1 У той день прочитали з книги Мойсея до вух народу, і знайшли в ній запис, щоб амманійці та моавійці не ввійшли до Божої громади до віку, 2 бо вони не зустріли синів Ізраїля хлібом і водою, а найняли проти нього Валаама, аби проклясти. Та наш Бог повернув прокляття на благословення! 3 І сталося, коли почули закон, то відлучили кожного змішаного в Ізраїлі.
4 Перед цим священик Еліасів жив у скарбниці дому нашого Бога, він — близький Товії, 5 і зробив собі велику скарбницю, і туди раніше давали дари, ладан, посуд, десятину зерна, вина та олії, — призначене законом для левітів, співаків і придверників, і первоплоди священиків. 6 Та при всьому цьому я не був у Єрусалимі, бо в тридцять другому році Артасаста, царя Вавилону, я пішов до царя. А по закінченні днів прохав я царя 7 і прийшов до Єрусалима. І я зрозумів зло, яке зробив Еліасів для Товії, щоби зробити йому скарбницю у дворі Божого дому. 8 І мені здалося дуже поганим, і я викинув увесь посуд дому Товії геть зі скарбниці. 9 І я сказав, і очистили скарбницю, і я туди повернув посуд Божого дому, дар і ладан.
10 І я довідався, що не давали часток левітам, і вони втекли — кожний чоловік до свого поля, — левіти і співаки, що робили справу. 11 І я боровся з вождями, і я сказав: Чому покинули Божий дім? І я їх зібрав, і поставив їх в їхніх чинах. 12 І весь Юда приніс десятину пшениці, вина та олії до скарбниці 13 в руку священика Селемія, писаря Саддука і Фадая з левітів. І під їхньою рукою Анан, син Закхура, син Маттанія, бо ними вважалися за вірних, щоб уділяти своїм братам.
14 Згадай мене, Боже, у цьому, і хай не забракне милосердя мені за те, що я зробив у домі Господа Бога!
15 У ті дні я побачив у Юди, що топтали виноградні давильні в суботу, носили снопи і навантажували на ослів вино, виноград, смоківниці та всілякі тягарі, і доставляли в Єрусалим у суботній день. І я засвідчив у дні їхнього торгу. 16 І перебували в ньому ті, котрі носили рибу та всякий товар, які продавали в суботу синам Юди і в Єрусалимі. 17 І я боровся з вільними синами Юди, і я їм сказав: Що це за недобра справа, яку ви робите, і опоганюєте день суботній? 18 Хіба не так робили наші батьки? І наш Бог навів на них, на нас і на це місто все це зло! А ви додаєте гніву на Ізраїль, опоганюючи суботу.
19 І сталося, коли поставили брами в Єрусалимі, то перед суботою я наказав, і замкнули брами. І я сказав, щоб не відкривати їх, хіба аж після закінчення суботи. І я поставив деяких з моїх слуг над брамами, щоб не проносили товарів у суботній день. 20 А всі облаштувалися на ніч, і зробили торгівлю за Єрусалимом — і раз, і другий. 21 Та я засвідчив їм, і я сказав їм: Чому ви ночуєте перед стінами? Якщо повторите, то простягну проти вас свою руку! Від того часу вони більше не приходили в суботу. 22 І я сказав левітам, які були очищені, і приходили стерегти брами, щоб святити суботній день. За це згадай мене, Боже, і пощади мене за Твоїм великим милосердям!
23 У ті дні я побачив юдеїв, які взяли жінок азотійок, амманійок, моавійок, 24 і їхні сини наполовину говорять по-азотському, а говорити по-юдейському не вміють! 25 І я боровся з ними, і прокляв їх, і побив з них деяких мужів, і я поголив їхні голови, і закляв їх Богом: Якщо даєте ваших дочок їхнім синам, і якщо берете з їхніх дочок для ваших синів, 26 то хіба не таким чином згрішив Соломон, цар Ізраїля? А між численними народами не було царя, подібного до нього! І він був улюблений у Бога, і Бог дав його за царя над усім Ізраїлем. Та й цього звели жінки-чужинки! 27 Ми ж не послухаємо вас, щоб робити все це зло, аби вчинити переступ проти нашого Бога, взяти жінок-чужинок! 28 А один із синів Йоада, сина Елісува, великого священика, був зятем Санаваллата, ороонійця, та я прогнав його від себе. 29 Згадай їм, Боже, за родинні зв’язки священства, завіту священства і левітство!
30 І я їх очистив від усього чужого, і я настановив щоденне служіння для священиків і левітів, — кожному за його ділом, — 31 і дар дровоносів у призначені часи, і дари з первоплодів.
Згадай мене, Боже наш, на добро!
