Нагірна проповідь
1 Побачивши юрбу, Ісус вийшов на гору; коли Він сів, до Нього підійшли Його учні.
2 І, відкривши Свої уста, Він навчав їх, промовляючи:
3 Блаженні убогі духом, бо їхнє Царство Небесне.
4 Блаженні ті, хто плаче, бо вони будуть потішені.
5 Блаженні лагідні, бо вони успадкують землю.
6 Блаженні голодні й спраглі праведності, бо вони наситяться.
7 Блаженні милосердні, бо вони помилувані будуть.
8 Блаженні чисті серцем, бо вони Бога побачать.
9 Блаженні миротворці, бо вони синами Божими названі будуть.
10 Блаженні переслідувані за праведність, бо їхнє Царство Небесне.
11 Блаженні ви, коли будуть вас зневажати та переслідувати, і наговорюватимуть на вас усяке лукаве [слово], обмовляючи вас за Мене.
12 Радійте й веселіться, бо велика нагорода ваша на небесах, адже так само переслідували пророків, які були перед вами.
Ви — сіль землі та світло для світу
13 Ви — сіль землі. Якщо сіль втратить силу, то як зробити її солоною? Нінащо вона вже не буде більше придатна , хіба щоб викинути геть, аби топтали її люди.
14 Ви — світло для світу. Не можна сховати міста, що стоїть на горі.
15 І не запалюють світильника, аби поставити його під посудину, але ставлять на свічник, щоби світив усім, хто в домі.
16 Тож нехай сяє ваше світло перед людьми, щоб вони побачили ваші добрі діла й прославили Отця вашого, Який на небесах.
Ісус говорить про Закон і Пророків
17 Не думайте, що Я прийшов відмінити Закон або Пророків. Я не прийшов відмінити, але сповнити.
18 Запевняю вас: доки будуть існувати небо й земля, жодна йота, жодна риска із Закону не зникне, — усе збудеться.
19 Якщо хтось порушить одну із цих найменших заповідей і так навчить людей, — він найменшим назветься в Царстві Небесному, а хто виконає і навчить, той великим назветься в Царстві Небесному.
20 Тож кажу вам, що коли ваша праведність не перевищить праведності книжників і фарисеїв , то не ввійдете до Царства Небесного.
Про гнів
21 Ви чули, що було сказано прадавнім: Не вбивай, а коли хто вб’є, той підлягає суду.
22 А Я кажу вам, що кожний, хто гнівається на брата свого [безпідставно], підпадає під суд. Якщо хто скаже на свого брата: рака (виродок ), — той підлягає верховному суду. А хто скаже: дурний, — той підпадає під вогняну геєну .
23 Отже, якщо принесеш свій дар до жертовника і там пригадаєш, що твій брат має щось проти тебе,
24 залиши там свій дар перед жертовником, піди спершу помирися зі своїм братом, а тоді вже приходь і принось свій дар.
25 Домовляйся швидко зі своїм противником, доки ти з ним на дорозі, щоби противник не видав тебе судді, а суддя [тебе не видав] слузі й не кинули тебе до в’язниці.
26 Запевняю тебе: не вийдеш звідти, доки не віддаси останнього кодранта .
Про перелюб і розлучення
27 Ви чули, що було сказано: Не чини перелюбу.
28 А Я кажу вам, що кожний, хто погляне на жінку, щоби пожадати її, той уже вчинив перелюб з нею у своєму серці.
29 Якщо ж твоє праве око спокушає тебе, — вийми його і кинь геть від себе, бо краще для тебе, щоби пропав один із твоїх членів, аніж щоб усе твоє тіло було вкинуте до геєни [вогняної].
30 І якщо твоя права рука спокушає тебе, — відрубай її і кинь геть від себе, бо краще для тебе, щоби загинув один із твоїх членів, аніж щоб усе твоє тіло було вкинуте до геєни.
31 Сказано було: Хто розведеться зі своєю дружиною, нехай дасть їй листа про розлучення.
