1 Вино не знає міри, пияцтво — буйне; і кожний, хто з ним має справу, виявиться нерозумним.
2 Погроза царя не відрізняється від люті лева; хто дражнить його, грішить проти своєї душі.
3 Уникати сварок — честь для людини, а кожний нерозумний вплутується в них.
4 Коли докоряють ледачому, він не соромиться, — так само, як і той, хто в жнива позичає пшеницю.
5 Задуми серця людини — то глибока вода, та розумна людина її вичерпає.
6 Людина — щось величне! Великої ціни милосердна людина! Та важко знайти вірну людину!
7 Хто бездоганно живе в праведності, залишить своїх дітей щасливими.
8 Коли на троні сидить праведний цар, не повстане перед його очима ніяке зло.
9 Хто може похвалитися, що має чисте серце, або хто впевнено скаже, що він вільний від гріхів?
9a Хто обмовляє батька чи матір, того світильник погасне, і зіниці його очей бачитимуть лише пітьму.
9b Частка, поспішно отримана на початку, врешті-решт не матиме благословення.
9c Не говори: Я помщуся ворогові! Але чекай на Господа, щоб Він тобі допоміг.
10 Вага, що недоважує чи переважує, і подвійна міра, — те й друге нечисте перед Господом.
11 І якщо хтось робить такі принципи своїм способом життя, то юнак буде пов’язаний зі святим, і дорога його буде прямою.
12 Вухо чує, і око бачить, — те й друге — творіння Господнє.
13 Не люби зводити наклепи, щоб ти не був відкинений. Розплющ свої очі — і наповнишся вдосталь хлібом.
23 Двоякі гирі — огида для Господа, і оманлива вага — не до вподоби Йому.
24 У Господі спрямовуються кроки людини. То як же смертному зрозуміти свої дороги?
25 Пасткою для людини є поспішно посвячувати дещо зі свого добра, і вже після молитви доводиться каятися.
26 Мудрий цар відсіває безбожних, — він накладе на них колесо.
27 Дух людини — світло Господа, Він досліджує закутки нутра.
28 Милосердя і правда — охорона царя, вони праведністю оточуватимуть його трон.
29 Мудрість — окраса молодих, а сивина — слава старців.
30 Синці та побої спадають на злих, а рани проникають у закутки нутра.
1 Вино — то насмішник, напій п’янкий — галасун, і кожен, хто блудить у ньому, немудрий.
2 Страх царя — як рик лева; хто до гніву доводить його, — проти свого життя прогрішає.
3 Слава людині, що гнів покидає, а кожен глупак вибухає.
4 Лінивий не оре із осени, а захоче в жнива — і нічого нема.
5 Рада в серці людини — глибока вода, і розумна людина її повичерпує.
6 Багато людей себе звуть милосердними, та вірну людину хто знайде?
7 У своїй неповинності праведний ходить, — блаженні по ньому сини його!
8 Цар сидить на суддевім престолі, всяке зло розганяє своїми очима.
9 Хто скаже: “Очистив я серце своє, очистився я від свого гріха?”
10 Вага неоднакова, неоднакова міра, — обоє вони — то огида для Господа.
11 Навіть юнак буде пізнаний з чинів своїх, — чи чин його чистий й чи простий.
12 Ухо, що слухає, й око, що бачить, — Господь учинив їх обоє.
13 Не кохайся в спанні, щоб не збідніти; розплющ свої очі — та хлібом наситься!
14 “Зле, зле!” — каже той, хто купує, а як піде собі, тоді хвалиться купном .
15 Є золото й перел багато, та розумні уста — найцінніший то посуд.
16 Візьми його одіж, бо він поручивсь за чужого, і за чужинку візьми його застав.
17 Хліб з неправди солодкий людині, та піском потім будуть наповнені уста її.
18 Тримаються заміри радою, і війну провадь мудрими радами.
19 Виявляє обмовник таємне, а ти не втручайся до того, легко хто розтулює уста свої.
20 Хто кляне свого батька та матір свою, — погасне світильник йому серед темряви!
21 Спадок спочатку заскоро набутий, — не буде кінець його поблагословлений!
22 Не кажи: “Надолужу я зло!”— май надію на Господа, і Він допоможе тобі.
23 Вага неоднакова — то огида для Господа, а оманливі шальки не добрі.
24 Від Господа — кроки людини, а людина — як вона зрозуміє дорогу свою?
25 Тенета людині казати “святе” нерозважно, а згодом свої обітниці досліджувати.
26 Мудрий цар розпорошить безбожних, і зверне на них своє коло для мук .
27 Дух людини — світильник Господній, що все нутро обшукує.
28 Милість та правда царя стережуть, і трона свого він підтримує милістю.
29 Окраса юнацтва — їхня сила, а пишність старих — сивина.
30 Синяки від побоїв — то масть лікувальна на злого, та вдари нутру живота.