1 Пісня-псалом Асафа. 2 Боже, хто уподібниться до Тебе? Не мовчи, не заспокоюйся, Боже,
3 бо ось Твої вороги зашуміли, і Твої ненависники підняли голову.
4 Вони склали хитрий задум проти Твого народу і змовилися проти Твоїх святих.
5 Сказали: Давайте винищимо їх з-посеред народів, — більше не буде згадуватися ім’я Ізраїля!
6 Адже вони і одностайно змовилися, спільно уклали проти Тебе союз:
7 поселення ідумейців та ізмаїльців, Моав й аґаряни,
8 Ґевал, Аммон, Амалик і филистимці з мешканцями Тира.
9 Оскільки й Ассур прийшов одночасно з ними, і вони стали на захист нащадків Лота.
(Музична пауза).10 Зроби з ними так, як з Мадіямом і Сісарою, — як з Явіном при річці Кісон.
11 Вони були знищені в Аендорі, стали перегноєм землі.
12 Поклади їхніх володарів, як Орива, Зива, Зевея і Салману, — усіх їхніх володарів,
13 які говорили: Візьмемо у свою спадщину Божу святиню!
14 Боже мій, хай стануть вони, наче вихор, наче стеблина під поривами вітру!
15 І як вогонь, що спалює ліс, як полум’я, що спопеляє гори,
16 так само Ти поженеш їх Своєю бурею і у Своєму гніві викличеш у них замішання.
17 Покрий їхні обличчя безчестям — і вони будуть шукати Твого Імені, Господи!
18 Нехай посоромляться і навіки-віків залишаться збентежені, хай вкриються ганьбою і пропадуть, —
19 тож взнають, що Твоє Ім’я — Господь, що Ти — єдиний Всевишній на всій землі.
1 Пісня. Псалом Асафів.
2 Боже, не будь мовчазним, не мовчи, і не будь Ти спокійним, о Боже, —
3 бо ось зашуміли Твої вороги, а Твої ненависники голови попідіймали!
4 Вони проти народу Твого хитрий задум видумують, і нараджуються проти тих, кого Ти бережеш!
5 Вони кажуть: “Ходіть но, та знищимо їх з між народів, — і згадуватись більш не буде імення Ізраїля!”
6 Бо вони однодушно нарадилися, проти Тебе умови складають, —
7 намети Едома й ізмаїльтян, Моав та агаряни,
8 Ґевал і Аммон, і Амалик, Филистея з мешканцями Тиру.
9 І Ашшур поєднався був з ними, — вони синам Лотовим стали раменом. Села .
10 Зроби їм, як Мідіянові, як Сісері, як Явінові в долині Кішон, —
11 при Ен Дорі вони були знищені, стали погноєм землі!
12 Поклади їх та їхніх вельмож, як Орева, і як Зеева, і як Зеваха, і як Цалмунну, усіх їхніх князів,
13 що казали були: “Візьмімо на спадок для себе помешкання Боже!”
14 Боже мій, — бодай стали вони, немов порох у вихрі, як солома на вітрі!
15 Як огонь палить ліс, і як запалює полум’я гори,
16 так Ти їх пожени Своїм вихром, і настраш Своєю бурею!
17 Наповни обличчя їхнє соромом, і хай шукають вони Твоє Ймення, о Господи!
18 Нехай будуть вони засоромлені, й завжди хай будуть настрашені, і хай застидаються, й хай вони згинуть!
19 І нехай вони знають, що Ти,— Твоє Ймення Господь, Сам Ти, Всевишній, на цілій землі!