1 На закінчення. Псалом Давида.
Господи, Ти мене випробував, і Ти мене вивчив.
2 Ти знаєш, коли я сідаю, і коли я встаю, Ти заздалегідь вникнув у задуми мої.
3 Ти дослідив мою стежку і мій сінник, передбачив усі мої дороги.
4 Адже нема й слова в мене на язику,
5 а Ти, Господи, вже все збагнув — майбутнє й давно минуле. Ти створив мене і Свою руку на мене поклав.
6 Дивовижне для мене Твоє знання! Воно понад мої сили, — я не спроможний його осягнути!
7 Куди піду від Твого Духа і куди втечу від Твого обличчя?
8 Якщо піду на небо, — Ти там. Якщо зійду в ад — і там Ти.
9 Коли б я вдосвіта розправив свої крила й поселився на краю землі, —
10 то й там Твоя рука попровадить мене, Твоя правиця втримає мене.
11 І сказав я: Ось темрява сховає мене, і ніч — світло в насолоді моїй.
12 Бо й темрява не сховає від Тебе, і ніч засяє, як день: її темрява така, як її світло.
13 Адже Ти, Господи, створив моє нутро, — прийняв мене від лона моєї матері.
14 Я прославлятиму Тебе, бо Ти вельми дивовижний, і дивовижними є Твої діла, — моя душа це дуже добре знає.
15 Не були приховані від Тебе мої кості, які Ти сформував у тайні, і моє єство було в земних глибинах.
16 Мене несформованого бачили Твої очі, і в книзі Твоїй записані будуть усі; упродовж днів вони будуть сформовані, і ніхто в них.
17 Я особливо вшанував Твоїх друзів, Боже, дуже зміцніли їхні володіння.
18 Як перерахую їх, буде їх більше, ніж піску! Я прокинувся, і я все ще з Тобою.
19 Коли би Ти, Боже, знищив грішників! Відступіться від мене мужі кровожерні!
20 Адже Ти скажеш у задумі: Даремно вони будуть захоплювати твої міста.
21 Господи, хіба я не зненавидів тих, які Тебе ненавидять? Я зовсім занепав через Твоїх ворогів.
22 Мене охопила повна ненависть до них: вони стали мені ворогами!
23 Досліди мене, Боже, пізнай серце моє. Досліди мене і пізнай мої шляхи.
24 Подивись, чи нема в мені дороги беззаконня, і скеруй мене на шлях вічний.
1 Для дириґента хору. Псалом Давидів.
Господи, — випробував Ти мене та й пізнав,
2 Ти знаєш сидіння моє та вставання моє, думку мою розумієш здалека.
3 Дорогу мою та лежання моє виміряєш, і Ти всі путі мої знаєш, —
4 бо ще слова нема на моїм язиці, а вже , Господи, знаєш те все!
5 Оточив Ти мене ззаду й спереду, і руку Свою надо мною поклав.
6 Дивне знання над моє розуміння, високе воно, — я його не подолаю!
7 Куди я від Духа Твого піду, і куди я втечу від Твого лиця?
8 Якщо я на небо зійду, — то Ти там, або постелюся в шеолі — ось Ти!
9 Понесуся на крилах зірниці, спочину я на кінці моря, —
10 то рука Твоя й там попровадить мене, і мене буде тримати правиця Твоя!
11 Коли б я сказав: “Тільки темрява вкриє мене, і ніч — світло для мене”,
12 то мене не закриє від Тебе і темрява, і ніч буде світити, як день, і темнота — як світло!
13 Бо Ти вчинив нирки мої, Ти виткав мене в утробі матері моєї, —
14 Прославляю Тебе, що я дивно утворений! Дивні діла Твої, і душа моя відає вельми про це !
15 І кості мої не сховались від Тебе, бо я вчинений був в укритті, я витканий був у глибинах землі!
16 Мого зародка бачили очі Твої, і до книги Твоєї записані всі мої члени та дні, що в них були вчинені, коли жодного з них не було…
17 Які дорогі мені стали думки Твої, Боже, як побільшилося їх число, —
18 перелічую їх, — численніші вони від піску! Як пробуджуюся, — то я ще з Тобою.
19 Якби, Боже, вразив Ти безбожника, а ви, кровожерці, відступітесь від мене!
20 Вони називають підступно Тебе, Твої вороги на марноту пускаються!
21 Отож, ненавиджу Твоїх ненависників, Господи, і Твоїх заколотників бриджусь:
22 повною ненавистю я ненавиджу їх, — вони стали мені ворогами!..
23 Випробуй, Боже, мене, — і пізнай моє серце, досліди Ти мене, — і пізнай мої задуми,
24 і побач, чи не йду я дорогою злою, і на вічну дорогу мене попровадь!