1 Алилуя. Прославляйте Господа, бо Він добрий, бо Його милість навіки.
2 Хай промовляють так викуплені Господом, яких Він визволив із рук ворога.
3 Зібрав їх з країн: зі сходу, заходу, півночі й півдня.
4 Вони заблукали в безводній пустелі — не знайшли дороги до заселеного міста;
5 були голодні й спраглі, і умлівала в них душа.
6 І закликали до Господа у своїй недолі, і Він визволив їх від їхніх бід,
7 і дорогою прямою попровадив їх, щоби прибули до міста, де мали проживати.
8 Тож хай прославляють Господа за Його милосердя і Його чудеса для людських синів!
9 Адже Він наситив спустошену душу, — наповнив добром спраглу душу
10 тих, які перебували в мороку, у тіні смерті, були сковані нуждою і залізом;
11 оскільки вони збунтувалися проти Божих слів і поглумилися над радою Всевишнього.
12 Тож їхнє серце було впокорене працею; вони знемагали, та не було кому допомогти.
13 І, коли їх гнобили, вони заволали до Господа, і Він їх визволив з їхніх скорбот:
14 вивів їх з мороку і тіні смерті, кайдани їхні розірвав.
15 Тож хай прославляють Господа за Його милосердя і Його чудеса для людських синів!
16 Це ж Він розбив мідні брами і розтрощив залізні засуви!
17 Допоміг їм повернути з дороги їхнього беззаконня, бо через своє беззаконня вони зазнали приниження.
18 Будь-яка їжа стала огидною для їхньої душі, і вони наблизилися до воріт смерті.
19 І, коли їх гнобили, вони заволали до Господа, і Він їх визволив з їхніх скорбот.
20 Він послав Своє слово й оздоровив їх, визволив їх від їхньої погибелі.
21 Тож хай прославляють Господа за Його милосердя і Його чудеса для людських синів!
22 Хай принесуть жертву хвали, хай розкажуть про Його діла з радістю!
23 Ті, які відпливають у море на кораблях, котрі торгують на багатьох водних шляхах ,
24 бачили Господні діла і Його чудеса в морській глибині!
25 Він промовив, — і зірвався нищівний вітер, піднялися вгору морські хвилі, —
26 вони підносяться до неба і спадають у безодню; їхня душа танула в біді.
27 Вони розбушувалися, заточуються, наче п’яні, — і вся їхня мудрість пропала.
28 Та у своєму горі вони заволали до Господа, і Він їх звільнив від їхніх страждань.
29 Він наказав бурі — і настала тиша, і заспокоїлися її хвилі.
30 Вони ж зраділи, що стихло. І Він привів їх до бажаної пристані.
31 Тож хай прославляють Господа за Його милосердя, за Його чудеса для людських синів!
32 Хай величають Його на зібраннях народу, на засіданні старців нехай Його прославляють!
33 Він обернув ріки в пустелю і водні джерела — на суху землю:
34 плодоносну землю — через злодіяння тих, хто на ній живе, — перетворив у солончаки.
35 А пустелю Він обернув в озерний край, і суху землю — у водні джерела.
36 Він поселив там спраглих, і вони збудували місто для проживання.
37 Тож вони засіяли поля, насадили виноградники і зібрали вирощений урожай.
38 І Він поблагословив їх, і стали дуже численними, і їхньої худоби не поменшало.
39 Та вони стали нечисленними, і зле їм було під тягарем страждань і болю.
40 Зневага вилилася на володарів, — Він дав їм блукати в непрохідних місцях, на бездоріжжі.
41 Він допоміг бідному вибратися з убогості й намножив родини, як отару.
42 Побачать це праведні й зрадіють, а все беззаконне закриє свої вуста.
43 Хто мудрий і буде дотримуватися цього? Вони зрозуміють милість Господню.
1 “Дякуйте Господу, добрий бо Він, бо навіки Його милосердя!”
2 Хай так скажуть ті всі , що Господь урятував їх, що визволив їх з руки ворога,
3 і з країв їх зібрав, — від сходу й заходу, від півночі й моря!
4 Блудили вони по пустині дорогою голою, осілого міста не знаходили,
5 голодні та спрагнені, і в них їхня душа омлівала…
6 І в недолі своїй вони Господа кликали, і Він визволяв їх від утисків їхніх!
7 І Він їх попровадив дорогою простою, щоб до міста осілого йшли.
8 Нехай же подяку складуть Господеві за милість Його, та за чуда Його синам людським,
9 бо наситив Він спрагнену душу, а душу голодну наповнив добром!
10 Ті, хто перебував був у темряві та в смертній тіні, то в’язні біди та заліза,
11 бо вони спротивлялися Божим словам, і відкинули раду Всевишнього.
12 Та Він упокорив їхнє серце терпінням, спіткнулись вони — і ніхто не поміг,
13 і в недолі своїй вони Господа кликали, і Він визволяв їх від утисків їхніх!
14 І Він вивів їх з темряви й мороку, їхні ж кайдани строщив.
15 Нехай же подяку складуть Господеві за милість Його, та за чуда Його синам людським,
16 бо Він поламав мідні двері, і засуви залізні зрубав!
17 Нерозумні страждали за грішну дорогу свою й за свої беззаконня.
18 Душа їхня від усякої їжі відверталася, — і дійшли вони аж до брам смерти,
19 і в недолі своїй вони Господа кликали, і Він визволяв їх від утисків їхніх, —
20 Він послав Своє слово та їх уздоровив, і їх урятував з їхньої хвороби!
21 Нехай же подяку складуть Господеві за милість Його та за чуда Його синам людським,
22 і хай жертви подяки приносять, і хай розповідають зі співом про чини Його!
23 Ті, хто по морю пливе кораблями, хто чинить зайняття своє на великій воді, —
24 вони бачили чини Господні та чуда Його в глибині!
25 Він скаже — і буря зривається, і підносяться хвилі Його,
26 до неба вони підіймаються, до безодні спадають, — у небезпеці душа їхня хвилюється!
27 Вони крутяться й ходять вперед та назад, як п’яний, і вся їхня мудрість бентежиться!
28 Та в недолі своїй вони Господа кликали, і Він визволяв їх від утисків їхніх!
29 Він змінює бурю на тишу, — і стихають їхні хвилі,
30 і раділи, що втихли вони, і Він їх привів до бажаної пристані.
31 Нехай же подяку складуть Господеві за милість, та за чуда Його синам людським!
32 Нехай величають Його на народньому зборі, і нехай вихваляють Його на засіданні старших!
33 Він обертає річки в пустиню, а водні джерела — на суходіл,
34 плодючу землю — на солончак через злобу мешканців її.
35 Він пустиню обертає в водне болото, а землю суху — в джерело,
36 і голодних садовить Він там, а вони ставлять місто на мешкання,
37 і поля засівають, і виноградники садять, — і отримують плід урожаю!
38 І благословляє Він їх, — і сильно розмножуються, і одержують плід урожаю!
39 Та змаліли вони й похилилися з утиску злого та з смутку.
40 Виливає Він ганьбу на можних, — і блудять вони без дороги в пустині,
41 а вбогого Він підіймає з убозтва, і розмножує роди, немов ту отару.
42 Це бачать правдиві й радіють, і закриває уста свої всяке безправ’я.
43 Хто мудрий, той все це завважить, — і познають вони милосердя Господнє!