1 На закінчення. Псалом Давида. 2 Небеса розповідають про Божу славу, а небозвід сповіщає про творіння Його рук.
3 День дневі передає вістку, а ніч ночі сповіщає знання.
4 Немає мови, немає слів, де би не чулися їхні голоси.
5 По всій землі пішло їхнє відлуння, і їхні слова — до кінців світу! У сонці Він поставив своє поселення:
6 воно, як наречений, котрий виходить зі своєї світлиці; радітиме, наче велетень, який біжить дорогою.
7 Воно виходить від крайнеба і добігає крайнеба, і ніхто не сховається від його теплоти.
8 Господній закон бездоганний, — він навертає душі. Господнє свідчення вірне, — воно робить мудрими дітей.
9 Господні постанови праведні, — вони звеселяють серце. Господня заповідь яскраво сяє, — вона дає світло очам.
10 Господній страх чистий — він перебуває навіки-віків. Господні присуди справедливі, праведні самі по собі,
11 їх бажають більше за золото і численні коштовні камені, вони солодші за мед і вощину.
12 Адже Твій раб виконує їх. В їх дотриманні — велика нагорода.
13 Проступки хто зрозуміє? Від таємних моїх очисти мене
14 і стримай Свого раба від чужих. Якщо не запанують вони наді мною, тоді буду непорочним, стану чистим від тяжкого гріха,
15 і слова моїх уст, і роздуми мого серця завжди будуть перед Тобою і Тобі до вподоби, Господи, — мій помічник і мій викупитель!
1 Для дириґента хору. Псалом Давидів.
2 Небо звіщає про Божую славу, а про чин Його рук розказує небозвід .
3 Оповіщує день дневі слово, а ніч ночі показує думку, —
4 без мови й без слів, не чутний їхній голос,
5 та по цілій землі пішов відголос їхній, і до краю вселенної їхні слова! Для сонця намета поставив у них, —
6 а воно, немов той молодий, що виходить із під балдахину свого, — воно тішиться, мов той герой, щоб пробігти дорогу!
7 Вихід його з краю неба, а обіг його — аж на кінці його, і від спеки його ніщо не заховається.
8 Господній Закон досконалий, — він зміцнює душу. Свідчення Господа певне, — воно недосвідченого умудряє.
9 Справедливі Господні накази, бо серце вони звеселяють. Заповідь Господа чиста, — вона очі просвітлює.
10 Страх Господа чистий, — він навіки стоїть. Присуди Господа — правда, вони справедливі всі разом,
11 дорожчі вони понад золото і понад безліч щирого золота, і солодші за мед і за сік щільниковий, —
12 і раб Твій у них бережкий, а в дотриманні їх — нагорода велика.
13 А помилки хто зрозуміє? Від таємних очисть Ти мене,
14 і від свавільців Свого раба заховай, нехай не панують вони надо мною, тоді непорочним я буду, і від провини великої буду очищений.
15 Нехай будуть із волі Твоєї слова моїх уст, а думки мого серця — перед лицем Твоїм, Господи, скеле моя й мій Спасителю!