1 Видіння Авдія. Так говорить Господь Бог до Ідумеї: Я почув чутку від Господа, і Він послав вістку в народи: Встаньте і підведемося проти нього на війну! 2 Ось Я тебе дав дуже малим у народах, ти взагалі без честі. 3 Гордість твого серця підняла тебе, що живеш у кам’яних печерах, котрий піднімаєш вгору твоє помешкання, кажучи у своєму серці: Хто мене стягне вниз на землю?
4 Хоча б ти піднявся вгору, як орел, чи поставив своє гніздо поміж зірками, Я звідти тебе поверну, — говорить Господь. 5 Якби до тебе вночі прийшли злодії чи розбійники, куди б ти був вкинений? Хіба ви не накрали для себе досить? Якби ж до тебе прийшли збирачі винограду, чи не залишили би залишків? 6 Як досліджено Ісава і захоплено сховане ним. 7 Аж до границь послали тебе всі мужі твого завіту, піднялися проти тебе, здолали тебе твої мирні мужі, поставили під тобою засідку. У ньому немає розуму!
8 У той день, — говорить Господь, — знищу мудрих з Ідумеї і розуміння з гори Ісава. 9 І злякаються твої вояки, які з Темана, що забрано людину з гори Ісава, 10 через різанину і безбожність, що проти твого брата Якова. І тебе покриє сором, і будеш забраний навіки. Від того дня, коли ти став напроти, у день, коли чужинці полонили його силу, і чужинці ввійшли до його брам, і кинули жереби на Єрусалим, 11 і ти був, наче один з них.
12 Ти не мав дивитися на день твого брата в день чужинців, і ти не мав радіти над синами Юди в день їхнього знищення, ти не повинен був гордо говорити в день скорботи. 13 І не мав ти ввійти в брами народів у день їхніх болів, і не повинен ти поглянути на їхній збір у день їхньої погибелі, і ти не мав пристати до їхньої сили в день їхнього знищення. 14 І ти не повинен був стати в їхніх виходах, щоб вигубити тих із них, що спасаються, і не мав ти замкнути втікачів з-поміж них у день скорботи. 15 Тому що близько Господній день на всі народи. Як ти вчинив, так і тобі буде! Твоя відплата повернеться на твою голову. 16 Бо, як ти пив на Моїй святій горі, так питимуть усі народи вино. Питимуть і зійдуть, і будуть, як ті, котрих немає.
17 А на горі Сіон буде спасіння, і буде святе. І дім Якова отримає як спадок тих, що їх успадкували. 18 І дім Якова буде вогнем, а дім Йосифа — полум’ям, дім же Ісава — тростиною! Тож запалять їх, і вони будуть пожерті, і не буде поля з пшеницею в домі Ісава, бо Господь так сказав! 19 І гору Ісава успадкують ті, що в Наґеві, і ті, що в Сефилі чужинців, і успадкують гору Єфрема, рівнину Самарії та Веніаміна і Ґалаадиту.
20 Ось це — початок переселення. Для синів Ізраїля буде земля ханаанців, аж до Сарепти, і поселення Єрусалима, аж до Сефрати, і успадкують міста Наґева. 21 І підуть мужі, які врятувалися з гори Сіон, щоб помститися на горі Ісава, і буде царство Господу.
Пророцтво про загибель Едому
1 Видіння Овдія . Так сказав Господь Бог на Едом: “Почули ми вістку від Господа, і посланий був між народів посол, щоб сказати : Уставайте, і станьмо на нього до бою!
2 Оце Я малим тебе дав між народи, ти дуже погорджений.
3 Гордість серця твого обманила тебе, який перебуваєш по щілинах скельних, у високім сидінні своїм, що говориш у серці своєму: Хто скине на землю мене?
4 Якщо б ти піднісся, немов той орел, і якщо б ти кубло своє склав поміж зорями, — то й звідти Я скину тебе, промовляє Господь!
5 Чи ж до тебе злодії приходили, чи нічні ті грабіжники, — такий ти понищений! — чи ж вони не накрали б собі скільки треба? Якщо б до тебе прийшли збирачі винограду, чи ж вони не лишили б хоч вибірків?
6 Як Ісав перешуканий, як криївки його переглянені!
7 Аж до границі прогнали тебе, обманять тебе твої всі союзники, переможуть тебе твої приятелі! Ті, що хліб твій їдять , пастку розставлять на тебе, — нема в тому розуму!
8 Чи ж не станеться це того дня, — промовляє Господь, — і вигублю Я мудреців із Едому, а розум з гори Ісавової?
9 І настрашене буде лицарство твоє, о Темане, щоб був витятий кожен з Ісава убивством.
10 Через насилля на Якова на брата твого сором покриє тебе, і ти витятий будеш навіки.
11 Того дня, коли став ти навпроти, того дня, як чужі полонили були його військо, і коли чужинці в його брами ввійшли і жереба кидали про Єрусалим, то й ти був , як один з них!
12 І тому не дивися на день свого брата, на день лиха його, і не тішся з Юдиних синів у день їхньої згуби, і не розкривай своїх уст у день утиску.
13 І не входь ти до брами народу Мого у день лиха його, і не приглядайся до зла його й ти в день нещастя його, і не простягайте своєї руки до багатства його в день нещастя його!
14 І на роздоріжжі не стій, щоб витинати його втікачів, і в день утиску не видавай його решток!
Дім Яковів посяде своє
15 Бо близький день Господній над усіма народами, — як зробив ти, то так і тобі буде зроблено: вернеться на твою голову чин твій!
16 Бо як ви пили на святій Моїй горі, так народи усі завжди питимуть! І будуть пити вони, і будуть хлептати, і стануть вони, немов їх не було.
17 А на Сіонській горі буде спасіння, і буде святою вона, і спадки свої вже посяде дім Яковів.
18 І дім Якова стане огнем, і дім Йосипа — полум’ям, а дім Ісава — соломою, — і будуть палати вони проти них, і їх пожеруть, і останку не буде із дому Ісава, бо Господь це сказав.
19 І посядуть південні Ісавову гору, а мешканці долин — филистимлян, і посядуть Єфремове поле та поле самарійське, а Веніямин — Ґілеад.
20 А полонені війська Ізраїлевих синів заволодіють тим , що хананейське аж до Цорфату , а єрусалимські вигнанці в неволі, що в Сефараді, посядуть міста полудневі.
21 І спасителі прийдуть на гору Сіон, щоб гору Ісава судити, — і царство Господнє настане!