1 Псалом Асафа. Який добрий Бог до Ізраїля, до тих, які щирі серцем!
2 А в мене ледь не похитнулися ноги, мало не послизнулися мої стопи.
3 Адже я заздрив беззаконним, коли бачив мирне життя грішників,
4 бо нема вороття в їхній смерті, ні підтримки в їхньому стражданні.
5 Серед людей, які важко працюють, їх нема, і їх не битимуть, як простолюд.
6 Тому їх опанувала гордість, вони вбрані — нарядилися в беззаконня і свою безбожність.
7 Їхнє беззаконня виступить, наче з жиру, вони попрямували за нахилами свого серця.
8 Вони подумали і заговорили лукаво, — пишномовно говорили неправду.
9 Проти неба підняли свої уста, а їхній язик пройшовся по землі.
10 Тому й народ мій повертає сюди, і благодатні дні прийдуть до них.
11 Вони говорили: Як дізнався Бог? Хіба є знання у Всевишнього?
12 Ось такі грішники й процвітають. Навіки заволоділи багатством.
13 Тож я сказав: Невже даремно я заховував у праведності своє серце і вмивав у невинності руки свої,
14 і зазнавав побоїв увесь день і особистих докорів вранці?
15 Якби я казав: Говоритиму так само, — ось був би я віроломним перед родом Твоїх синів.
16 Я розмірковував, як би зрозуміти це, — та воно виявилося важким для мене,
17 аж поки я не ввійшов у Божу святиню і не усвідомив, яким буде їхній кінець.
18 Однак, Ти за підступність віддав їм [злом], і скинув їх, коли вони піднеслися.
19 Як раптово прийшло на них спустошення! Зникли, загинули через своє беззаконня.
20 Як сон зникає після пробудження, так Ти, Господи, матимеш за ніщо і їхній образ у Своєму місті.
21 Адже моє серце запалало, і нутро моє осунулося.
22 Я, нікчемний, не розумів, став перед Тобою, як тварина.
23 Та я постійно з Тобою, Ти взяв мене за праву руку,
24 провадив мене Своєю порадою і прийняв мене зі славою.
25 Бо чим я володію на небі й чого, крім Тебе, я бажав на землі?
26 Моє серце і моє тіло виснажені, Боже мого серця; Боже, Ти моя частка навіки.
27 Ось загинуть ті, які віддаляються від Тебе; Ти повністю вигубив кожного, хто покинув Тебе.
28 Мені ж любо пристати до Бога, покласти на Господа мою надію, звіщати всі хвали Твої при брамах дочки Сіону.
1 Псалом Асафів.
Поправді Бог добрий Ізраїлеві, Бог — для щиросердих!
2 А я, — мало не послизнулися ноги мої, мало не посковзнулися стопи мої,
3 бо лихим я завидував, бачивши спокій безбожних, —
4 бо не мають страждання до смерти своєї, і здорове їхнє тіло,
5 на людській роботі нема їх, і разом із іншими людьми не зазнають вони вдарів.
6 Тому то пиха їхню шию оздоблює, зодягає їх шата насилля,
7 вилазять їм очі від жиру, бажання їхнього серця збулися,
8 сміються й злосливо говорять про утиск, говорять бундючно:
9 свої уста до неба підносять, — а їхній язик по землі походжає!..
10 Тому то туди Його люди звертаються, і щедро беруть собі воду
11 та й кажуть: “Хіба Бог те знає, і чи має Всевишній відомість,
12 як он ті безбожні й безпечні на світі збільшили багатство своє ?”
13 Направду, надармо очистив я серце своє, і в невинності вимив руки свої,
14 і ввесь день я побитий, і щоранку покараний…
15 Коли б я сказав: “Буду так говорить, як вони”, то спроневірився б я поколінню синів Твоїх.
16 І роздумував я, щоб пізнати оте, — та трудне воно в очах моїх,
17 аж прийшов я в Божу святиню, — і кінець їхній побачив:
18 направду, — Ти їх на слизькому поставив, на спустошення кинув Ти їх!
19 Як вони в одній хвилі спустошені, згинули, пощезали від страхів!
20 Немов сном по обудженні, Господи, образом їхнім погордиш, мов сном по обудженні!
21 Бо болить моє серце, і в нутрі моїм коле,
22 а я, немов бидло, й не знаю, — я перед Тобою худобою став!..
23 Та я завжди з Тобою, — Ти держиш мене за правицю,
24 Ти Своєю порадою водиш мене, і потому до слави Ти візьмеш мене!
25 Хто є мені на небесах, окрім Тебе ? А я при Тобі на землі не бажаю нічого !
26 Гине тіло моє й моє серце, та Бог — скеля серця мого й моя доля навіки,
27 бо погинуть ось ті, хто бокує від Тебе, понищиш Ти кожного, хто відступить від Тебе!
28 А я, — близькість Бога для мене добро, — на Владику, на Господа свою певність складаю, щоб звіщати про всі Твої чини!