1 Пісня при підході до храму . Псалом Давида. Господи, серце моє не пишалося, і очі мої не дивилися з погордою, я не ганявся за великим і недосяжним для мене.
2 Якщо я не любив покірності, а пишався своєю душею, то як відлучають дитину від своєї матері, так віддаси моїй душі.
3 Нехай Ізраїль покладає надію на Господа — віднині й довіку!
1 Пісня прочан. Давидова.
Господи, серце моє не пишнилось, і очі мої не підносились, і я не ганявсь за речами, що більші й дивніші над мене!
2 Таж я втихомирював і заспокоював душу свою, як дитя, від перс мами своєї відлучене, як дитина відлучена в мене душа моя!
3 Хай надію складає Ізраїль на Господа відтепер аж навіки!