1 Повчання Давида, коли він перебував у печері. Молитва.
2 Моїм голосом я закликав до Господа, моїм голосом я звернувся в молитві до Господа.
3 Виливатиму перед Ним своє благання, сповіщу Йому свою журбу.
4 Коли знемагав у мені мій дух, Ти знав мої стежки. На дорозі, якою я йшов, наставили на мене пастку.
5 Дивився я праворуч і оглядався, бо не було нікого, хто знав би мене. Нема куди мені втікати, і нема того, хто би шукав моєї душі.
6 Я закликав до Тебе, Господи, і сказав: Ти — моя надія, моя доля на землі живих.
7 Зверни увагу на мою молитву, бо я надто принижений. Визволи мене від тих, хто переслідує мене, бо вони стали сильніші за мене.
8 Господи, виведи мою душу з в’язниці, щоб я прославляв Твоє Ім’я. Мене з нетерпінням очікуватимуть праведні, доки Ти не винагородиш мене.
1 Псалом навчальний, Давида, коли він був у печері. Молитва.
2 Мій голос до Господа, — я кличу, мій голос до Господа, — я благаю!
3 Перед обличчям Його виливаю я мову свою, про недолю свою я розказую перед обличчям Його,
4 коли омліває мій дух у мені. А Ти знаєш дорогу мою: на дорозі, якою ходжу, пастку для мене сховали!
5 Праворуч поглянь і побач: немає нікого знайомого, загинув притулок від мене, ніхто не питає за душу мою…
6 Я кличу до Тебе, о Господи, я кажу: “Ти моє пристановище, доля моя у країні живих!”
7 Прислухайся ж Ти до благання мого, бо зробився я зовсім нужденний! Визволь мене від моїх переслідників, бо стали сильніші від мене вони!
8 Виведи душу мою із в’язниці, щоб славити Ймення Твоє! Праведні оточать мене, як учиниш добро надо мною!