1 Ось на горах ноги тих, що звіщають, і вони звіщають мир. Святкуй, Юдо, твої свята, виконай твої обіти, тому що більше не продовжуватимуть переходити для боротьби. Закінчено, викинено! 2 Прийшов той, хто дихає у твоє обличчя, що взятий зі скорботи. Стережи дорогу, скріпи стегна, будь дуже мужнім силою, 3 тому що Господь відвернув гординю Якова, як і гординю Ізраїля! Бо зовсім обтрусили їх та їхнє галуззя, 4 знищили зброю їхньої сили в людях, сильних мужів, що гралися у вогні. Вуздечки їхніх колісниць і коні в дні його приготування змішаються на дорогах, 5 змішаються колісниці й сплетуться на рівнинах. Їхній вигляд, наче світильники вогню, і наче блискавки, що пробігають. 6 І їхні вельможі будуть згадані, і втечуть удень, і знеможуть у їхній ході та поспішать на мури, і приготовлять їхню сторожу. 7 Брами рік відкрилися, і царства впали, 8 і основа відкрита, і вона піднялася, і її раби були ведені, наче голубки, що подають голос у своїх серцях.
9 І Ніневія, як водяний ставок, її води, і вони не стали, втікаючи, і не було того, хто бачив. 10 Пограбували срібло, пограбували золото, та не було кінця її красі. Обтяженим був понад усе її бажаний посуд. 11 Тремтіння і трясіння, тремтіння і зламування серця і колін ослаблення, і болі по всіх стегнах, і обличчя всіх, як сажа котла. 12 Де є поселення левів і пасовисько, що є левенят, куди пішов лев, щоб туди увійти, левеня лева, і не було того, хто лякав? 13 Лев захопив досить для своїх левенят, задушив для своїх левів і наповнив упольованим своє лігво і своє поселення здобиччю. 14 Ось Я проти тебе, — говорить Господь Вседержитель, — і спалю в димі твою безліч, і твоїх левів пожере меч, і вигублю із землі твою здобич, і про твої діла більше не почують.
Благовістя
1 Ось на горах ноги благовісника, що звіщає про мир: Святкуй, Юдо, свята свої, виконуй присяги свої, бо більше не буде нікчемний ходити по тобі, — він витятий ввесь!
Зруйнування Ніневії
2 На тебе йде розпорошувач, — твердині свої стережи, виглядай на дорогу, зміцняй свої стегна, міцно скріпи свою потугу,
3 бо верне Господь велич Якова, як велич Ізраїля, що їхні спустошителі поруйнували, і понищили їхні виноградні галузки.
4 Щит хоробрих його зачервонений, вояки в кармазині; блищить сталь у день зброєння їхнього на колесницях, хвилюються ратища.
5 Колесниці шалено по вулицях мчать, по майданах гуркочуть, їхній вид — немов полум’я те смолоскипів, літають вони, як ті блискавки.
6 Він згадає шляхетних своїх, та спіткнуться вони у ході своїй; вони поспішають на мури її, і поставлена міцно будівля облоги.
7 Брами річок відчиняються, а палата руйнується.
8 І постановлено: буде оголена, відведеться в полон, а рабині її голоситимуть, мов ті голубки, що воркують на персах своїх.
9 І Ніневія — як саджавка водна, що води її відпливають. “Стійте, стійте!” Та немає нікого, хто б їх завернув!
10 Розграбовуйте срібло, розграбовуйте золото, — немає кінця наготовленому, багатству коштовних речей.
11 Знищення та зруйнування й спустошення буде … І серце розтопиться, і ноги дрижатимуть, і корчі по крижах усіх, а обличчя їх всіх на червоно розпаляться.
12 Де леговище левів, і для левчуків пасовище, що там ходив лев та левиця, та левеня, — і ніхто не лякав?
13 Лев грабував для своїх молодят і душив для левиць своїх він, і печери свої переповнював здобиччю, а лігва свої — награбованим.
14 Ось Я проти тебе, — говорить Господь Саваот, — і попалю серед диму твої колесниці, а твоїх левчуків поїсть меч, і повитинаю з землі грабування твої, і вже не почується голос твого посла.