Очищення Ізраїля від чужого
1 Того дня читане було з Мойсеєвої книги вголос народу, і було знайдене написане в ній, що Аммонітянин та Моавітянин не ввійде до Божої громади, і так буде аж навіки,
2 бо вони не стріли були Ізраїлевих синів хлібом та водою, і найняли були на нього Валаама проклясти його, та Бог наш обернув те прокляття на благословення.
3 І сталося, як почули вони Закон, то відділили від Ізраїля все чуже.
4 А перед тим священик Ел’яшів, призначений до комори дому нашого Бога, близький Товійїн,
5 то зробив йому велику комору, а туди давали колись жертву хлібну, ладан, і посуд, і десятину збіжжя, молоде вино та оливу, призначені заповіддю для Левитів, і співаків, і придверних, і священичі принесення.
6 А за ввесь цей час не був я в Єрусалимі, бо в тридцять другому році Артаксеркса, царя вавилонського, я прийшов був до царя, та по певному часі випросився я від царя.
7 І прийшов я до Єрусалиму, і розглянувся в тому злі, що зробив Єл’яшів Товійї, роблячи йому комору на подвір’ях Божого дому.
8 І було мені дуже зле, і я всі домашні Товійїні речі повикидав геть із комори.
9 І я сказав, і очистили комори, а я вернув туди посуд Божого дому, хлібну жертву та ладан.
10 І довідався я, що левитські частки не давалися, а вони повтікали кожен на поле своє, ті Левити та співаки, що робили свою працю.
11 І докоряв я заступникам та й сказав: “Чого опущений дім Божий?” І зібрав я їх, і поставив їх на їхніх місцях.
12 І вся Юдея приносила десятину збіжжя, і молодого вина, і оливи до скарбниць.
13 І настановив я над скарбницями священика Шелемію й книжника Садока та Педаю з Левитів, а на їхню руку — Ханана, сина Заккура, сина Маттаніїного, бо вони були уважані за вірних. І на них покладено — ділити частки для їхніх братів.
14 Пам’ятай же мене, Боже, за це, і не зітри моїх добродійств, які я зробив у Божому домі та в сторожах!
15 Тими днями бачив я в Юдеї таких , що топтали в суботу чавила, і носили снопи, і нав’ючували на ослів вино, виноград, і фіґи, і всілякий тягар, і везли до Єрусалиму суботнього дня. І я при свідках остеріг їх того дня, коли вони продавали живність.
16 А тиряни мешкали в ньому, і постачали рибу й усе на продаж, і продавали в суботу Юдиним синам та в Єрусалимі.
17 І докоряв я Юдиним шляхетним та й сказав їм: “Що це за річ, яку ви робите, і безчестите суботній день?
18 Чи ж не так робили ваші батьки, а наш Бог спровадив усе це зло на нас та на це місто? А ви побільшуєте жар гніву на Ізраїля зневажанням суботи”.
19 І бувало, як падала вечерова тінь на єрусалимські брами перед суботою, то я наказував, — і були замикувані брами. І звелів я, щоб не відчиняли їх, а тільки аж по суботі. А біля брам я поставив слуг своїх, — щоб тягар не входив суботнього дня!
20 І ночували крамарі та продавці всього продажного раз і два поза Єрусалимом.
21 І остеріг я їх при свідках та й сказав їм: “Чого ви ночуєте навпроти муру? Якщо ви повторите це , я простягну руку на вас!” Від того часу вони не приходили в суботу.
22 І сказав я Левитам, щоб вони очистилися й приходили стерегти брами, щоб освятити суботній день. Також це запам’ятай мені, Боже мій, і змилуйся надо мною за великістю милости Твоєї!
23 Тими днями бачив я також юдеїв, що брали собі за жінок ашдодянок, аммонітянок, моавітянок.
24 А їхні сини говорили наполовину по‑ашдодському, і не вміли говорити по‑юдейському, а говорили мовою того чи того народу.
25 І докоряв я їм, і проклинав їх, і бив декого з них, і рвав їм волосся, і заприсягав їх Богом, кажучи: “Не давайте ваших дочок їхнім синам, і не беріть їхніх дочок для ваших синів та для вас.
26 Чи ж не цим згрішив був Соломон, Ізраїлів цар, — а між багатьма народами не було такого царя, як він, і був уподобаний Богові своєму, і Бог настановив його царем над усім Ізраїлем, — і його ввели в гріх ті чужі жінки?
27 І тому чи ж чуте було таке , щоб чинити все це велике лихо на спроневірення проти нашого Бога, щоб брати чужих жінок?”
28 А один із синів Йояди, сина Ел’яшіва, великого священика, був зятем хоронянина Санваллата, — і я вигнав його від себе!
29 Запам’ятай же їм, Боже мій, за сплямлення священства та заповіту священичого та левитського!
30 І очистив я їх від усього чужого, і встановив черги для священиків та для Левитів, кожного в службі їх,
31 і для пожертви дров в означених часах, і для первоплодів. Запам’ятай же мене, Боже мій, на добро!”