1 Гнів нищить і розумних. Лагідна відповідь відвертає гнів, а вразливе слово викликає обурення.
2 Язик мудрих знає добро знання, а уста нерозумних провіщають зло.
3 На кожному місці — Господні очі: вони бачать і злих, і добрих.
4 Зцілення язика — дерево життя; хто його оберігає, наповниться духом.
5 Немудрий глузує з батьківської науки, а хто зберігає його заповіді, той дуже кмітливий.
6 Коли праведність намножується — це велика сила, а безбожні повністю будуть викоренені із землі. У домах праведних — велика сила, а плоди безбожників — пропадуть.
7 Уста мудрих стримуються знанням, а серця нерозумних — у непевності.
8 Жертви безбожних — огида для Господа, а молитви праведних Йому приємні.
9 Дороги безбожних — огида для Господа, — Він любить тих, хто постійно йде за правдою.
10 Виховання доброї людини пізнається тими, хто поряд з ним, а ті, хто ненавидить повчання, закінчують безславно.
11 Ад і погибель відкриті перед Господом, а наскільки більше — серця людей!
12 Невихований не любитиме тих, хто його виправляє, тож із мудрими він не спілкуватиметься.
13 Коли серце радіє, то обличчя розквітає, а в смутку воно похмуре.
14 Праведне серце шукає знання, уста ж невихованих зазнають зла.
15 Весь час очі злих очікують зла, а добрі завжди перебувають у спокої.
16 Краще мала частка з Господнім страхом, аніж багато скарбів без Його страху.
17 Краще пригощання зеленню, та з любов’ю і ласкою, ніж страви з телятини, та з ворожнечею.
18 Гарячкувата людина влаштовує бійки, а терпелива втихомирює і ту, що назріває.
18a Довготерпелива людина гасить незгоди, а лиха ще більше їх роздмухує.
19 Дороги лінивих вистелені терням, а працьовитих — утрамбовані.
20 Мудрий син приносить радість батькові, а нерозумний глузує зі своєї матері.
21 Шляхи слабоумного позбавлені глузду, а мудрий чоловік ходить прямими дорогами .
22 Ті, які раду не шанують, відкидають здоровий глузд, а в серцях радників перебуває порада.
23 Погана людина до неї не прислухається, і сам не скаже щось доречне чи корисне для спільного добра.
24 Роздуми розумного — дороги життя, — щоб, відвернувшись, він врятувався від аду.
25 Господь нищить доми гордих, але зміцнює межі вдови.
26 Неправедний задум — огида для Господа, а мова чистих — гідна пошани.
27 Хабарник сам себе губить, а той, хто ненавидить брати хабарі, — спасеться.
27a Гріхи очищаються милостинями і вірою, а Господнім страхом кожний ухиляється від зла.
28 Серця праведних навчаються віри, а уста безбожників відповідають злом.
28a Приємні для Господа шляхи праведних людей: через це і вороги стають друзями.
29 Бог далекий від безбожних, а молитви праведних Він чує.
29a Краще зібрати мало з праведністю, ніж великий врожай з безбожністю.
29b Нехай серце людини буде зараховане до праведних, щоб її кроки були правильно скеровані Богом.
30 Око, яке помічає добро, розвеселяє серце, а добра звістка зміцняє кості.
32 Хто не приймає повчання, сам себе ненавидить. Хто ж дотримується застережень, той любить свою душу.
33 Божий страх — це виховання та мудрість, а початок слави буде відповіддю на неї.
1 Лагідна відповідь гнів відвертає, а слово вразливе гнів підіймає.
2 Язик мудрих — то добре знання, а уста нерозумних глупоту висловлюють.
3 Очі Господні на кожному місці, — позирають на злих та на добрих.
4 Язик лагідний — то дерево життя, а лукавство його — заламання на дусі.
5 Зневажає безумний напучення батькове, а хто береже осторогу, стає розумніший.
6 Дім праведного — скарб великий, а в плоді безбожного — безлад.
7 Уста мудрих знання розсівають, а серце безглуздих не так.
8 Жертва безбожних — огида для Господа, а молитва невинних — Його уподоба.
9 Господеві огида — дорога безбожного, а того, хто женеться за праведністю, Він кохає.
10 Люта кара на того, хто путь оставляє, а хто осторогу ненавидить, той умирає.
11 Шеол й Аваддон перед Господом, — тим більше серця синів людських!
12 Насмішник не любить картання собі, — він до мудрих не піде.
13 Радісне серце лице веселить, а при смутку сердечному дух приголомшений.
14 Серце розумне шукає знання, а уста безумних глупоту пасуть.
15 Нужденному всі дні лихі, кому ж добре на серці, у того гостина постійно.
16 Ліпше мале у Господньому страху, аніж скарб великий та тривога при тому.
17 Ліпша пожива яринна, і при тому любов, аніж тучний віл, та ненависть при тому.
18 Гнівлива людина роздражнює сварку, терпелива ж у гніві вспокоює заколот.
19 Дорога лінивого — то терновиння, а путь щирих — дорога гладка.
20 Мудрий син тішить батька свого , а людина безумна погорджує матір’ю своєю.
21 Глупота — то радість для нерозумного, а людина розумна дорогою простою ходить.
22 Ламаються задуми з браку поради, при численності ж радників сповняться.
23 Радість людині — у відповіді його уст, а слово на часі своєму — яке воно добре!
24 Путь життя для премудрого — угору, щоб віддалюватись від шеолу внизу.
25 Дім пишних руйнує Господь, але ставить межу для вдови.
26 Думки злого — огида для Господа, але чисті для Нього приємні слова.
27 Зажерливий робить нещасним свій дім, хто ж дарунки ненавидить, той буде жити.
28 Серце праведного розмірковує про відповідь, а уста безбожних вибризкують зло.
29 Далекий Господь від безбожних, але справедливих молитву Він чує.
30 Світло очей тішить серце, добра звістка підкріплює кості.
31 Ухо, що навчання життя вислуховує, буде перебувати між мудрими.
32 Хто напучування не приймає, той не дбає про душу свою, а хто слухається остороги, здобуде той розум.
33 Страх Господній — навчання премудрости, а перед славою — скромність іде .