1 На закінчення. Про тих, які зміняться. Для повчання синів Корея. Пісня про Улюбленого.
2 З мого серця ллються приємні слова, я розповідаю Цареві про свої діла; мій язик — перо скорописця.
3 Твоя врода перевершує красу людських синів, ласка розплилася на Твоїх устах. Тому поблагословив Тебе Бог навіки.
4 Пов’яжи на стегна Свого меча, о Могутній, — зі Своїм квітучим виглядом і красою;
5 натягни тятиву лука і нехай щастить Тобі : царюй задля правди, лагідності та справедливості, і Тебе дивовижно поведе Твоя правиця.
6 Народи впадуть перед Тобою, о Могутній, Твої стріли вигострені — в серце ворогів царя.
7 Боже, Твій престол навіки-віків, скіпетр Твого царства — це скіпетр справедливості.
8 Ти полюбив праведність і зненавидів беззаконня, тому помазав Тебе, Боже, Твій Бог олією радості — більше, ніж друзів Твоїх.
9 Смирною, алое і касією духмяніють Твої ризи у величних Твоїх палацах зі слонової кості, в яких Тебе розвеселили.
10 Дочки-царівни — у Твоїй славі, і цариця, одягнена в чудові позолочені шати, стала по Твоїй правиці.
11 Послухай, дочко, поглянь, прихили своє вухо: забудь свій народ і дім свого батька,
12 бо ж Цар забажав твоєї краси, адже Він є твоїм Паном!
13 І йому з дарами поклоняться дочки Тира, — перед Твоїм обличчям складатимуть прохання найбагатші з народу.
14 Уся слава її, дочки царівни, — в ній самій; вона одягнена в прегарні шати із золотим мереживом.
15 А за нею до Царя приведуть дівчат, — до Тебе приведуть її подруг.
16 Їх приведуть веселими та в захопленні — їх уведуть до палацу Царя.
17 Замість Твоїх батьків у Тебе народилися сини. Ти їх поставиш володарями над усією землею.
18 Вони будуть згадувати Твоє Ім’я в кожному роді й поколінні. Тому народи славитимуть Тебе повік і навіки-віків.
Помазаник і Його Невіста
1 Для дириґента хору. На “Лілеї”. Синів Кореєвих. Псалом навчальний. Пісня любови.
2 Моє серце бринить добрим словом, проказую я: Для Царя мої твори, мій язик — мов перо скорописця!
3 Ти кращий від людських синів, у Твоїх устах розлита краса та добро, тому благословив Бог навіки Тебе.
4 Прив’яжи до стегна Свого, Сильний, Свого меча, красу Свою та величність Свою,
5 і в величності Своїй сідай, та й верхи помчися за справи правди, і лагідности та справедливости, — і навчить Тебе страшних чинів правиця Твоя!
6 Твої стріли нагострені, — а від них під Тобою народи попадають, — у серце Царських ворогів.
7 Престол Твій, о Боже, на вічні віки, берло правди — берло Царства Твого.
8 Ти полюбив справедливість, а беззаконня зненавидів, тому намастив Тебе Бог, Твій Бог, оливою радости понад друзів Твоїх.
9 Миро, алое й кассія — всі шати Твої, а з палат із слонової кости — струни Тебе звеселили.
10 Серед скарбів Твоїх — царські дочки, по правиці Твоїй стала цариця в офірському щирому золоті.
11 Слухай, дочко, й побач, і нахили своє ухо, — і забудь свій народ і дім батька свого!
12 А Цар буде жадати твоєї краси, бо Він — твій Господь, а ти до землі Йому кланяйся.
13 А Тирська дочка прийде з даром, будуть благати тебе найбагатші з народу.
14 Вся оздоба царської дочки — усередині, шата ж її погаптована золотом.
15 У шати гаптовані вбрану провадять її до Царя, за нею дівчата, подруги її, до Тебе проваджені.
16 Провадять їх з радощами та потіхою, — у палату царську вони війдуть.
17 Замість батьків Твоїх будуть сини Твої, — їх по цілій землі Ти поставиш володарями.
18 Я буду Ім’я Твоє згадувати по всіх поколіннях, тому то народи по вічні віки Тебе славити будуть!