32 А Я кажу вам, що кожний, хто розлучається зі своєю дружиною, — за винятком випадку, спричиненого розпустою, — той штовхає її на перелюб; і хто одружується з розлученою, той чинить перелюб.
Повеління не клястися
33 Знову, ви чули, що сказано було стародавнім: Не клянися неправдиво, а виконуй перед Господом клятви свої.
34 А Я кажу вам зовсім не клястися: ні небом, бо воно є Божим престолом,
35 ні землею, бо вона є підніжжям для Його ніг, ні Єрусалимом, бо це місто великого Царя;
36 не клянися і своєю головою, бо не можеш жодної волосини зробити ані білою, ані чорною.
37 Тож нехай же буде ваше слово «так» — так, «ні» — ні, а що більше цього, — те від лукавого.
Не противитися злу
38 Ви чули, що було сказано: Око за око і зуб за зуб.
39 А Я кажу вам не противитися злу; але якщо тебе хто вдарить у твою праву щоку, підстав йому й другу.
40 А тому, хто хоче з тобою судитися і забрати в тебе одяг, віддай йому й плаща.
41 Якщо хто примушуватиме тебе пройти одну верству, іди з ним дві.
42 Тому, хто просить у тебе щось, дай; і від того, хто хоче в тебе позичити, не відвертайся.
Любіть ваших ворогів
43 Ви чули, що було сказано: Люби ближнього свого і ненавидь свого ворога.
44 А Я кажу вам: Любіть ваших ворогів, [благословляйте тих, хто проклинає вас, робіть добро тим, хто ненавидить вас], і моліться за тих, які [кривдять і] переслідують вас,
45 щоби бути вам синами вашого Отця, Того, Хто на небі, Який Своєму сонцю велить сходити над злими і над добрими та посилає дощ на праведних і на неправедних.
46 Бо коли любите тих, хто вас любить, то яку нагороду від цього маєте? Хіба не те саме й митники роблять?
47 Коли вітаєте тільки ваших братів, то що особливого робите? Чи не так і язичники роблять?
48 Тож будьте досконалі, як досконалий Отець ваш Небесний.
1 І, побачивши натовп, Він вийшов на гору. А як сів, підійшли Його учні до Нього.
2 І, відкривши уста Свої, Він навчати їх став, промовляючи:
Хто блаженний
3 “Блаженні вбогі духом, бо їхнєє Царство Небесне.
4 Блаженні засмучені, бо вони будуть утішені.
5 Блаженні лагідні, бо землю вспадкують вони.
6 Блаженні голодні та спрагнені правди, бо вони нагодовані будуть.
7 Блаженні милостиві, бо помилувані вони будуть.
8 Блаженні чисті серцем, бо вони будуть бачити Бога.
9 Блаженні миротворці, бо вони синами Божими стануть .
10 Блаженні вигнані за правду, бо їхнє Царство Небесне.
11 Блаженні ви, як ганьбити та гнати вас будуть, і будуть облудно на вас наговорювати всяке слово лихе ради Мене.
12 Радійте та веселіться, — нагорода бо ваша велика на небесах! Бо так гнали й пророків, що були перед вами.
Завдання апостолів
13 Ви — сіль землі. Коли сіль ізвітріє, то чим насолити її? Не придасться вона вже нінащо, хіба щоб надвір була висипана та потоптана людьми.
14 Ви світло для світу. Не може сховатися місто, що стоїть на верховині гори.
15 І не запалюють світильника, щоб поставити його під посудину, але на свічник, — і світить воно всім у домі.
16 Отак ваше світло нехай світить перед людьми, щоб вони бачили ваші добрі діла, та прославляли Отця вашого, що на небі.
Ісус і Старий Заповіт
17 Не подумайте, ніби Я руйнувати Закон чи Пророків прийшов, — Я не руйнувати прийшов, але виконати .
18 Поправді ж кажу вам: доки небо й земля не минеться, — ані йота єдина, ані жаден значок із Закону не минеться, аж поки не збудеться все.
