3 Безумність людини нищить її шляхи, а її серце звинувачує Бога.
4 Багатство значно примножує друзів, а бідного покидає і той, хто в нього є.
5 Фальшивий свідок не уникне кари, і той, хто несправедливо звинувачує, її не уникне.
6 Чимало людей вислужуються перед царями; кожний лиходій є в погорді людини.
7 Кожен, хто ненавидить свого бідного брата, — далекий від дружби. Добрий намір несе зближення тим, хто його помічає, і розумна людина знайде його. А хто чинить багато лиха, довершує зло, і хто словами викликає роздратування, — не спасеться.
8 Хто набуває розуму, той сам себе любить, і хто оберігає мудрість, той знайде добро.
9 Фальшивий свідок не уникне кари, і хто розпалить зло, від нього ж загине.
10 Не личить нерозумному розкіш, а ще менше — коли слуга почне зі зневагою керувати.
11 Милосердна людина виявляє довготерпіння; її похвала приходить на беззаконних.
12 Погроза царя — подібна до розлюченого лева, а його радість — наче роса для трави.
13 Нерозумний син — сором для батька; і молитовні обіти за гроші блудниці — нечисті.
14 Дім і майно вділяють синам батьки, а єднання чоловіка з жінкою — від Бога.
15 Чоловікам, які подібні до жінок, притаманна лякливість; душа ледаря вічно голодна.
16 Хто дотримується заповіді, той береже свою душу, а хто не зважає на свої шляхи, той загине.
17 Хто виявляє милість до вбогого, той позичає Богові, Який йому віддасть згідно з його даром.
18 Повчай свого сина, бо в цьому добра надія; однак у своїй душі не підіймайся до зарозумілості.
19 Зловмисна людина понесе велику втрату; якщо чинитиме шкоду, — віддасть і свою душу.
20 Сину, слухайся порад свого батька, щоб наостанку своїхднів ти став мудрим.
21 У серці людини багато замислів, а Господній задум перебуває повік.
22 Милосердя — це плід для людини; кращий бідний та праведний, ніж неправдомовний багач.
23 Страх Господній веде людину до життя, а в кого страху нема, той перебуватиме в місцях, де не видно знання.
24 Хто нечесно ховає руки за свою пазуху, той не зможе піднести їх навіть до рота.
25 Коли шмагають зловмисного, то й немудрий стає розумнішим. Якщо докориш розумній людині, то вона набуде знання.
26 Хто не шанує батька і зрікається матері, той зазнає сорому і буде в зневазі.
27 Син, який не хоче дотримуватися батькових настанов, буде вправлятися в лайливих словах.
28 Хто дає запоруку за нерозумну дитину, той глузує з правосуддя, а уста грішників проковтнуть рішення суду.
29 Для розгнузданих готуються нагайки, і для спин нерозумних — відплата.
1 Ліпший убогий, що ходить у своїй неповинності, ніж лукавий устами та нерозумний.
2 Теж не добра душа без знання, а хто наглить ногами, спіткнеться.
3 Глупота людини дорогу її викривляє, і на Господа гнівається її серце.
4 Маєток примножує друзів численних, а від бідака відпадає й товариш його…
5 Свідок брехливий не буде без кари, а хто брехні говорить, не буде врятований.
6 Багато хто годять тому, хто гостинці дає, і кожен товариш людині, яка не скупиться на дари.
7 Бідаря ненавидять всі браття його, а тим більш його приятелі відпадають від нього; а коли за словами поради женеться, — нема їх!
8 Хто ума набуває, кохає той душу свою, а хто розум стереже, той знаходить добро.
9 Свідок брехливий не буде без кари, хто ж неправду говорить, загине.
10 Не лицює пишнота безумному, тим більше рабові панувати над зверхником.
11 Розум людини припинює гнів її, а величність її — перейти над провиною.
12 Гнів царя — немов рик левчука, а ласкавість його — як роса на траву.
13 Син безумний — погибіль для батька свого, а жінка сварлива — як ринва, що з неї вода тече завжди.
14 Хата й маєток — спадщина батьків, а жінка розумна — від Господа.
15 Лінощі сон накидають, і лінива душа — голодує.
16 Хто заповідь охороняє, той душу свою стереже; хто дороги свої легковажить, — помре.
17 Хто милостивий до вбогого, той позичає для Господа, і чин його Він надолужить йому.
18 Картай свого сина, коли є надія навчити , та забити його — не піднось свою душу.
19 Людина великого гніву хай кару несе, бо якщо ти врятуєш її , то вчиниш ще гірше.
20 Слухай ради й картання приймай, щоб мудрим ти став при своєму кінці.
21 У серці людини багато думок, але виповниться тільки задум Господній.
22 Здобуток людині — то милість її, але ліпший бідар за людину брехливу.
23 Страх Господній веде до життя, і хто його має, той ситим ночує, і зло не досягне його.
24 У миску стромляє лінюх свою руку, до уст же своїх не підійме її.
25 Як битимеш нерозважного, то помудріє й немудрий, а будеш розумного остерігати, то він зрозуміє поуку.
26 Хто батька грабує, хто матір жене? — Це син, що застиджує та осоромлює, —
27 перестань же, мій сину, навчатися від нерозумних, щоб відступитися від слів знання!
28 Свідок нікчемний висміює суд, а уста безбожних вибризкують кривду.
29 На насмішників кари готові постійно , і вдари на спину безумним.