1 На закінчення. Про маелет. Повчання Давида.
2 Сказав безумний у своєму серці: Нема Бога. Вони піддалися розтлінню і зробилися огидними в беззаконнях, нема нікого, хто чинить добро.
3 Бог поглянув з неба на людських синів, щоби побачити, чи є розумний, чи є такий, хто шукає Бога.
4 Усі відвернулися, враз стали непридатними, нема такого, хто чинить добро, немає ні одного.
5 Невже не зрозуміють усі, які чинять беззаконня? Ті, хто поїдає мій народ, — наче хліб їдять, — Бога вони не прикликали.
6 Вони будуть охоплені страхом там, де страху нема, адже Бог розсіяв кості тих, які догоджають людям. Вони засоромлені, оскільки Бог погордував ними.
7 Хто пошле Ізраїлеві спасіння із Сіону? Радітиме Яків і втішатиметься Ізраїль, коли Господь поверне з полону Свій народ.
1 Для дириґента хору. На “Махалат”. Навчальний псалом. Давидів.
2 Безумний говорить у серці своїм: “Нема Бога!” Зіпсулись вони, і несправедливість обридливу чинять, нема доброчинця!..
3 Бог зорить із неба на людських синів, щоб побачити, чи є там розумний, що Бога шукає.
4 Усі повідступали, разом стали огидними, нема доброчинця, нема ні одного!..
5 Чи ж не розуміють оті, хто беззаконня вчиняє, що мій люд поїдають? Вони споживають хліб Божий, та не кличуть Його !
6 Тоді настрашилися страхом вони, хоч страху не було, бо розсипав Бог кості того, хто тебе оточив був, — ти їх посоромив, бо ними погордував Бог!
7 Аби то Він дав із Сіону спасіння Ізраїлеві! Як долю Свого народу поверне Господь, то радітиме Яків, утішатися буде Ізраїль!