19 Хто ж порушить одну з найменших цих заповідей, та й людей так навчить, той буде найменшим у Царстві Небеснім; а хто виконає та й навчить, той стане великим у Царстві Небеснім.
20 Кажу бо Я вам: коли праведність ваша не буде рясніша, як книжників та фарисеїв, то не ввійдете в Царство Небесне!
Не гнівайтеся на свого ближнього
21 Ви чули, що було стародавнім наказане: “Не вбивай, а хто вб’є, підпадає він судові”.
22 А Я вам кажу, що кожен, хто гнівається на брата свого, підпадає вже судові. А хто скаже на брата свого: “рака ”, підпадає верховному судові, а хто скаже “дурний”, підпадає геєнні огненній.
23 Тому, коли принесеш ти до жертівника свого дара, та тут ізгадаєш, що брат твій щось має на тебе, —
24 залиши отут дара свого перед жертівником, і піди, примирись перше з братом своїм, — і тоді повертайся, і принось свого дара.
25 Зі своїм супротивником швидко мирися, доки з ним на дорозі ще ти, щоб тебе супротивник судді не віддав, а суддя щоб прислужникові тебе не передав, і щоб тебе до в’язниці не вкинули.
26 Поправді кажу тобі: Не вийдеш ізвідти, поки не віддаси ти й останнього шеляга !
Про пожадливість, перелюб та розвід
27 Ви чули, що сказано: “Не чини перелюбу”.
28 А Я вам кажу, що кожен, хто на жінку подивиться із пожадливістю, той уже вчинив із нею перелюб у серці своїм.
29 Коли праве око твоє спокушає тебе, — його вибери, і кинь від себе: бо краще тобі, щоб загинув один із твоїх членів, аніж до геєнни все тіло твоє було вкинене.
30 І як правиця твоя спокушає тебе, — відітни її й кинь від себе: бо краще тобі, щоб загинув один із твоїх членів, аніж до геєнни все тіло твоє було вкинене.
31 Також сказано: “Хто дружину свою відпускає, нехай дасть їй листа розводового”.
32 А Я вам кажу, що кожен, хто пускає дружину свою, крім провини розпусти, той доводить її до перелюбу. І хто з відпущеною побереться, той чинить перелюб.
Не кляніться
33 Ще ви чули, що було стародавнім наказане: “Не клянись неправдиво”, але “виконуй клятви свої перед Господом”.
34 А Я вам кажу не клястися зовсім: ані небом, бо воно престол Божий;
35 ні землею, бо підніжок для ніг Його це ; ані Єрусалимом, бо він місто Царя Великого;
36 не клянись головою своєю, — бо навіть однієї волосинки ти не можеш учинити білою чи чорною.
37 Ваше ж слово хай буде: “так так”, “ні ні”. А що більше над це, то те від лукавого.
Не противтеся злому
38 Ви чули, що сказано: “Око за око, і зуб за зуба”.
39 А Я вам кажу не противитись злому. І коли вдарить тебе хто у праву щоку твою, — підстав йому й другу.
40 А хто хоче тебе позивати й забрати сорочку твою, — віддай і плаща йому.
41 А хто силувати тебе буде відбути подорожнє на милю одну, — іди з ним навіть дві.
42 Хто просить у тебе — то дай, а хто хоче позичити в тебе — не відвертайсь від нього .
Любіть і ворогів своїх
43 Ви чули, що сказано: “Люби свого ближнього, і ненавидь свого ворога”.
44 А Я вам кажу: Любіть ворогів своїх, благословляйте тих, хто вас проклинає, творіть добро тим, хто ненавидить вас, і моліться за тих, хто вас переслідує,
45 щоб вам бути синами Отця вашого, що на небі, що наказує сходити сонцю Своєму над злими й над добрими, і дощ посилає на праведних і на неправедних.
46 Коли бо ви любите тих, хто вас любить, то яку нагороду ви маєте? Хіба не те саме й митники роблять?
47 І коли ви вітаєте тільки братів своїх, то що ж особливого робите? Чи й погани не чинять отак?
48 Отож, будьте досконалі, як досконалий Отець ваш Небесний!