадцятьох учнів окремо і дорогою сказав їм:
18 Ось, ідемо до Єрусалима, і Син Людський буде виданий первосвященикам і книжникам; і засудять Його на смерть,
19 і видадуть Його язичникам на наругу, на катування та розп’яття, а третього дня Він воскресне.
Прохання матері щодо своїх синів
20 Тоді підійшла до Нього мати синів Зеведеєвих зі своїми синами, кланяючись і просячи щось у Нього.
21 Він запитав її: Чого бажаєш? Вона відповідає Йому: Звели, щоби двоє моїх синів сіли — один праворуч Тебе, а другий — ліворуч у Твоєму Царстві.
22 У відповідь Ісус промовив: Не знаєте, чого просите. Чи можете пити чашу, яку Я маю пити? [Або хреститися хрещенням, яким Я хрещуся?] Кажуть Йому: Можемо.
23 Він говорить їм: Отже, чашу Мою будете пити [і хрещенням, яким Я хрещуся, будете хреститися], але щоб сісти по правиці й лівиці від Мене, не Моє це давати, а лише кому приготував Мій Отець.
24 Почувши це, десятеро обурилися на двох братів.
Як стати великим
25 Ісус же, покликавши їх, сказав: Ви знаєте, що князі народів володіють ними, а сильні світу панують над ними.
26 Не так буде у вас: бо хто хоче між вами стати великим, той нехай буде вашим слугою,
27 і хто лише хоче між вами бути першим, нехай буде вашим рабом;
28 так само і Син Людський — прийшов Він не для того, щоби служили Йому, а щоби послужити й віддати Свою душу як викуп за багатьох!
Ісус відкриває очі двом сліпим
29 Коли вони виходили з Єрихона, за Ним пішов великий натовп.
30 І ось двоє сліпих, які сиділи при дорозі, почувши, що Ісус наближається, закричали: Помилуй нас, Господи, Сину Давидів!
31 Натовп втихомирював їх, щоби замовкли, а вони ще дужче кричали, гукаючи: Помилуй нас, Господи, Сину Давидів!
32 Ісус зупинився, покликав їх і промовив: Що хочете, щоб Я зробив для вас?
33 Вони кажуть Йому: Господи, аби відкрилися наші очі.
34 Ісус, змилосердившись, доторкнувся до їхніх очей — і вони враз стали зрячими й пішли за Ним.
Притча про робітників у винограднику
1 Бо Царство Небесне подібне одному господареві, що вдосвіта вийшов згодити робітників у свій виноградник.
2 Згодившися ж він із робітниками по динарію за день, послав їх до свого виноградника.
3 А вийшовши коло години десь третьої , побачив він інших, що стояли без праці на ринку,
4 та й каже до них: “Ідіть і ви до мого виноградника, і що буде належати, дам вам”.
5 Вони ж відійшли. І вийшов він знов о годині десь шостій й дев’ятій, і те саме зробив.
6 А вийшовши коло години одинадцятої, знайшов інших, що стояли без праці , та й каже до них: “Чого тут стоїте цілий день безробітні?”
7 Вони кажуть до нього: “Бо ніхто не найняв нас”. Відказує їм: “Ідіть і ви в виноградник”.
8 Коли ж вечір настав, то говорить тоді до свого управителя пан виноградника: “Поклич робітників, і дай їм заплату, почавши з останніх до перших”.
9 І прийшли ті, що з години одинадцятої, і взяли по динарію.
10 Коли ж прийшли перші, то думали, що вони візьмуть більше. Та й вони по динару взяли.
11 А взявши, вони почали нарікати на господаря,
12 кажучи: “Ці останні годину одну працювали, а ти прирівняв їх до нас, що витерпіли тягар дня та спекоту”…
13 А він відповів і сказав до одного із них: “Не кривджу я, друже, тебе, — хіба не за динарія згодився зо мною?
14 Візьми ти своє та й іди. Але я хочу дати й цьому ось останньому, як і тобі.
15 Чи ж не вільно мені зі своїм, що я хочу, зробити? Хіба око твоє заздре від того, що я добрий?”
16 Отак будуть останні першими, а перші — останніми!”
Ісус утретє провіщає Свою смерть та воскресення
17 Побажавши ж піти до Єрусалиму, Ісус взяв осібно Дванадцятьох, і на дорозі їм сповістив:
18 “Оце в Єрусалим ми йдемо, — і первосвященикам і книжникам виданий буде Син Людський, — і засудять на смерть Його…
19 І поганам Його вони видадуть — на наругу та на катування, і на розп’яття, — але третього дня Він воскресне!”
Прохання матері Зеведеєвих синів
20 Тоді приступила до Нього мати синів Зеведеєвих, і вклонилась, і просила від Нього чогось.
21 А Він їй сказав: “Чого хочеш?” Вона каже Йому: “Скажи, щоб обидва сини мої ці сіли в Царстві Твоїм — праворуч один, і ліворуч від Тебе один”.
22 А Ісус відповів і сказав: “Не знаєте, чого просите. Чи ж можете ви пити чашу , що Я її питиму (або христитися хрищенням, що я ним хрищуся)?” Вони кажуть Йому: “Можемо”.
23 Він говорить до них: “Ви питимете Мою чашу (і будете христитися хрищенням, що Я ним хрищуся). А сидіти праворуч Мене та ліворуч — не Моє це давати, а кому від Мого Отця те вготовано”.
24 Як почули це десятеро, стали гніватися на обох тих братів.
Хто першим із вас хоче бути, — нехай буде той вам за раба
25 А Ісус їх покликав і промовив: “Ви знаєте, що князі народів панують над ними, а вельможі їх тиснуть.
26 Не так буде між вами, але хто великим із вас хоче бути, — хай буде слугою він вам.
27 А хто з вас бути першим бажає, — нехай буде він вам за раба.
28 Так само й Син Людський прийшов не на те, щоб служили Йому, а щоб послужити, і душу Свою дати на викуп за багатьох!”
Уздоровлення двох сліпих
29 Як вони ж з Єрихону виходили, за Ним ішов натовп великий.
30 І ось двоє сліпих, що сиділи при дорозі, почувши, що переходить Ісус, стали кричати, благаючи: “Змилуйсь над нами, Господи, Сину Давидів!”
31 Народ же сварився на них, щоб мовчали, вони ж іще більше кричали, благаючи: “Змилуйсь над нами, Господи, Сину Давидів!”
32 Ісус же спинився, — покликав їх та й сказав: “Що хочете, щоб Я вам зробив?”
33 Вони Йому кажуть: “Господи, — нехай нам розкриються очі!”
34 І змилосердивсь Ісус, доторкнувся до їхніх очей, — і зараз прозріли їм очі, і вони подалися за Ним.