1 Псалом Давида на четвертий день тижня.
Бог відплати — Господь! Бог відплати з’явився.
2 Підіймися, Судде землі, дай відплату гордим!
3 До яких пір, Господи, до яких пір грішники будуть вихвалятися,
4 будуть кричати, голосити неправду й говорити пусте всі, хто чинить беззаконня?
5 Господи, вони принизили Твій народ, заподіяли зло Твоїй спадщині,
6 замордували вдову і захожого, вигубили сиріт
7 і говорили: Господь не побачить, Бог Якова не помітить!
8 Тож схаменіться, безумні з народу! Безглузді, коли ви наберетесь розуму?
9 Хіба Той, Хто створив вухо, не чує? Або Хто створив око, не бачить?
10 Хіба не докорить Той, Хто повчає народи, Хто навчає людину розуму?
11 Господь знає задуми людей — знає , що вони марні.
12 Блаженна та людина, яку Ти, Господи, напоумляєш, навчаєш Свого закону,
13 щоби дати полегшення в лихі дні, доки грішникові не буде викопана яма.
14 Адже Господь Свого народу не відкине і спадщини Своєї не залишить напризволяще,
15 доки не повернеться правда до суду, — усі щирі серцем дотримуються її.
(Музична пауза).16 Хто підніметься зі мною проти злочинців? Хто стане зі мною проти тих, які чинять беззаконня?
17 Якщо би Господь не допоміг мені, ще трохи — і моя душа переселилася б до аду.
18 Якщо б я сказав: Посковзнулася моя нога, — Твоє милосердя, Господи, підтримає мене.
19 Господи, через надмір моїх страждань, що в моєму серці, Твої потіхи огорнули любов’ю мою душу.
20 Чи може бути в Тебе якась спільність із престолом беззаконня — з тим, хто винаходить перепони за допомогою закону?
21 Вони полюватимуть на душу праведного і засудять невинну кров.
22 Але Господь став для мене пристановищем, мій Бог — помічник, моя надія.
23 Він віддасть їм за їхнім беззаконням, — їх вигубить Господь, Бог наш, за їхнє лукавство.
1 Бог помсти — Господь, Бог помсти з’явився, —
2 піднесися, о Судде землі, бундючним заплату віддай!
3 Аж доки безбожні, о Господи, аж доки безбожні втішатися будуть?
4 Доки будуть верзти, говорити бундючно, доки будуть пишатись злочинці?
5 Вони тиснуть народ Твій, о Господи, а спадок Твій вони мучать…
6 Вдову та чужинця вбивають вони, і мордують сиріт
7 та й говорять: “Не бачить Господь, і не завважить Бог Яковів…”
8 Зрозумійте це ви, нерозумні в народі, а ви, убогі на розум, коли наберетеся глузду?
9 Хіба Той, що ухо щепив, — чи Він не почує? Хіба Той, що око створив, — чи Він не побачить?
10 Хіба Той, що карає народи, — чи Він не скартає, Він, що навчає людину знання?
11 Господь знає всі людські думки, що марнота вони!
12 Блаженний той муж, що його Ти караєш, о Господи, і з Закону Свого навчаєш його,
13 щоб його заспокоїти від лиходення, аж поки не викопана буде яма безбожному,
14 бо Господь не опустить народу Свого, а спадку Свого не полишить,
15 бо до праведности суд повернеться, а за ним — всі невинного серця!
16 Хто встане зо мною навпроти злостивих, хто встане зо мною навпроти злочинців?
17 Коли б не Господь мені в поміч, то душа моя трохи була б не лягла в царство смерти!..
18 Коли я кажу: “Похитнулась нога моя”, то, Господи, милість Твоя підпирає мене!
19 Коли мої думки болючі в нутрі моїм множаться, то розради Твої веселять мою душу!
20 Чи престол беззаконня з Тобою з’єднається, той, що гріх учиняє над право?
21 Збираються проти душі справедливого, і чисту кров винуватять.
22 І Господь став для мене твердинею, і мій Бог став за скелю притулку мого,
23 і Він їхню силу на них повернув, і злом їхнім їх нищить, їх нищить Господь, Бог наш!